На фоні чуток про розставання: співак Дантес розповів про кардинальну зміну у своєму житті

Судова інстанція у Фінляндії винесла вирок професору Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку в Одесі Олександру Ганчеву, визнавши його винним у систематичному незаконному стягненні грошей з українців, які працювали на фермах країни. Як повідомив фінський суспільний мовник Yle, слідство встановило, що викладач, який має науковий ступінь доктора історичних наук, протягом багатьох років займався посередницькою діяльністю з організації сезонної праці українських громадян у Фінляндії.

За даними прокуратури, починаючи з 2000-х років, Ганчев налагодив схему, за якою заробітчани сплачували йому певну суму за послуги з працевлаштування, хоча офіційно така діяльність не мала законного підтвердження. Його клієнтами ставали сотні українців, що прагнули знайти роботу у сільськогосподарському секторі Фінляндії. Гроші, які збиралися під виглядом організаційних внесків, використовувалися не лише для покриття витрат на поїздку, а й приносили посереднику значний прибуток.

У 2024 році з’ясувалося, що він вимагав з кожного працівника по 60 євро щомісяця, нібито «за консультаційні послуги». За відмову платити професор погрожував людям втратою статусу біженця.

Фінський суд постановив, що такі дії є порушенням законодавства, оскільки витрати на посередництво мають покривати роботодавці, а не самі працівники. Таким чином, отримані Ганчевим кошти визнано незаконними.

Під час судового розгляду професор заперечував звинувачення, заявивши, що збирав гроші лише за консультації, а не за працевлаштування. Водночас він визнав, що «межа між консультаціями і працевлаштуванням справді є розмитою».

Попри рішення суду, Олександр Ганчев не визнав своєї провини і продовжує рекламувати свої послуги в соціальних мережах. На сайті його компанії A.Ganchev HR Consulting and Recruitment зазначено близько двадцяти фінських сільськогосподарських підприємств, зокрема полуничних ферм, з якими він нібито співпрацює.

На офіційному сайті Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку вказано, що Ганчев працює у сфері вищої освіти з 2006 року. Він викладає дисципліни «Історія України та Історія української культури», а також «Історія України та державотворення».

У Львівській області слідчі передали до суду обвинувальний акт стосовно правоохоронця та цивільної особи, яких підозрюють у спробі приховати дорожньо-транспортну пригоду, скоєну у стані алкогольного сп’яніння працівником митної служби. Про це повідомили у Державному бюро розслідувань після завершення всіх необхідних слідчих дій.

Подія сталася 24 червня 2025 року на території Шептицького району. За матеріалами досудового розслідування, співробітник митного органу керував автомобілем Citroen, перебуваючи напідпитку. Під час руху водій не зміг утримати транспортний засіб під контролем, унаслідок чого автомобіль врізався у дорожній відбійник та зазнав механічних пошкоджень.

Втім, як встановили слідчі, правоохоронець вирішив допомогти митнику уникнути відповідальності. Замість фактичного водія він оформив протокол на іншу особу — кума порушника, який також приїхав на місце події. Таким чином, у документах саме цивільного чоловіка вказали як водія автомобіля.

За інформацією ДБР, поліцейський підробив щонайменше два документи: протокол про порушення правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження майна, а також протокол про пошкодження об’єктів дорожньої інфраструктури. Такі дії кваліфікували як службове підроблення.

Про підозру правоохоронцю повідомили у жовтні 2025 року за участі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції. Йому інкримінують ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Цивільній особі оголосили підозру у пособництві в цьому злочині — за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.

Обвинувальний акт уже передано до суду. Санкції статей передбачають до трьох років обмеження волі.

Водночас, як зазначають у ДБР, працівнику митниці повністю уникнути відповідальності не вдалося. На нього склали адміністративний протокол за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження майна.

Справу розглядають як черговий приклад спроб використати службове становище та особисті зв’язки для уникнення покарання. Остаточну оцінку діям фігурантів надасть суд.

Ця рекомендація пов'язана з можливими перебоями у постачанні електроенергії, що може вплинути на роботу систем опалення та водопостачання в містах. Експерти зазначають, що пошкодження електростанцій ускладнює процес відновлення їх повноцінної роботи.

До початку конфлікту Україна була одним із найбільших виробників електроенергії в Європі, але зараз залишилося значно менше потужностей. Це створює загрозу недостатнього теплопостачання взимку, навіть при вже великому зниженні споживання через закриття багатьох підприємств.

Останні обстріли призвели до пошкодження інфраструктури, яка використовується для зберігання газу, що може вплинути на можливість України постачати газ в Європу. Незважаючи на заяви влади про можливість “проскочити” зиму завдяки збільшенню імпорту електроенергії з Молдови, технічні обмеження і фінансові складнощі можуть ускладнити цей процес.

Впровадження установок для генерації електроенергії з українського природного газу в Молдові може допомогти збільшити обсяг імпорту електроенергії до України, що сподівається забезпечить країну достатніми ресурсами на зиму.

У світлі постійних зусиль України стабілізувати економіку та зміцнити фінансову платоспроможність, з'являються нові виклики, які ставлять під загрозу ці намагання. Одним із таких викликів є поширення схем, спрямованих на підрив цих зусиль та заподіяння значних збитків державному бюджету. Одна з найновіших та найбільш красномовних серед них — це та, що можна вважати "Головною схемою країни". Ця схема передбачає конвертацію бананів у "фіктивне зерно" та отримання від держави незаконних 20% від суми такого шахрайського експорту.

Ця схема полягає в наступному: підприємства, які займаються імпортом товарів, таких як банани, знаходять спосіб фіктивно перетворити їх на інші товари, що підлягають експорту, зокрема зерно. Після цього вони декларують фіктивний експорт цих товарів, отримуючи від держави відшкодування ПДВ у розмірі 20% від суми “експорту”.

Є імпортер, фірма А, який ввіз у країну умовні “банани” на суму 60 млн грн.

За партію імпорту офіційно заплачені гроші, а також утримано на митниці ПДВ у розмірі 20% вартості, тобто 10 млн грн.

Потім імпортер реалізує цей товар на базарі оптовикам за готівку, наприклад, за 120 млн грн.

Податок з прибутку не платить, оскільки реалізація пройшла неофіційно.

Також він не донараховує ПДВ на різницю між ціною реалізації та митною декларацією.

Але він має 120 млн грн готівки, а реалізацію товару потрібно закрити за балансом. Крім того, є ще 10 млн грн податкового кредиту – просто так його не отримаєш.

І Імпортер знаходить “фірму-скрутчика”, яка фіктивно купує у нього банани за 60 млн грн, тобто за собівартістю і “скручує” податковий кредит із ПДВ на 10 млн грн, тобто забирає його собі.

Рух товару йде тільки на папері, простими словами “продаються-купуються” лише документи на товар і податковий кредит з ПДВ.

У цей же час зернотрейдер – “Фірма С” скуповує зерно на внутрішньому ринку.

Робить це переважно за готівку або купує у фермерів на єдиному податку, які не можуть надати податковий кредит з ПДВ.

В результаті зернотрейдер має 5000 тонн зерна на 30 млн грн, але офіційно його немає на балансі. Нема й податкового кредиту. Що робити?

Зернотрейдер звертається до вже відомої нам “фірми-скрутчика”.

Купує у неї 10 000 тонн зерна на 60 млн. грн. і отримує “скручений” раніше на бананах податковий кредит на 10 млн. грн.

Тепер на балансі є зерно та є податковий кредит.

Далі зернотрейдер експортує 5000 тонн легалізованого зерна плюс 5000 тонн фіктивного.

Зернотрейдер перераховує 60 млн грн фірмі-скрутчику, та, у свою чергу, жене ці гроші імпортеру, імпортер віддає зернотрейдеру 60 млн грн готівкою.

У фіналі зернотрейдер отримує ще й 10 млн грн відшкодування ПДВ від держави та її ділять учасники схеми.

Загалом, все лише у плюсах:

Імпортер отримав на рахунок безготівку на 60 млн грн і може купувати нову партію бананів.

Експортер – отримав 60 млн грн готівки та може знову купувати зерно за готівку.

ПДВ “скручений” і поділений. Фірма-скрутчик отримала свою комісію.

У мінусі тільки держава – вона виплатила відшкодування ПДВ з фіктивної операції та отримала спотворену статистику експорту.

Співробітники Державного бюро розслідувань та Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції здійснили важливу операцію, під час якої було викрито керівницю одного з підрозділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, що охоплює Дніпропетровську та Кіровоградську області, у незаконному збагаченні. Як повідомляє ДБР, правоохоронці провели обшук у квартирі посадовиці та виявили велику кількість незадекларованих грошових коштів — 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро. Ці кошти були вилучені як речові докази в межах розслідування кримінальної справи.

За даними правоохоронців, жінка організувала схему, через яку незаконно отримувала значні суми коштів від бізнесменів та підприємств, що мали справу з екологічними перевірками та контрольними заходами. Враховуючи масштаби злочину, фігурантка справи отримала величезні прибутки від здійснення своїх службових обов'язків, використовуючи своє службове становище для вимагання хабарів і підкупу.

За інформацією видання «ВИЙ», йдеться про Лілію Чигрикову — керівницю одного з відділів Держекоінспекції Придніпровського округу.

На цей момент суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень.

Слідство перевіряє можливу причетність інших посадових осіб інспекції до незаконного збагачення та отримання хабарів за «непомічені» екологічні порушення.

ДБР наголошує, що боротьба з корупцією серед державних службовців залишається одним із ключових напрямів роботи бюро, особливо у сферах, де корупційні зловживання безпосередньо впливають на екологічну безпеку та економічну стабільність держави.