Микола Поворозник відновлює вплив у команді Кличка, через провал “господарського треку Пантелеєвим”

Європейська Комісія працює над розробкою правового механізму, який дозволить заблокувати можливість Угорщини перешкоджати продовженню санкцій проти Росії. Це питання набуває особливої ваги, оскільки без узгодженого продовження санкцій використання понад 140 мільярдів євро заморожених російських активів на користь України стає неможливим. Джерела Politico повідомляють, що Єврокомісія наполягає на створенні системи, яка зніме ризики блокування з боку окремих держав-членів, зокрема Будапешта.

Одним із ключових мотивів для пришвидшення цього рішення є ризики для бельгійської фінансової системи, де розташований кліринговий гігант Euroclear. Якщо санкції проти Москви не будуть продовжені одностайно, Бельгія може опинитися перед необхідністю повернення Росії мільярдів євро з прибутків, отриманих від заморожених активів. Саме ця загроза створює додатковий тиск на Брюссель у пошуку правового інструменту, який дозволить обійти потребу у згоді всіх членів ЄС.

Санкції ЄС проти РФ нині мають поновлюватися кожні шість місяців і потребують одностайної підтримки всіх країн-членів. Це дає прем’єру Угорщини Віктору Орбану право заблокувати рішення — і поставити під загрозу схему використання доходів від російських активів.

Щоб уникнути цього, Єврокомісія пропонує застосувати статтю 122 Договору ЄС, яка дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю, якщо цього вимагає економічна ситуація та «солідарність між державами-членами».

Юристи ЄС уже підтвердили, що таке тлумачення статті є можливим, оскільки зупинка санкцій спричинить економічні ризики для всього Союзу. Використання цієї норми дозволило б:

— позбавити Угорщину можливості блокувати поновлення санкцій;— продовжувати санкції не раз на пів року, а один раз на три роки;— гарантувати безпеку механізму надання Україні фінансової допомоги із прибутків від активів РФ.

Бельгія, де зберігається левова частка російських активів, побоюється, що у разі зриву санкцій країна юридично стане відповідальною за повернення заморожених коштів Росії. Йдеться про десятки мільярдів євро, які Euroclear отримав як прибуток від операцій з активами РФ.

Саме цей ризик стримував Брюссель від погодження фінансової моделі допомоги Україні. Тому юридична «страховка» від Єврокомісії є вирішальною.

За інформацією Politico, Єврокомісія прагне переконати прем’єра Бельгії Барта Де Вевера підтримати пакет, щойно буде готовий юридичний механізм.

Питання повністю прив’язане до термінів: у разі провалу домовленостей до квітня бюджет України може вичерпатися, що поставить під загрозу стабільність державних фінансів під час війни.

18 грудня відбудеться саміт ЄС, на якому лідери розглянуть питання російських активів та санкційного пакета. Повна пропозиція Бельгії щодо механізму позики очікується 3 грудня.

На фоні нестабільної ситуації на валютному ринку України відзначається різке погіршення курсу національної валюти. Українська гривня стрімко втрачає свою вартість порівняно з доларом США, що призводить до зростання курсу міжбанківського долара, який перевищив позначку 40 гривень. Готівковий обмін долара зафіксувався на рівні 40,40 грн/$, у той час як карткові операції реєструються за курсом навіть вище – до 41 гривні за долар. Ці динаміки створюють серйозні турбулентності на фінансовому ринку та викликають загальний невпевнений настрій серед населення та бізнесу. Аналітики висловлюють побоювання щодо подальшого зростання курсу і закликають до урядового втручання для стабілізації ситуації.

Сьогодні, 23 травня, на валютному міжбанку було встановлено новий курсовий максимум – вперше в історії гривні курс подолав 40-й рівень. Фактичні угоди на майданчику Bloomberg (основний) фіксувалися на рівні 40,01 грн/$, чого до цього не відбувалося.

Минулий тиждень завершився на міжбанку на 39,52 грн/$, а цей стартував із 39,67 грн/$.

Сьогоднішня ж торгівля на Bloomberg починалася досить спокійно і навіть мляво – по 39,84 грн/$, до полудня фіксувався зовсім невеликий обсяг торгів – близько $50 млн. Усе змінилося перед обідньою перервою, коли курс уперше сягнув 40 грн/$. Після цього активізувалися експортери і спекулянти, обсяг торгів зріс удвічі і досяг $161,2 млн. Хвилин за 20 до закриття угоди проходили по 40,01 грн/$, а офіційне закриття ринку відбулося трохи нижче – на 39,98 грн/$.

За підсумками дня Нацбанк встановив свій офіційний курс на 39,92 грн/$ (на 23 травня) – це новий історичний максимум. Так високо нацбанківський курс ще жодного разу не був.

Раніше Національний банк пояснював курсові стрибки великими продажами долара зі своїх золотовалютних резервів. Скарбники навіть виробили правило: що більше НБУ продасть валюти – то вищим буде валютний курс. Говорили, що на цьому правилі тримається секретна формула, за якою регулятор щодня формує вартість долара на міжбанку. Однак сьогодні цього не спостерігалося.

Продажі Нацбанку на Bloomberg оцінили на рівні $85-88 млн із загального обсягу $161,2 млн, тобто 53-55% ринку. Тому у банкірів виникла інша версія того, що відбувається, – що НБУ намагається високим курсом заманити на міжбанк експортерів, і водночас намагається вручну підняти долар до показників, закладених до держбюджету.

«Усі пам’ятають, що до держбюджету 2024 року закладено курс 40,7 грн/$, від його виконання залежать податкові надходження, яких постійно не вистачає. Це те, за що постійно критикують Нацбанк – за невиконання курсу, за яким рахували бюджет, а зараз проблема стоїть особливо гостро. Адже дефіцит бюджету знову зріс, і Мінфін днями сказав, що йому бракує на 2024-й приблизно $5 млрд. Тепер зрозуміло, що якусь частину цього дефіциту перекриватимуть за рахунок девальвації гривні, яку ми зараз спостерігаємо. Вона буде благом для уряду. Та й для НБУ теж – адже чим вищим буде курс долара, тим більшою буде мотивація для експортерів повертати валютну виручку в Україну. Зараз більше долара заводиться під сільгоспроботи, і подорожчання долара буде ще сильніше мотивувати аграріїв на продаж валюти”, – пояснив “Стране” ситуацію голова правління одного з банків.

Слідом за міжбанком долар подорожчав сьогодні і на чорному ринку. День починався валютними продажами по 40,09 грн/$, а закінчився на 40,33 грн/$. Ціна купівлі піднялася з 39,04 грн/$ до 39,5 грн/$.

У касах банків максимальний курс продажу готівкового долара сягнув 40,40 грн/$, цей цінник ставив державний Сенс Банк і ще чотири структури – А-Банк, Акордбанк, МетаБанк і Кристалбанк. Середня вартість – 40,21 грн/$, а середній робочий діапазон – від 40,05 грн/$ до 40,35 грн/$. Купівля американської валюти перебувала в широкому діапазоні – 39,15-40,10 грн/$.

Картковий же долар рухається вже до 41 грн/$. Сьогодні карткові курси банків були від 39,65 грн/$ (Укрсиббанк) до 40,85 грн/$ (Акордбанк) на продажі та діапазоні 38,86-40,04 грн/$ на купівлі.

Середня ціна долара при купівлі фізособами на поточні рахунки (з правом миттєвого зняття) до 50 тис. грн на місяць склала 40,08 грн/$. Мінімальний цінник тут був на 39,97 грн/$ (Мотор Банк), а максимальний – 40,95 грн/$ (Банк Авангард).

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери стала дійсною бурею громадської активності, збираючи 25 тисяч голосів за три коротки дні. Це демонструє не лише важливість проблеми, але й загальний настрій нації щодо необхідних змін.

Варто відзначити, що ініціатор петиції пропонує конкретні заходи — надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця ініціатива відображає не лише потребу в змінах, а й відданість підтримці тих, хто служив у захисті країни.

Цікавою є порівняльна аналогія з іншою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників. Її збір голосів вимагав 87 днів, навіть із підтримкою великих телеграм-каналів. Порівнюючи ці два випадки, можна відчути зміну в усвідомленні громадянами важливості питань, що стосуються бюджетної сфери та державного управління.

Зазначено також, що петиція про мобілізацію правоохоронців та держслужбовців вже на розгляді президента протягом 4,5 місяців. Це вказує на необхідність швидкого та ефективного реагування на такі важливі громадські ініціативи.

Нарешті, цей приклад показує, як зростає активність громадян, які залучаються до формування державної політики через засоби інтернет-комунікації. Навіть із необхідністю авторизації, подібні петиції здатні набирати голоси за лічені дні, свідчачи про зростаючу свідомість і активність громадянського суспільства.

У висновках можна зазначити наступне:

• Громадянська активність в Україні набуває все більшого значення, як свідчить успішна збір підписів петиції про мобілізацію працівників бюджетної сфери за короткий час.

• Ініціатива щодо пріоритетного прийому на роботу демобілізованих зі Збройних Сил України відображає важливість підтримки тих, хто брав участь у захисті країни.

• Порівняння з іншою петицією показує різницю в усвідомленні громадянами проблем та їх готовності до швидкого реагування на них.

• Зацікавленість президента в розгляді петиції свідчить про важливість врахування громадської думки в процесі формування державної політики.

• Швидкий набір голосів навіть за умови авторизації свідчить про активність громадянського суспільства та їх бажання брати участь у вирішенні важливих питань країни.