На фоні чуток про розставання: співак Дантес розповів про кардинальну зміну у своєму житті

Попереду Верховної Ради – законопроект про посилення мобілізації, який передбачає розгляд у другому читанні до кінця березня. За прогнозами члена оборонного комітету, Федора Веніславського, оптимістичний сценарій передбачає завершення роботи над поданими поправками до 10-15 березня, а песимістичний – до 20 березня. Представлено понад 4 тисячі поправок, які були об'єднані в 16 блоків. Всі вони вже пройшли розгляд на комітеті, де були уточнені перехідні та заключні положення. Наступним кроком буде обговорення з авторами поправок.

Основні аспекти законопроекту такі:

У змінах вирішено прибрати обмеження конституційних прав і свобод, що стосуються виїзду за межі України та арешту банківських рахунків. Про обмеження на керування транспортними засобами буде прийнято окреме рішення.Впровадження електронного кабінету призовника: реєстрація в ньому стане правом, а не обов'язком.Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства та інші організації братимуть участь у мобілізаційних заходах, але їх повноваження будуть уточнені.Поліція матиме право повідомляти громадян за запитами територіальних центрів комплектування. У присутності представників цих центрів поліцейські зможуть вручати повістки. Поліцейські будуть переведені зі спеціального обліку на загальний військовий облік, але отримають бронежилети від мобілізації. З'являться засоби відеофіксації.Всі аспіранти отримають право на відстрочку незалежно від форми навчання. З'явиться механізм обчислення ухильників.Громадяни, які отримали інвалідність II і III групи або визнані обмежено придатними до військової служби, пройдуть перегляд у ВЛК.Деякі засуджені та особи, що відбувають покарання, можуть бути мобілізовані.Щодо демобілізації домовлено, що вона відбудеться після 36 місяців служби.Збережеться базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років. Українська Верховна Рада активно працює над законопроектом щодо посилення мобілізації, очікується, що його розглянуть у другому читанні до кінця березня. Члени оборонного комітету прогнозують, що це може статися відповідно до оптимістичного сценарію до 10-15 березня або до 20 березня за песимістичного. Законопроект містить понад 4 тисячі поправок, які були об'єднані в 16 блоків. Всі вони вже пройшли розгляд на комітеті, але передбачено додаткове обговорення з авторами поправок. Основні зміни стосуються скасування обмежень на конституційні права та свободи, впровадження електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади та поліції участь у мобілізаційних заходах, а також механізму демобілізації після 36 місяців служби. Важливою є також збереження базової військової підготовки для чоловіків 18-25 років. Всі ці заходи спрямовані на підвищення ефективності мобілізаційних процесів та забезпечення національної безпеки України.

Протягом останніх п'яти років, Україна пережила вражаючий стрибок до лідерства серед країн-імпортерів зброї. За період з 2019 по 2023 рік, згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), обсяг імпорту зброї зріс на неймовірних 6633%, порівняно з попереднім п'ятиріччям з 2014 по 2018 рік. Цей ріст призвів до того, що Україна зараз очолює світовий список імпортерів зброї.

Результати аналізу свідчать, що в той самий період експорт зброї з Росії вдвічі скоротився, що призвело до зниження її позицій у світовому рейтингу експортерів. Україна наразі займає перше місце серед країн Європи та четверте у світі за обсягом імпорту зброї.

Цей успіх став можливим завдяки широкому спектру отриманої основної зброї від понад 30 країн з 2022 року. Серед основних постачальників України є США (39% озброєння), Німеччина (14% озброєння) і Польща (13% озброєння).

У той же час, Росія втратила свої позиції на ринку зброї. Російські поставки були випереджені Францією, яка збільшила свій експорт озброєння на 47%. Крім того, експорт російської зброї впав на рекордні 53% за останні два роки, зменшившись до 10% загального обсягу на світовому ринку.

США залишаються найбільшим експортером зброї, забезпечивши 55% світового експорту, що на 20% більше, ніж у попередньому п’ятирічному періоді.

У висновках можна підкреслити, що Україна за останні п'ять років стала визнаним лідером серед імпортерів зброї, демонструючи значний зріст у цьому напрямку згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру. Цей ріст є наслідком рішучих кроків у розвитку оборонної галузі та стратегічних дипломатичних зусиль України.

Спадщина успіху полягає у широкому спектрі отриманої основної зброї від численних країн, що вказує на довіру міжнародного співтовариства до українських оборонних потреб. Це досягнення відображає високий рівень технологічного потенціалу та здатність України забезпечити власну безпеку в умовах геополітичних викликів.

Подальші перспективи України як лідера в імпорті зброї залежать від здатності країни до підтримки цього темпу розвитку та збереження стратегічних партнерств з ключовими постачальниками зброї. Такий успіх має важливе значення для зміцнення оборонної потужності України та забезпечення національної безпеки в умовах складної геополітичної ситуації.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Не хотів би бути провісником, але, на мою думку, ми станемо членами НАТО раніше, ніж Євросоюзу. Це пов’язано з певними традиціями розширення ЄС», – зазначив політик.

Корнієнко також повідомив, що відвідав Брюссель у складі державної делегації для обговорення важливого етапу інтеграційного процесу — скринінгу українського законодавства на відповідність європейським нормам. Цей процес є ключовою умовою для вступу будь-якої країни до ЄС.

Політик звернув увагу на те, що розширення ЄС завжди відбувалося після виборів до Європейського парламенту, які наступного разу відбудуться у 2029 році. На його думку, це може стати можливим вікном для наступної хвилі розширення. Однак він визнав, що п’ять років у політиці – це тривалий період, і важко передбачити, як розвиватимуться події.

Корнієнко підтвердив, що Україна докладає всіх зусиль для підготовки до членства в ЄС і готова працювати над реформами, необхідними для вступу в обидва союзи. Він також наголосив, що рішення щодо членства України залежатиме від волі країн-членів ЄС.

Варто зазначити, що у червні 2023 року в Люксембурзі відбулася перша міжурядова конференція між Україною та ЄС, а Європейська рада вже оголосила про початок переговорів щодо членства України в Євросоюзі.