На Черкащині викрили схему розкрадання газу на 251 млн грн

За повідомленням адвоката підозрюваного, Ігоря Сулими, його клієнт послався на статтю 63 Конституції України. Ця стаття захищає громадян від самозвинувачення та дозволяє не надавати інформацію, яка може бути використана проти них у суді.

Українці вважають, що збільшення податкового навантаження може призвести до зменшення підримки армії донатами.

Уряд вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкти про підвищення податків та зміни до держбюджету на 2024 рік. Кабмін пропонує парламенту підвищити ставку військового збору до 5%, а за деякими операціями до 30%. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтримав таку урядову ініціативу, зазначивши, що інших варіантів, ніж погодитися на пропозицію Кабміну підвищити окремі податки (військовий збір, акцизи, зокрема, на паливо і тютюн), збільшити відповідну податкову базу, а також розмістити більше ОВДП, що також може передбачати емісію НБУ, не бачить.

“Так, це погане рішення, яке стримуватиме економічне відновлення, зростання доходів громадян і потенційно нестиме ризики для макрофінансової стабільності. Утім, іншого шляху, ніж закрити розрив у військових, зараз немає, бо вже за декілька місяців ми зіткнемось із значним дефіцитом коштів на поточне утримання війська, що почне різко поглиблюватись під кінець року”, – написав Гетманцев.

Голова податкового комітету Ради неодноразово озвучував ідею підвищення податків в Україні. На думку економічного експерта Юрія Гаврилечка, ліквідація податкової та митниці і переведення економіки на воєнні рейки можуть бути альтернативою ідеї Гетманцева про підвищення податків задля закриття бюджетної діри

Законопроєкт, який передбачає підвищення податків, розкритикував раніше заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк. За його словами, не зрозуміло, чому пропонуються такі зміни оподаткування та на яких розрахунках вони ґрунтуються.

Окрім того, мобільні оператори, що працюють в Україні, вважають, що якщо парламент підтримає урядову ініціативу і підвищить податки – це буде кроком назад у доступності мобільного зв’язку, який критично необхідний в умовах війни.

Ініціативу також розкритикували експерти і представники українського бізнесу. Вони вважають, що збільшення податкового навантаження змусить підприємців “піти в тінь”.

Петиція, що звернена до президента, є неабиякою свідомою мобілізацією громадянського суспільства. За короткий період трьох днів вона набрала істотну кількість голосів — 25 тисяч. Це свідчить про актуальність та загальний інтерес до проблеми, що порушується. Ініціатива передбачає надання пріоритету в прийомі на роботу державні та комунальні підприємства, а також в правоохоронні органи, демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що порівняно з попередньою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, ця зібрала необхідну кількість голосів за значно коротший період — всього за 3 дні. Попередня петиція потребувала 87 днів для набору голосів, навіть з підтримкою відомих телеграм-каналів. Варто зазначити, що зараз петиція знаходиться "на розгляді" у Зеленського вже 4,5 місяці, що свідчить про складні процедури та тривалість розгляду таких ініціатив.

Це також вказує на зміну у свідомості суспільства: якщо українці восени 2023 року не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про більшу готовність громадян впливати на процеси влади та висувати вимоги, які відповідають їхнім інтересам та потребам.

Висновки до цієї статті підкреслюють значущі зміни у громадському усвідомленні та активності громадян в Україні. Петиція, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, швидко набрала необхідну кількість голосів, що свідчить про загальний інтерес та актуальність цієї проблеми в суспільстві.

Порівняно з попередніми ініціативами подібного характеру, спостерігається збільшена активність громадян та швидкість збору голосів, що може вказувати на зростання довіри до механізмів громадянського впливу та бажання брати активну участь у вирішенні важливих суспільних питань.

Також важливо відзначити, що такі ініціативи змушують владу швидше реагувати на громадський тиск та враховувати думку громадян у процесі прийняття рішень. Це може сприяти покращенню взаємодії між владою та громадськістю та зміцненню демократичних процесів в Україні.