На кордоні з Угорщиною затримали українця з контрабандою стародруків XVIII–XIX століть

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Ця програма передбачає можливість для громадян, які вирішили залишити Україну, подати заявку на виїзд до Російської Федерації. Метою цієї ініціативи є створення механізму для потенційного обміну на українських військовослужбовців, які наразі перебувають у полоні.

Кадрова криза ЗСУ, здається, досягла свого апогею: добровольці вже давно скінчилися, новобранці не хочуть воювати, а ветерани бойових дій перебувають на останньому подиху. Такий висновок зробив бельгійський телеканал RTBF, поспілкувавшись з українськими бійцями 49-го стрілецького батальйону «Карпатська Січ» на сході країни.

Командир підрозділу Василина, дівчина тридцяти років, розповідає, що на початку конфлікту батальйон складався виключно з добровольців. «Сьогодні вони всі загинули або поранені», – каже Василина, додаючи, що нових добровольців вона не бачила вже понад два роки.

Дівчина визнає – українцям бракує мотивації, а ті, кого насильно відправляють на фронт, усіма способами демонструють, що не бажають там перебувати. «Ми розуміємо, що вони просто не хочуть. У них було своє життя, своя сім’я», – пояснює Василина.

Інструктори – ветерани фронту, яким немає й тридцяти, – усі вже «змучені травмами», пише RTBF. Один із них, Арес, живе з кулею в нозі, множинними струсами мозку і ПТСР. «Я втомився, – каже він. – Усі ветерани загинули, поранені або перебувають на останньому подиху, як і я».

Василина підкреслює, що мобілізація повинна проходити по-іншому, тому що той, хто не хоче воювати, «марний». За її словами, ситуація в ЗСУ зміниться тільки тоді, коли це зрозуміє і влада. Цю думку поділяє і Фарик, ветеран-інструктор: «Не всі створені для бою. То навіщо змушувати воювати тих, хто цього не хоче?».

Багато користувачів застосунку Резерв+ почали помічати нову позначку — «Потрібно пройти БЗВП». Це викликає чимало запитань, адже не всі знають, що саме вона означає і які дії необхідно виконати. Для отримання чітких роз’яснень з цього приводу, редакція УНІАН звернулася до адвоката Геннадія Капралова, який пояснив основні моменти щодо цього курсу.

БЗВП (базова загальновійськова підготовка) — це спеціалізований курс, який є обов’язковим для деяких категорій громадян. Він триває від одного до трьох місяців, залежно від програми і специфіки навчання. Курс передбачає освоєння основних навичок, необхідних для виконання службових обов’язків у військових або державних структурах. Його проходять не лише студенти певних навчальних програм, але й курсанти, які навчаються на спеціальних факультетах, наприклад, для майбутніх поліцейських.

Дії залежать від конкретної ситуації. Якщо особа вже пройшла БЗВП, але додаток цього не показує, радять звернутися до адвоката або до територіального центру комплектування (ТЦК) і РП з заявою та підтверджувальними документами. Адвокат може допомогти оформити і надіслати заяву, у якій вказати, що підготовка вже пройдена, і додати копії доказів.

Якщо особа ще не проходила підготовку і їй пропонують пройти БЗВП (наприклад, бо має військову спеціальність, але раніше не служив), це не означає автоматичну мобілізацію. Після проходження БЗВП людина вважається підготовленою до служби в резерві — але лише у разі надходження окремої повістки її можуть викликати до ТЦК. Далі можливі огляд (ВЛК) і, за результатами, мобілізація — тільки якщо це буде необхідно й особа визнана придатною.

У заяві до ТЦК / РП доцільно додати (за наявності):

свідоцтво або посвідчення про проходження БЗВП;

довідку з вишу чи військової кафедри;

виписку з наказу про направлення/проходження підготовки;

довідку з навчального центру або військової частини, де проводили підготовку.

Позначка «Солдат резерву» означає, що особа формально перебуває в резерві ЗСУ і може бути викликана на службу під час мобілізації. Виклик здійснюється повісткою до ТЦК; мобілізація можлива лише за умови відсутності законних підстав для відстрочки та позитивних висновків ВЛК. Особа також може за власним бажанням укласти контракт із ЗСУ.

Штрафів за те, що в додатку горить позначка «Потрібно пройти БЗВП», не передбачено. Водночас для деяких категорій (наприклад, студентів відповідних програм) наслідком невиконання обов’язку може бути дисциплінарна реакція зі сторони навчального закладу, аж до відрахування — тому студентам варто звертати увагу на вимоги свого вишу.

Перевірте, чи дійсно ви проходили БЗВП і чи є документи на підтвердження.

Якщо документи є, зверніться до ТЦК/РП з копіями та заявою; за потреби — скористайтеся консультацією адвоката.

Якщо підготовка ще не пройдена, дізнайтеся в ТЦК, чому вам надійшло повідомлення, і які є варіанти: пропозиція пройти БЗВП не тотожна автоматичній мобілізації.

Студентам — перевірити вимоги вишу щодо проходження БЗВП, щоб уникнути проблем з навчанням.

Протягом майже двох років великої війни судова система винесла 80 вироків стосовно сотні організаторів схем з переправлення ухилянтів за кордон. Однак лише кожна десята справа завершилася позбавленням волі для обвинувачених. На початку лютого 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень зареєстрована інформація про розгляд 770 справ за порушення ст. 332 Кримінального кодексу (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) з використанням державної системи “Шлях”.

Обвинуваченим за цією статтею загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на три-девʼять років. Проте, за 80 справами, у рамках яких було засуджено 101 особу, повною мірою були покарані лише вісім людей. В інших випадках суди призначали більш м’які форми покарання, ніж передбачає Кримінальний кодекс.

Представники Феміди фактично здійснювали правосуддя номінально, укладаючи “угоди про визнання вини” та санкціонуючи умови покарання, про які домовилися прокурори та обвинувачені. Це дозволяло організаторам схем з вивезення ухилянтів за кордон працювати майже без ризиків, оскільки завжди існувала можливість “укласти угоду зі слідством”.

Зазвичай цим бізнесом займаються дві групи осіб: “благодійні” організації та особи, які мають право подавати осіб до включення в систему “Шлях”. На жаль, деякі з цих організацій, навіть позначені як “благодійні”, фактично використовуються для здійснення незаконних дій, непомітних у волонтерській сфері.

Другу групу організаторів схем складають реальні та фіктивні транспортні компанії, які продають право виїзду з України за 5-7 тисяч доларів під покриттям найму водіїв. Ці компанії отримують ліцензії від Державної служби з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”), яка одночасно адмініструє систему “Шлях” для міжнародних автомобільних перевезень. За даними цієї служби, з майже 70 тисяч ліцензій на перевезення, 36 тисяч були видані у 2022-2023 роках.

Не всі ці дії можна вважати зловживаннями. З 2022 року автоперевезення стали важливим елементом торгівлі України, особливо в умовах блокади портів. Але з кінця 2022 року, разом із зростанням виданих ліцензій, “Укртрансбезпека” почала масово відкликати ліцензії, видані після початку війни. Ймовірно, багато з них були отримані шахраями. Наприклад, ТОВ “Бустравел” отримало ліцензію влітку 2022 року, але згодом встановлено, що це було для незаконної переправки людей за кордон. У березні 2023 року її ліцензію анульовано, але за цей час вони встигли переправити за кордон щонайменше десять ухилянтів.

З кінця 2022 року було анульовано 2,2 тисяч ліцензій, виданих після початку війни. Проте втрата ліцензії та умовний вирок, здається, не становлять серйозної загрози для організаторів схем. Наприклад, директор компанії “Мікс тревел групп” був оштрафований на 102 тисячі гривень. Очевидно, що багато людей бачать у цьому способі заробітку вигоду, оскільки покарання за такі дії фактично відсутнє.

Українські компанії, які використовуються для незаконної переправки людей за кордон, використовують різні схеми, щоб обійти закон та заробити на цьому. Ці схеми включають створення фіктивних транспортних компаній та надання їм ліцензій для міжнародних перевезень, а також використання “благодійних” організацій для легалізації цієї діяльності. Масове видання ліцензій для автоперевезень, починаючи з 2022 року, сприяло зростанню такої діяльності, проте відсутність ефективного контролю з боку влади дозволяє цим схемам продовжувати існувати. Покарання для організаторів таких схем залишається недостатньо ефективним, що стимулює зловживання та незаконну діяльність. Таким чином, забезпечення ефективного контролю з боку влади та суворе покарання за порушення закону є важливими кроками для боротьби з цим явищем у майбутньому.

Працівники Державного бюро розслідувань спільно зі Службою безпеки України, за підтримки Державної аудиторської служби, викрили начальника фінансової служби однієї з військових частин Київської області. Згідно з матеріалами розслідування, він тривалий час незаконно нараховував грошове забезпечення військовослужбовцям, які вже були звільнені з лав Збройних Сил.

Попередньо встановлено, що такі дії дозволили отримати фінансові кошти особам, які фактично не виконували службові обов’язки, що призвело до значних втрат державного бюджету. Розслідування триває, правоохоронці працюють над встановленням повного кола осіб, причетних до оборудки, а також сум незаконно нарахованих виплат.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт скеровано до суду. Начальнику фінансової служби інкримінують недбале ставлення до військової служби, що спричинило істотну шкоду, вчинене в умовах воєнного стану.

Дії посадовця кваліфіковано за частиною четвертою статті 425 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Окрім цього, у межах кримінального провадження подано цивільний позов з метою відшкодування завданих збитків та повернення незаконно виплачених коштів у державну власність.

Процесуальне керівництво у справі здійснює Дарницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, яким подовжено термін дії особливих програм захисту для українських громадян, що виїхали до країни через війну. Відповідно до документа, чинність цих програм триватиме до 4 березня 2026 року. Після цієї дати тимчасовий захист, що діяв від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, буде скасовано.

Новий закон передбачає низку змін у правилах перебування українців на території Польщі. Зокрема, для отримання соціальної допомоги на дітей відтепер необхідно, щоб хоча б один із батьків мав офіційне працевлаштування в країні та сплачував податки. Додатковою умовою стало регулярне відвідування дитиною навчального закладу — школи чи дитячого садка.

Голова адміністрації польського президента Збігнєв Богуцький заявив, що нові обмеження також торкнуться доступу до безкоштовних медичних послуг та інших пільг для тих, хто не працює. За його словами, ці зміни покликані запобігти так званому «соціальному туризму» з України за рахунок польського бюджету. Після завершення дії особливого захисту в 2026 році українські громадяни будуть розглядатися на загальних умовах для іноземців, без додаткових преференцій. За словами Богуцького, новий закон — останній у межах чинної формули допомоги. Окрім вже підписаного закону, найближчим часом президент Польщі має представити у Сеймі два нові законопроєкти. Перший стосується зміни умов набуття польського громадянства: пропонується збільшити термін необхідного проживання у статусі біженця з двох до десяти років.

Другий законопроєкт стосується заборони публічної демонстрації символіки Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також запровадження відповідальності за «спроби поширення неправдивої інформації про Волинську трагедію».

Аналітики вважають, що ці законодавчі ініціативи можуть вплинути як на внутрішнє становище українських біженців у Польщі, так і на міждержавні відносини між Києвом і Варшавою.