Львівський ліцей будує сховище з кондиціонерами по 367 тисяч

За інформацією слідчих, 25 липня було затримано особу, яку підозрюють у причетності до цього злочину. Вже наступного дня, 26 липня, затриманому офіційно оголосили про підозру, що свідчить про інтенсивність роботи правоохоронців та серйозність наявних доказів.

Під час брифінгу 26 липня перший заступник голови Служби безпеки України Сергій Андрущенко заявив, що розглядається версія щодо причетності спецслужб РФ. Також правоохоронці перевіряють причетність затриманого до неонацистського руху у РФ. Днями з’явилося відео, де російські “націонал-соціалісти” з руху NS/WP взяли на себе відповідальність за вбивство Фаріон.

“Стосовно причетності вказаної особи здійснюється комплекс заходів. Вивчаємо його зв’язки на території України, так й за кордоном. Одна з версій – причетність спецслужб країни агресора до організації злочину”, – розповів Андрущенко

За його словами, розглядаються й інші злочини на території України до яких міг бути причетний затриманий.

Що наразі відомо про вбивство Ірини Фаріон:

Крім цього, затриманому 18 років і він з Дніпра. 26 липня йому оголосили підозру в умисному вбивстві. За словами глави МВС Ігоря Клименка, є достатньо доказів стверджувати, що саме затриманий стріляв у мовознавицю.

Журналісти “Схем” (Радіо Свобода) з’ясували, цей хлопець навчався у Дніпровській гімназії № 62, займався футболом у Міській дитячо-юнацькій спортивній школі та грав у команді “МДЮСШ U-19”. Також брав участь у турнірі на підтримку ЗСУ “Осінь 2022”.

ЗМІ також зв’язались з батьком підозрюваного. У коментарі чоловік повідомив, що він служить, а сина давно не бачив, але про його затримання дізнався від дружини. За його словами, хлопець не говорив нічого, що б свідчило про неприязнь до Фаріон. Телефон матері вимкнений.

У телефоні хлопця знайшли прощальний лист на випадок, якщо щось пішло б “не за планом”. В ньому він просить у батьків вибачення. У своїй записці він пише, що приховував це від сім’ї “заради їхньої безпеки” і тому, що не довіряв їм.

У світі боксу виникла несподівана ситуація, коли у перегони за титул чемпіона світу WBC у першій середній вазі втрутився австралійський боксер російського походження Тім Цзю. Це призвело до скасування бою, в якому Сергій Богачук мав зіткнутися з Себастьяном Фундорою 30 березня у Лас-Вегасі за вакантний титул чемпіона світу в першій середній вазі за версією WBC.

Спробуємо розібратися в цьому непередбаченому обороті подій. Спочатку, американський боксер Себастьян Фундора відмовився від поєдинку за два тижні до запланованого бою. Замість цього, Тім Цзю вирішив взяти участь у поєдинку проти Сергія Богачука за титул WBO, оскільки оригінальний суперник Богачука, Кіт Турман, отримав травму під час тренувань.

Організатори події вирішили організувати для українського боксера бій за тимчасовий титул чемпіона WBC проти американця Браяна Мендоси. Варто відзначити, що Цзю, Фундора та Мендоса співпрацюють з однією й тією ж промоутерською компанією – PBC.

Сам Сергій Богачук, 28-річний український боксер, має вражаючий професійний рекорд з 23 перемогами, всі з них здобуті нокаутом. Єдина поразка українця сталася у 2021 році від Брендона Адамса зі США.

Таким чином, складна ситуація з перенесенням бою і зміною суперника нагадує, що у світі боксу ніщо не може бути передбачено наперед. Відновлення інтриги та очікування на наступні кроки залишають фанатів в напруженому очікуванні на розвиток подій.

• Ситуація з втручанням австралійського боксера російського походження Тіма Цзю в перегони за титул чемпіона світу WBC у першій середній вазі призвела до скасування бою між Сергієм Богачуком та Себастьяном Фундорою.

• Відмова американського боксера від бою спричинила ланцюг непередбачених подій, які вплинули на хід подальших заходів.

• Український боксер Сергій Богачук мав вражаючий професійний рекорд і готовий був до бою за титул чемпіона світу.

• Сприймаючи цю ситуацію, слід зазначити, що світ боксу непередбачуваний і може переживати різні повороти подій, які варто бути готовими прийняти.

• Очікується, що український боксер Сергій Богачук знайде нові можливості для підвищення свого спортивного статусу і відновить свої шляхи до титулу чемпіона світу у майбутньому.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На перший погляд, інвестиції у військові облігації в складні для країни часи є зваженим рішенням, враховуючи той факт, що до цього закликають Міністерство фінансів та Міністерство цифрової трансформації. Та за даними політолога Валентина Гладких, Порошенко вкладає у цінні папери не власні кошти, а гроші своїх благодійних організацій, куди українці донатять на військову допомогу.

Благодійні організації не можуть заробляти гроші на добровільних внесках, а купівля ОВДП за народні пожертви і отримання за це відсотку – це і є – заробляння грошей, що напряму суперечить статутним вимогам фондів.

Водночас, виявляється, що не один, а відразу 3 благодійних фонди збирають народні гроші: це ГО “Солідарна справа громад”, Всеукраїнська благодійна організація “Благодійний фонд Порошенка” та Благодійна організація “Благодійний фонд “РОШЕН””.

Згідно з податковою звітністю ГО “Солідарна справа громад” у 2022 році отримало 152,2 млн грн, а у 23-му – 203,7 млн грн прибутку. “Фонд Порошенка” 203,9 та 357,6 млн грн відповідно. А “Фонд “РОШЕН” – 366, 7 та 516,43 млн грн.

Як писали у грудні 2023 року ЗМІ, Фонд Порошенка та ГО “Солідарна справа громад” впродовж двох років спрямували на потреби військових понад 4 млрд грн. Однак, навіть якщо просумувати загальну суму прибутку усіх трьох фондів впродовж двох років, то вона складатиме близько 1,8 млрд грн.

Першим на операції із ОВДП звернув увагу ще майже рік тому експерт Валентин Гладких. Згідно з підрахунками, майже 156 млн грн у цінних паперах дозволять політику за майже два роки (22 місяці) отримати 32% прибутку, що становить близько 50 млн грн. Щобільше — цей прибуток також не обкладатиметься податком.

“У платіжці зазначено, що купує облігації “Благодійний фонд Порошенка”. Це фонд, куди українці донатять Порошенку на ЗСУ. Це в тому числі гроші українців на мавіки, рації та інші речі для фронту, а не на заробіток Петру Олексійовичу. Але він їх вирішив прокрутити з користю для гаманця”, — писав Гладких у своєму Telegram-каналі.

Згідно зі Статутом “Благодійний фонд Порошенка” має право організовувати збори благодійних пожертв, допомоги, внесків та іншого майна для виконання статутних завдань, а також здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку.

Водночас п. 6.5. Статуту передбачено, що фонд повинен використовувати благодійні внески юридичних і фізичних осіб тільки згідно з призначенням, обумовленим особою, яка зробила цей внесок. Піарники Порошенка на початку року активно повідомляли, що він не просто “проінвестував 156 млн грн у військові облігації”, а “підставив плече” державі у складні часи.

Усі платежі й придбання цінних паперів фонди Порошенка здійснюють через “Міжнародний інвестиційний банк”. Лише за розрахунково-касове обслуговування зазначеної операції у банку він отримав близько 1,5 млн грн доходу у вигляді комісії. Тобто фактично політик отримує подвійний заробіток завдяки такій схемі.

“Благодійність”, яку Петро Порошенко намагається представити українцям як допомогу державі та Збройним силам, виявляється способом заробітку. Адже благодійні фонди є неприбутковими організаціями, а тому не можуть заробляти кошти, водночас через них Порошенко купує ОВДП, що є інвестицією, отримуючи значний прибуток навіть під час здійснення платежів.

А це вже питання кримінальної відповідальності: згідно з ч.3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України, використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку під час воєнного стану караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна.