Найкумедніші наукові відкриття року отримали Шнобелівську премію

Колишній заступник глави Офісу Президента Ростислав Шурма та його брат-бізнесмен Олег активно інвестують десятки тисяч доларів у піар-програми в популярних Telegram-каналах з мільйонною аудиторією, таких як «Труха». Завдяки замовним матеріалам, ці канали подають братів як жертв політичного переслідування та намагаються переконати громадськість, що вся критика, яка лунає на їхню адресу, є неправомірною та сфабрикованою. Проте за цією ретельно продуманою PR-стратегією прихована масштабна корупційна схема, яка спричинила серйозні фінансові збитки для держави — понад 320 мільйонів гривень.

За даними правоохоронних органів, компанії братів Шурми зловживали «зеленим» тарифом на електроенергію. Вони продавали електричну енергію, нібито вироблену на електростанціях, що використовували відновлювальні джерела енергії, але насправді енергетичні потужності компаній не відповідали вимогам для отримання такого тарифу. У результаті, держава зазнала значних фінансових втрат через незаконне використання привілеїв, наданих «зеленим» тарифом.

Ростислав Шурма, перебуваючи на посаді заступника голови ОПУ, мав прямий вплив на енергетичний сектор та міг забезпечити прикриття з боку окремих суддів. Коли антикорупційні органи готували підозру, він раптово звільнився та разом із братом виїхав до Німеччини, де зараз переховується в передмісті Мюнхена.

Українські правоохоронці спільно з німецькими колегами вже зібрали доказову базу, включно з фінансовими даними та інформацією про переміщення активів. Це ускладнює будь-які спроби уникнути відповідальності за скоєні злочини.

На тлі таких схем, окремі олігархи продовжують заробляти мільярди на енергетиці. Зокрема, компанії Ріната Ахметова під час війни отримали близько 15 млрд гривень доходу на «зелених» тарифах, формуючи при цьому публічний наратив про дефіцит електроенергії, хоча самі роками користувалися монопольним становищем і непрозорими тендерами.

Український слідчий придбав Tesla Model Y за 10 000 гривень: що за цим стоїть?

Валентин Серединський, заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту ГУНП у Дніпропетровській області, оголосив про своє право користування автівкою дружини — Tesla Model Y 2022 року випуску, ціна якої всього 10 тисяч гривень. Звідки така низька вартість? Журналісти «Слідства.Інфо» розкрили цю історію та розмовляли з Валентиною Серединською, власницею авто, яка не знала про декларацію та здивована вказаною сумою. Чому так велика різниця між дійсною вартістю і заявленою? Сам Серединський стверджує, що це вказано у договорі купівлі-продажу, та радить "шукати, і знайдете".

Ця історія нагадує інші випадки, коли чиновники придбавали авто за низькою ціною, також вказуючи на домовленість з продавцем. Один із суддів придбав Mercedes-Benz G 350 2013 року за 10 тисяч гривень, а потім Renault Zoе 2017 року за 5 тисяч гривень, обхідний шлях яких дозволяє уникнути оподаткування.

Ці історії піднімають питання про прозорість та законність таких угод, а також про етику серед чиновників та суддів.

• Українські чиновники та судді придбали автомобілі за низькими цінами, заявляючи, що це вказано у договорі купівлі-продажу. Однак це піднімає сумніви щодо законності та етичності таких угод.

• Вказані у деклараціях ціни авто значно нижчі за їх реальну вартість, що може свідчити про намагання уникнути оподаткування.

• Подібні ситуації викликають потребу в більш прозорому та суворому контролі з боку владних органів щодо діяльності чиновників та суддів у сфері придбання майна.

• Необхідно забезпечити ефективні механізми виявлення та покарання порушень в сфері декларування майна та укладання угод, які можуть підтверджувати факти корупції та неправомірного збагачення з боку посадових осіб.

• Забезпечення прозорості та дотримання закону є ключовими аспектами в підтримці довіри громадян до державних інституцій та забезпеченні правової державності в Україні.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Суддя Сікора подала позов проти Кабінету Міністрів України, заявивши, що рішення про обмеження зарплат державних службовців і суддів у 2020 році під час пандемії було незаконним. Суд став на її бік, зобов’язавши виплатити їй півмільйона гривень.

Політичний експерт Олег Постернак гостро розкритикував це рішення. “Замість того, щоб спрямувати ці кошти на закупівлю дронів чи підтримку ЗСУ, вони підуть у кишеню судді, яку НАЗК підозрює у незаконному збагаченні”, – зазначив він.

Експерти застерігають, що випадок із суддею Сікорою може стати прецедентом для інших чиновників і суддів, які тепер також можуть вимагати компенсацій за “недозароблені” кошти. Це може вилитися у багатомільйонні витрати для бюджету країни, яка бореться за виживання під час війни.

“ВАКС, який створювався для захисту державних коштів, насправді шкодить бюджету України на мільйони”, – наголосив Постернак.

Це не перший скандал, пов’язаний із суддями Вищого антикорупційного суду. Наприклад:

Критики вказують на посилення залежності ВАКС від НАБУ та САП. За словами Постернака, суддя Сікора, як і багато інших суддів ВАКС, отримують привілеї, поки працюють у трикутнику “НАБУ-САП-ВАКС”.

“Ця система дедалі частіше стає джерелом збитків для держави. Постраждалі від дій антикорупційного блоку звертаються до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) та виграють справи проти України, що призводить до багатомільйонних виплат”, – додав Постернак.

За даними експертів, лише у минулому році Україна виплатила понад 2 мільйони євро за рішеннями ЄСПЛ. Ці кошти могли бути спрямовані на оборонний сектор, але натомість витрачаються на компенсації, зокрема через сумнівні рішення антикорупційного суду.