Постачання танків Leopard Україні тимчасово зупинено виробником зброї

тему або вихідний текст, на основі якого слід писати матеріал;

бажаний обсяг (короткий / розширений);

Він зазначив, що до атак залучаються як більш підготовлені бійці, так і солдати з мінімальним бойовим досвідом. Такі групи формуються нашвидкуруч і діють хаотично, просуваючись по визначених напрямках уздовж лісосмуг, посадок, населених пунктів і відкритої місцевості.

За словами Назаренка, у штурмах зазвичай беруть участь групи з двох, трьох або чотирьох осіб. Протягом дня на одній і тій самій ділянці може відбуватися кілька бойових зіткнень: одну групу знищують, після чого противник відправляє наступну, а згодом ще одну.

Військовий наголосив, що така тактика застосовується постійно і має системний характер. Це, за його оцінкою, вказує на те, що російська армія має значні резерви живої сили, які накопичені у віддалених районах і можуть швидко перекидатися для підтримки штурмових дій.

За словами Назаренка, противник здатен оперативно формувати нові підрозділи з підготовлених і непідготовлених найманців, концентрувати їх на окремих напрямках і таким чином підтримувати постійний тиск на українські позиції.

Адвокат Української Православної Церкви, Роберт Амстердам, заявив про складений ним звіт обсягом понад 250 сторінок, що містить докази нападів на УПЦ, а також на церкви та священиків її об'єднання. У своєму відеозверненні він закликав українську владу утриматися від подальшого розгляду законопроекту 8371, який спрямований на заборону діяльності УПЦ. Амстердам підкреслив, що цей законопроект є проявом мови ненависті та абсолютно неприпустимий. Він закликав уряд зупинити розгляд цього законопроекту й уникнути поділу населення. Адвокат підтвердив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом та відмежовується від ідеології "русского мира". Він процитував заяву митрополита Київського Онуфрія щодо позиції церкви щодо цих ідей. Також, Роберт Амстердам закликав до підтримки України з боку США, наголошуючи на критичному значенні такої підтримки для обох країн.

• Звіт, складений адвокатом Української Православної Церкви, Робертом Амстердамом, містить понад 250 сторінок доказів нападів на УПЦ, а також на її церкви та духовенство.

• Амстердам закликає українську владу утриматися від подальшого розгляду законопроекту 8371, оскільки вважає його проявом мови ненависті та неприпустимим.

• УПЦ відмовляється від зв'язків з Московським патріархатом та виступає проти ідеології "русского мира".

• Заклик до підтримки України з боку США висловлюється через важливість такої підтримки для обох країн.

Попри масштабні потрясіння останніх років — пандемію COVID-19 та повномасштабну війну — українці зберігають високу мобільність і активність у подорожах за межі країни. За інформацією Державної прикордонної служби, у період із 2020 по дев’ять місяців 2025 року зафіксовано 104,97 мільйона перетинів державного кордону на виїзд із України. Цей показник свідчить про те, що, навіть в умовах обмежень, небезпеки та економічної нестабільності, українці продовжують активно переміщатися — як із трудових, так і з гуманітарних чи особистих причин.

Водночас за цей самий період в’їзд іноземців до України становив 16,91 мільйона випадків. Хоча ці цифри помітно нижчі за довоєнні рівні, вони демонструють поступове відновлення інтересу до України з боку іноземних громадян — як бізнесу, так і гуманітарних організацій чи дипломатичних місій.

Потік іноземців до України різко просів у 2022 році, але згодом почав відновлюватися. У 2020-му в’їздів іноземців було 3,39 млн, у 2021-му — 4,27 млн; у 2022-му показник впав до 2,31 млн, у 2023-му зріс до 2,45 млн, у 2024-му — до 2,55 млн, а за дев’ять місяців 2025-го — 1,94 млн. Це свідчить про поступове повернення ділової, гуманітарної та туристичної активності.

На запит щодо більш деталізованої статистики — зокрема про кількість виїздів чоловіків 15–25 років у 2022–2025 роках, а також про число іноземців, які перебували в Україні три місяці і більше, — у ДПСУ пояснили, що служба веде офіційний облік саме фактів перетину кордону. Показники, не передбачені формами державної звітності, у її базах не зберігаються. У відомстві підкреслюють: обсяг перетинів безпосередньо залежить від соціально-економічної та безпекової ситуації в країні.

Статистика демонструє: навіть у надскладні роки українці залишалися мобільними, а в’їзд іноземців після воєнного провалу поступово відновлюється. Детальніші портрети міграційних потоків вимагатимуть інтеграції даних інших держреєстрів — поза можливостями звичайної прикордонної статистики.