На Хмельниччині священник до смерті побив чоловіка: прокуратура повідомила подробиці

Печерська окружна прокуратура міста Києва разом зі Службою безпеки України повідомила про викриття масштабної схеми ухилення від оподаткування, внаслідок якої державний бюджет зазнав збитків на десятки мільйонів гривень. Слідство встановило, що злочинна діяльність була системною, добре організованою та охоплювала одразу кілька регіонів країни.

За матеріалами кримінального провадження, ключову роль у схемі відігравав організатор так званого «конвертаційного центру», який діяв у змові з директором приватного товариства та двома бухгалтерами. Через розгалужену мережу приблизно з пів сотні фіктивних підприємств, зареєстрованих у Києві та Одеській області, вони надавали представникам реального бізнесу незаконні послуги з мінімізації податкових зобов’язань.

У період з січня по серпень 2025 року учасники схеми умисно занижували податок на додану вартість, що призвело до несплати ПДВ на суму понад 53,8 млн грн.

Правоохоронці повідомили фігурантам про підозру за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

У прокуратурі зазначили, що під час досудового розслідування вся сума завданих збитків — 53,8 млн грн — вже відшкодована до державного бюджету. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Раніше повідомлялося, що правоохоронці викрили масштабну схему легалізації коштів, отриманих під час виконання оборонних контрактів. Загальна сума фінансових операцій, що мають ознаки відмивання, перевищує 578 мільйонів гривень.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам заявив, що його звіт, обсягом понад 250 сторінок, щодо нападів на УПЦ, її храми та священиків, став результатом кропіткої роботи та аналізу. У своєму відеозверненні він наголосив на необхідності утримання влади України від подальшого розгляду законопроекту 8371, який спрямований на заборону діяльності УПЦ.

"Цей законопроект є лише проявом мови ненависті. Напади на вірян під час війни, їх вигнання з церков, відмова у доступі до молитовних місць — це абсолютно неприпустимо. Закликаю уряд зупинити розгляд цього законопроекту та припинити розділяти населення, націлювати братів проти братів", — відзначив Амстердам.

Він також заявив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом, а її позиція стосовно "русского мира" є чіткою. "Ми будуємо божий мир, а не російський. УПЦ повністю асоціює себе з державою Україна та закликає до її захисту", — зазначив він, цитуючи заяву митрополита Київського Онуфрія.

Сьогодні Амстердам також звернувся до Сполучених Штатів Америки з закликом підтримати Україну. "Підтримка України — це критично важливо для Америки, а не лише для України. Як можна покластися на слово країні, яка підводить своїх союзників на кожному кроці? Хто повірить США після Кабула і тепер Києва?", — зауважив він у своєму повідомленні в соцмережі.

У висновках до цієї статті можна відзначити декілька ключових моментів. По-перше, важливість звіту, складеного адвокатом Робертом Амстердамом, який містить понад 250 сторінок доказів нападів на Українську православну церкву (УПЦ), її храми та священиків. Цей звіт є результатом ретельного аналізу та є нагадуванням про неприпустимість будь-яких форм насильства та переслідувань за релігійними переконаннями.

По-друге, висновок стосовно законопроекту 8371, спрямованого на заборону УПЦ. Адвокат закликає уряд України відмовитися від розгляду цього законопроекту, наголошуючи на тому, що він є проявом мови ненависті та може призвести до подальшого розділення суспільства.

Крім того, важливим є підкреслення того, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом і чітко відмежовується від ідеології "русского мира". Це підкреслюється позицією церкви щодо будування божого миру та її повною асоціацією з державою Україна.

Завершальним моментом є заклик до підтримки України з боку Сполучених Штатів Америки, оскільки це є критично важливо не лише для України, а й для міжнародної безпеки та стабільності. Амстердам зауважує, що підтримка союзників має бути послідовною, щоб зберегти довіру та підтримку у світовому співтоваристві.

В Україні існує чітке законодавче регулювання мінімальної пенсії, яка не може бути нижчою за встановлену державою межу. Основою для визначення цієї межі є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. У 2025 році ця сума становить 2 361 гривню, і саме на неї орієнтується юридичний мінімум пенсії за віком. Однак варто зазначити, що на практиці більшість пенсіонерів отримує більш велику суму завдяки доплатам за вік і стаж, які держава передбачила для різних категорій громадян.

Ці доплати є важливим елементом пенсійної системи України, оскільки вони покликані забезпечити пенсіонерів з більшим трудовим стажем або старшого віку додатковими виплатами. Такі доплати дозволяють підвищити рівень життя людей, які вже не працюють, але зробили значний внесок у економіку країни протягом свого життя.

Найвищий рівень гарантують пенсіонерам старшого віку зі стажем. Якщо людині виповнилося 65 років і вона має повний трудовий стаж (30 років для жінок і 35 років для чоловіків), то її щомісячна виплата не може бути меншою за 3 758 гривень. Такий самий поріг застосовують і до людей віком від 80 років, але для них вимагають дещо менший стаж — 20 років у жінок і 25 років у чоловіків. Це найбільш захищена група: держава визнає, що в цьому віці люди зазвичай уже не працюють і потребують стабільної підтримки.

Для наступної вікової групи — від 70 до 79 років — гарантований розмір пенсії дещо нижчий. Якщо людина не працює і має повний страховий стаж, їй нараховують не менше 3 613 гривень на місяць. Ідеться про тих, хто формально ще не досяг порогу у 80+, але вже має підвищені вікові витрати на лікування, ліки, догляд.

Ті, хто ще не дотягнув до 70 років, але має достатній стаж або належить до осіб з інвалідністю І групи, теж не залишаються на «голій» базі в 2 361 гривню. Для них держава встановила свій нижній рівень — 3 323 гривні на місяць. Окрема планка існує і для інших непрацюючих пенсіонерів, які не входять у перелічені категорії. Для них мінімальною фактичною сумою виплати у 2025 році визначено 3 038 гривень.

Водночас є категорія людей, для яких ці підвищені гарантії не спрацьовують. Йдеться про працюючих пенсіонерів. Вони юридично залишаються прив’язаними саме до базового прожиткового мінімуму. Для них мінімальний розмір пенсії у 2025 році — ті ж самі 2 361 гривню. Логіка держави тут проста: якщо людина продовжує працювати, вона має додаткове джерело доходу, тож не отримує частину надбавок, які нараховують непрацюючим пенсіонерам старшого віку.

Фінансова картина виходить нерівною, але пояснюваною. Дві людини можуть одночасно бути пенсіонерами і при цьому отримувати абсолютно різні виплати, і обидві суми будуть «мінімальними» в юридичному сенсі. Наприклад, 66-річна жінка зі стажем 30 років, яка не працює, не повинна опускатися нижче 3 758 гривень. А чоловік 60 років, який уже на пенсії, але продовжує працювати, може отримувати на рівні 2 361 гривні — і формально держава свої зобов’язання перед ним виконує.

Окремо слід сказати про верхню межу. В Україні діє обмеження на максимальну пенсію: зараз стеля зафіксована на рівні 23 610 гривень на місяць. Це десятикратний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, і така планка, за нинішнім підходом уряду, збережеться щонайменше до 2027 року.

У підсумку картина така. Формально мінімальна пенсія — 2 361 гривня. Фактично — для більшості літніх людей, які вже не можуть працювати, мінімум значно вищий і стартує від 3 тисяч гривень. Найбільш захищені — це люди похилого віку з великим стажем, яким держава гарантує не менше 3,7 тисяч гривень на місяць. Але ті, хто продовжує працювати після виходу на пенсію, залишаються внизу цієї шкали й не отримують надбавок за вік.

Вища рада правосуддя знову не дійшла згоди під час розгляду дисциплінарної скарги на суддю Окружного адміністративного суду Києва Віктора Шулежка. Питання, порушене ще за зверненням загиблого на фронті громадського діяча Романа Ратушного, вкотре не отримало остаточного рішення. Голоси членів Ради розділилися порівну, що унеможливило ухвалення будь-якого вердикту та призвело до чергового перенесення розгляду.

Суть дисциплінарної скарги полягала у діях судді, які він вчинив у 2020 році під час розгляду справи щодо збереження Протасового Яру. Тоді Шулежко одноосібно призупинив чинність рішення Київради про повернення території парку статусу зеленої зони та зупинення будівництва. Резонансності ситуації додало те, що суддя ухвалив проміжне рішення без участі сторін, не забезпечивши їм можливість висловити позицію або ознайомитися з матеріалами.

Раніше Палата ВРП встановила недбалість судді, ухваливши рішення без належного обґрунтування та проголосувала за його притягнення до відповідальності у вигляді догани з позбавленням доплат. Проте на останньому засіданні голоси членів ВРП розділилися порівну: шість виступили за залишення рішення, шість – проти, включно з Бурлаковим, Ковбієм, Кравченком, Боковою, Котелевцем та Махінчуком.

Суддя Шулежко також подав скаргу на дисциплінарного інспектора Плескача через нібито конфлікт інтересів, але її відхилили. Крім того, у листопаді ВРП відкрила нове дисциплінарне провадження щодо судді у зв’язку з плівками Вовка, на яких він нібито брав участь у планах блокування роботи ВККС та підриву судової системи.

Ситуація демонструє складність притягнення суддів до відповідальності та політичну чутливість процесів у Вищій раді правосуддя, а також продовжує викликати суспільний резонанс.