На Черкащині жінка вбила чоловіка шампуром під час сварки на відпочинку

Капітальний ремонт Харківського шосе, який КМДА подає як важливе оновлення транспортної інфраструктури Лівого берега Києва, стикнувся з серйозними юридичними проблемами. За інформацією від «Інформатора», що посилається на дані з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), робочі процеси на об'єкті розпочалися без необхідних дозвільних документів. Нагадаємо, що роботи стартували 5 жовтня 2025 року на ділянці Харківського шосе в Дарницькому та частково в Дніпровському районах. Загальна вартість ремонту оцінюється в 1,26 мільярда гривень.

Міський активіст та експерт з містобудування Георгій Могильний звернув увагу на суттєву проблему, зазначаючи, що проведення робіт без належного юридичного оформлення може призвести до серйозних наслідків для міського бюджету та громадських інтересів. За його словами, відсутність дозвільних документів ставить під сумнів легітимність самого проекту та може спричинити затримки, додаткові витрати або навіть призупинення робіт.

Активіст перевірив інформацію у ЄДЕССБ і виявив лише один запис щодо цього об’єкта: це не дозвіл, а саме «відмова у видачі дозволу», датована 21 жовтня 2025 року — тобто вже після двох тижнів від початку фактичних робіт. Тобто підрядники зайшли на об’єкт і почали капремонт до того, як замовник отримав право його проводити.Могильний прокоментував це так: у мерії «настільки поспішають роздерибанити бюджетні гроші, що навіть дозвіл намагаються отримати вже після старту будівництва».

Ця історія викликала хвилю впізнавання серед киян. У коментарях до допису Могильного інші міські активісти нагадали, що це не перший випадок. Зокрема, Сергій Пасюта згадав капремонт вулиці Чикаленка (колишня Пушкінська) у центрі столиці — за його словами, там теж заходили на об’єкт без формально оформленого дозволу на будівельні роботи.

Окремо привертає увагу кошторис. На старті ремонту у КМДА озвучили параметри: у 2025–2027 роках мають оновити 5,4 км Харківського шосе. Якщо співвіднести загальну суму в 1,26 млрд грн із довжиною ділянки, виходить понад 233 млн грн за кілометр — із дорогою, інженерією та супровідною інфраструктурою. Чиновники при цьому нагадують, що востаннє масштабну реконструкцію цієї магістралі робили 38 років тому, у 1987-му, а саме шосе збудували ще в 1967 році.

Проблема в іншому: коли об’єкт іде як «капремонт», він формально вимагає дозвільних документів і прозорих процедур, бо йдеться не про латання ям, а про втручання в опорні конструкції вулично-дорожньої мережі. Якщо ж роботи виконуються без чинного дозволу, це відкриває цілу низку запитань — від юридичної відповідальності замовника і підрядника до якості контролю за освоєнням коштів, які вимірюються вже не мільйонами, а сотнями мільйонів гривень.

Скандал із Харківським шосе, таким чином, дістає одразу два болючі сюжети для Києва: ціни на дорожні ремонти в «мільярдному» діапазоні й практика починати будівництво до формального дозволу.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За даними джерел, понад 80% компонентів, що складають сучасні українські дрони, — це продукція китайських виробників, 19% — західні деталі, і лише 1% — це вітчизняні комплектуючі.

Фактично українських дронів не існує. Ми купуємо все у всіх, а самі потім склеюємо це «у себе в гаражі». Ми вразливі від усіх. Плюс ми купуємо це за «валюту», яку нам дають у кредит, але наша економіка від цього отримує «крихти».

До речі ціни на електроніку та комплектуючі за останній час помітно зросли. Також цей кейс один із найкорупційніших. На ньому люди роблять «статки».

Ніхто нічого не створює і не розвиває. Всі просто рубають бабки в швидку. Ось для чого багато хто хоче продовжити війну ще і ще.

Виконувача обов’язків директора державної установи усунули від посади після низки внутрішніх перевірок, що виявили серйозні порушення у роботі підприємства. Ситуація привернула увагу як працівників установи, так і громадськості, адже йдеться про структуру, що відповідає за важливі напрями державної політики та розподіл бюджетних коштів. За словами представників профільного органу, рішення стало вимушеним кроком для недопущення подальших зловживань та стабілізації роботи установи.

Перші сигнали про можливі порушення з’явилися ще кілька місяців тому, коли частина колективу повідомила про непрозорість управлінських рішень, затримки в ухваленні важливих документів та дивні кадрові перестановки. Згодом було ініційовано комплексну перевірку, яка охопила фінансові звіти, договори, організацію роботи структурних підрозділів та дотримання внутрішніх процедур. Результати виявили невідповідності, що могли призвести до неефективного використання державних ресурсів.

Підозрюваному оголосили підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання службовою особою великого хабаря за попередньою змовою). Суд обрав запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внесення застави у 499 тис. грн. У разі доведення вини йому загрожує до 10 років ув’язнення.

За інформацією з декларацій, на посаді виконувача обов’язків директора колонії перебував Іван Кучерук. Виявлення корупційної схеми стало можливим завдяки підприємцю, який замовив виготовлення дротових малопомітних перешкод на суму 6 млн грн.