Начальник Департаменту стратегічних розслідувань Андрій Рубель розповів про затримання членів наркосиндикату “Двадцатівські”

Державне некомерційне підприємство «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» оголосило масштабний проєкт реконструкції будівлі «А», попередня вартість якого становить 1,32 млрд грн. Процес закупівлі привернув увагу експертів і громадськості, адже на торгах упевнено виривається вперед компанія ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» із пропозицією на рівні 1,05 млрд грн. Попри формальне зниження вартості, участь цієї фірми породила низку запитань, оскільки саме вона розробляла проєкт реконструкції і мала повний доступ до детальних кошторисів, що створює ризики нерівних умов для інших потенційних учасників.

Фахівці, які здійснили незалежну експертну оцінку поданого кошторису, виявили значні відхилення від середньоринкових цін на базові матеріали. Зокрема, арматура, металопластикові вікна, теплоізоляційні плити та керамічна плитка на відкритому ринку коштують на 21–40% дешевше, ніж зазначено у документації. Такі розбіжності свідчать про можливе завищення витрат, яке може вплинути на кінцеву вартість робіт навіть після знижених тендерних пропозицій.

Тендерні умови були складними та вибірковими: учасники мали надати детальну технічну документацію на десятках сторінок, підтвердження постачання від виробника, чинний договір на вивезення будівельних відходів та п’ять сертифікатів ISO. Дешевшого конкурента – «Укрбуд-Проєкт-Реконструкція» – відхилили через формальні невідповідності.

ТОВ «Будівельна Індустрія Кантріінвестбуд» зареєстроване у 2020 році та належить Юрію Ромашко. Компанія отримала державних підрядів на 1,37 млрд грн, більшість без конкурентних торгів, включно з підрядами на будівництво захисних споруд на атомних станціях. Підряди «Кантріінвестбуду» фігурували у «плівках Міндіча» – записах НАБУ про відкатні схеми при закупівлях «Енергоатому».

Реконструкція будівлі «А» Інституту серця передбачає створення відділення інноваційної кардіонейрореабілітації та інтенсивної терапії до кінця 2027 року. Очолює Інститут Борис Тодуров, уповноважена особа з закупівель – Аліна Сухомлин.

До Львівської обласної інфекційної лікарні госпіталізовано двох жінок віком 40 та 45 років із лабораторно підтвердженим діагнозом тропічної малярії, збудником якої став Plasmodium falciparum. Обидві пацієнтки у січні 2026 року відвідали острів Занзібар у Танзанії, де існує високий ризик зараження малярією.

Перед поїздкою жінки не проходили хіміопрофілактичні заходи для запобігання малярії, хоча отримали щеплення проти жовтої гарячки. Лікарі наголошують, що відсутність профілактики значно підвищує ризик тяжкого перебігу інфекції, особливо у випадку Plasmodium falciparum, який може викликати ускладнення і потребує швидкого медичного втручання.

Лабораторні дослідження підтвердили наявність Plasmodium falciparum з високим рівнем паразитемії I ступеня. Пацієнтки отримують лікування в інфекційній лікарні Львова, їхній стан поліпшився.

Малярія – це гостре інфекційне захворювання з періодичними підйомами температури, збільшенням печінки та селезінки. Найважчою є тропічна малярія, яка у 40% випадків може призвести до смерті. Захворювання передається через укуси малярійних комарів. За даними ВООЗ, ризик зараження існує у 87 країнах світу, переважно в Африці, Південній Азії та Америці. Медики наголошують на важливості консультації лікаря та хіміопрофілактики перед поїздками до країн із ризиком малярії.

Багато артистів для сцени обирають звучні та яскраві псевдоніми, але є й ті, хто вирішує зробити крок далі і офіційно змінити своє ім’я чи прізвище в документах. Це може бути частиною створення сценічного образу, який, на їхню думку, більше відповідає їхній творчій суті або звучить більш привабливо для публіки. Радіо МАКСИМУМ, посилаючись на видання «Люкс», розповіло про знаменитостей, які пішли цим шляхом та офіційно змінили свої дані.

Однією з таких зірок є популярна співачка Тіна Кароль. Її сценічне ім’я стало відомим ще під час участі в конкурсі «Нова хвиля», де вона виступала під цим ім’ям. Тіна Кароль, на той час, була ще молодою артисткою, але вже здобула серйозне визнання завдяки своїй вокальній майстерності та харизмі. З часом, після того як ім’я стало популярним, вона вирішила офіційно змінити свої дані в паспорті, закріпивши за собою сценічне ім’я, що вже стало частиною її публічного образу.

Артистка зізнавалася, що з дитинства мріяла мати інше ім’я. Вона вважала, що «Інна» не підходить її характеру. В дорослому віці співачка здійснила мрію, ставши за документами Златою Огнєвіч.

У 2018 році співак офіційно став Девідом Аксельродом. Це прізвище він обрав на честь свого дідуся, вшановуючи родинну історію.

Для сцени артистка обрала ім’я Слава, а після шлюбу з Едгаром Камінським узяла його прізвище. Навіть після розлучення співачка залишила Камінську у паспорту.

Відома виконавиця вирішила виправити помилку, допущену в паспортному столі. Її рідне прізвище завжди було «Білик», тож вона офіційно відновила правильний варіант.

Такі зміни показують: для зірок сценічне ім’я може стати настільки важливою частиною особистості, що воно переходить і у реальне життя.