Наречений Лесі Нікітюк відповів, за які гроші купив Rolls-Royce

Українські банки у 2025 році суттєво активізували роботу щодо стягнення заборгованостей, подаючи рекордну кількість судових позовів до клієнтів. За даними Державної судової адміністрації, цього року фінансові установи подали 100 434 позови — це найвищий показник за останні сім років і майже в півтора раза перевищує кількість позовів торік. Статистичні дані, оприлюднені через Опендатабот та опубліковані виданням «Закон і Бізнес», свідчать про безпрецедентне зростання правових дій банків проти боржників.

З 2019 року загальна кількість поданих банками позовів щодо боргових зобов’язань клієнтів досягла 511 865, що демонструє стабільну тенденцію до активного захисту фінансових інтересів. Лідером серед позивачів залишається ПриватБанк, який подав 191 353 позови, на другому місці Універсал Банк із 115 702 зверненнями до суду, а на третьому — А-Банк із 60 421 позовом. Крім того, серед активних банків, що відстоюють свої права у судах, також фігурують Сенс Банк (25 283 позови) та ряд інших фінансових установ, які систематично звертаються до суду для стягнення боргів.

У 2024 році понад 70% усіх банківських позовів припали на три установи: Універсал Банк/Mono — 28 213 звернень, А-Банк — 22 221, та ПриватБанк — 20 278. З помітним відривом далі йдуть ПУМБ (9 225) та Сенс Банк (6 831).

Статистика також демонструє суттєве зростання активності деяких банків у стягненні заборгованості. Так, Таскомбанк збільшив кількість позовів у 3,5 раза, ПриватБанк — у 1,8 раза, Кредобанк — у 1,7 раза, А-Банк та Сенс Банк — у 1,6 раза.

Водночас кілька банків скоротили свою судову активність. Найбільше падіння зафіксовано у Юнекс Банку — у 4 рази. Вдвічі менше позовів подали Креді Агріколь та Укргазбанк.

Зростання кількості банківських позовів свідчить про активнішу політику установ щодо повернення проблемної заборгованості, що стає відчутною тенденцією поточного року.

Міністерство оборони Данії висловило звістку, яка стала важливою для України: перші винищувачі F-16 можуть потрапити до країни цього літа. Ця новина була підтверджена після наради, на якій була представлена доповідь щодо кількості літаків, строків їхнього отримання, а також готовності інфраструктури та персоналу для їхнього експлуатації. Міністр оборони Данії Троелс Лунд Поульсен наголосив, що, хоча точний графік передачі винищувачів F-16 ще не узгоджено, проте робота в цьому напрямку триває, аби виконати це завдання цього літа, за умови успішного виконання всіх планованих кроків. Він також підкреслив, що однією з головних умов є повна підготовка українських пілотів та технічного персоналу, а також належна інфраструктура в Україні.

На зустрічі "Рамштайн" 14 лютого український міністр оборони Рустем Умєров підтвердив, що всі процеси відбуваються відповідно до планування з усіма партнерами, і що очікуване надходження літаків F-16 в Україну передбачається навесні. Варто відзначити, що прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте також висловив переконання у можливості відправлення літаків F-16 "за графіком", підкреслюючи реалістичність цього терміну. Поява в Україні західних винищувачів може значно змінити обстановку на полі бою, оскільки, за словами українських владних осіб, Росія наразі має "абсолютне володіння небом" над окупованими територіями. Це може стати важливим кроком для підтримки українських військових у боротьбі проти російської агресії і сприяти зміцненню обороноздатності країни.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Україна може очікувати отримання перших літаків F-16 від Данії цього літа, що є важливим кроком для зміцнення обороноздатності країни.

• Міністерство оборони Данії та українські владні особи активно співпрацюють для визначення графіку передачі винищувачів та підготовки українських пілотів і технічного персоналу.

• Поява західних винищувачів українському військовому відділу надасть важливу перевагу в повітряному просторі та допоможе у боротьбі проти російської агресії.

• Наявність підтримки та співпраці з партнерами, зокрема з Нідерландами, свідчить про міжнародну підтримку України в контексті її оборони.

• Цей крок демонструє рішучість України та її партнерів у зміцненні безпеки та обороноздатності в умовах геополітичних викликів та загроз.

Згідно з розгорнутим аналізом, оприлюдненим на порталі bihus.info, виникли вагомі підозри стосовно взаємозв'язків між незаконними заправними станціями та родинами високопосадовців, специфічно — сім'ями близьких до керівництва Національної поліції, на чолі з самим главою Іваном Вигівським.

На сестру очільника Національної поліції Івана Вигівського оформлена частка в компанії ТОВ «Югнефтепродукт», що займається гуртовою торгівлею пальним. Упродовж 2022-2023 років фірма торгувала щонайменше з двома фігурантами кримінальних проваджень, слідство у яких вела поліція під керівництвом Вигівського.

На початку 2023р. ГСУ Нацполу взялося за справу про ціле злочинне угрупування, яке на думку слідства влаштувало нелегальні імпорт і торгівлю пальним.

Так, за версією слідства в портах Ізмаїла (Одеська обл.) пальне повз митницю – а отже повз контроль і податки – просто переливали в бензовози, які далі розвозили його по країні і пальне продавали за готівку, тобто повз контроль і податки.

Одну з ключових ролей у цій історії слідство відводило ТОВ «Континенталь Трейд» та її спорідненому ТД «Український термінал». Вони нібито і самі займалися тіньовою торгівлею пальним, і допомагали ухилятися від податків іншим.

Водночас того року, коли слідчі Вигівського розслідували діяльність «Континенталь» – ця компанія стала одним із найбільших постачальників «Югнефтепродукту», тобто сестри Вигівського.

Окрім гуртового трейдера сестра Вигівського розвиває роздрібний напрям. У 2020-у вона з партнерами викупила на під’їзді до Миколаєва два гектара землі, на якій запустили АЗС під брендом «KIV OIL».

Коли журналісти навідалися на цю заправку наприкінці квітня – там торгували пальним без ліцензії, без чеків і з оплатою готівкою або на карту чоловіка, який продає каву в сусідній кав’ярні.