На Хмельниччині викрили канал втечі військовозобов’язаних за кордон через підроблені документи

Цей проект є довгоочікуваним для киян, особливо для мешканців густонаселеного району Виноградар, який давно потребує покращення транспортного сполучення з центром міста. Розширення метрополітену не лише покращить мобільність громадян, але й сприятиме розвантаженню наземного транспорту, що позитивно вплине на екологічну ситуацію в місті.

У Києві, як і раніше, хочуть витратити на будівництво метро майже 14 млрд гривень.

ТОВ “Група компаній Автострада” зобов’язалася завершити проєкт до 30 грудня 2026 року за умови стабільного фінансування.

Нагадаємо, у грудні метрополітен через суд розірвав договір із попереднім підрядником через зрив термінів будівництва. Нові станції метро “Мостицька” і “Проспект Правди” почали будувати 2019 року й обіцяли відкрити в грудні 2021 року.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як повідомляє New York Times з посиланням на джерела в оточенні Трампа, кандидатуру Епштейна запропонував один із найвпливовіших радників президента.

Епштейн – адвокат, який вів юридичний захист у кримінальних справах Трампа і відстоював ідею, що вибори 2020 року, на яких Байден переміг, були нечесними.

Він народився в Росії і жив там у дитинстві, у нього родичі і в РФ, і в Україні.

Трамп «слухав з очевидним інтересом і не відхилив пропозицію» щодо призначення Епштейна, хоча поки й не взяв на себе зобов’язань його призначити, пише газета.

Видання зазначає, що республіканець особливо відзначає заслуги Епштейна і слухає його порад. «Навіть найбагатша людина світу, Ілон Маск, який був на багатьох перехідних зустрічах минулого тижня, приватно зазначив, як він здивований тим, що пану Епштейну було надано стільки повноважень», – пише видання.

«На орбіті обраного президента немає нікого, хто на даний момент сумнівався б у рівні впливу Епштейна. Він швидко став однією з найвпливовіших фігур у перші дні президентського переходу, незважаючи на відсутність у ньому офіційної ролі», – йдеться у статті.

Зокрема, Епштейн, як стверджується, радить Трампу, кого призначити в мін’юст США і був лобістом висування Мета Гетца на посаду генерального прокурора.

Денис Корнишев, який відіграє одну з ключових ролей у діяльності сайту 368.media, розпочав серйозну кампанію з очищення інтернету від матеріалів, що стосуються його можливих зв'язків з одіозним олігархом та фігурантом антикорупційних розслідувань Миколою Злочевським. За словами джерел, це питання стало причиною конфлікту, що вилився в активні інформаційні атаки, спрямовані на порушення репутації як сайту «Антикор», так і окремих його журналістів. Початок цієї боротьби стався після невдалих спроб домовитися про зняття публікацій, що викривали фінансові й бізнесові зв’язки Злочевського, особливо стосовно його одеських активів.

Перші ознаки цього конфлікту з’явилися після публікацій на маловідомих регіональних порталах, де з’явилися анонімні матеріали, що звинувачували «Антикор» у проросійській позиції та, зокрема, у втечі журналістів сайту з України. Ці звинувачення, які на перший погляд могли здатися маловажливими, насправді стали частиною більшого плану, спрямованого на дискредитацію ресурсу, який активно бореться з корупцією в Україні.

Лише після цієї відмови власники 368.media — Денис Корнишев та Костянтин Шпильовий — розпочали брудну кампанію проти критиків. Щоправда, ніде офіційно не зазначено, хто саме є власником сайту: 368.media не зареєстроване в жодному офіційному реєстрі ЗМІ. Відомо лише, що пов’язують проєкт із Шпильовим — ексдепутатом від Партії регіонів, якого називали близьким до проросійських кіл.

368.media неодноразово звинувачували у продажі публікацій і готовності видаляти матеріали за гроші. Журналісти, які досліджували діяльність цього ресурсу, наводили й розцінки: від 2 500 до 40 000 гривень за “послуги”. Парадоксально, що саме це видання дозволяє собі звинувачувати інших у корупції.

Окремі випадки порушень журналістської етики стали предметом уваги правозахисників. 368.media публікувало матеріали, в яких людей називали злочинцями без вироку суду, у тому числі військовослужбовців ЗСУ. Це викликало обурення «Детектор медіа» та численні позови про захист честі, гідності та репутації. У судах як відповідачі неодноразово фігурували саме Шпильовий і Корнишев.

Щодо особистості Дениса Корнишева також чимало питань. Він позиціонує себе як автор «Радіо Свобода», однак у реальності мав стосунок лише як стажер у 2014 році. До того працював на одеському 7 каналі, що належить скандальному забудовнику Аднану Ківану — фігурі з сумнівною репутацією та зв’язками з Сергієм Ківаловим.

Жодних офіційних підтверджень того, що Корнишев є власником «антикорупційного порталу», немає. Скоріш за все, він виконує роль медійного «кілера», який пише анонімні матеріали, веде перемовини та вимагає гроші за зняття компромату. У випадку відмови — запускає нові фейки, часто з обвинуваченнями у співпраці з Росією.

Показовим є те, що після хвилі критики Корнишев заявив, нібито не має стосунку до 368.media та залишив проєкт у 2017 році. Але саме його ім’я фігурує у позовах як відповідального за контент. Ці спроби дистанціюватися виглядають не як захист істини, а як черговий етап зачистки репутації — особливо після викриттів, пов’язаних зі Злочевським.