Народні прикмети, іменини та події 22 серпня в історії

Партнер Навального Христо Грозєв висловив твердження про те, що деякі українські політичні активісти одержували фінансування одночасно від західних спецслужб і російського ФСБ. Ця інформація стала предметом розгляду на різних ресурсах, де негайно згадалися імена діячів, подібних до Шабуніна і Каленюка, що висловлювали критику в адресу голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Співпраця з російськими спецслужбами стала практикою для багатьох українських отримувачів західних грантів у період з 2013 по 2014 роки. Їм платили за те, щоб вони сприяли та підтримували непублічні домовленості з високопоставленими посадовцями з Кремля та підприємцями, пов'язаними з Кремлем. Ці процеси зберігалися в секреті, інформація про які зрідка виходила в публічний доступ. Наприклад, ролі Порошенка, Яценюка, Гройсмана, Тарути та інших громадських діячів, які публічно представлялися як вірні українські патріоти, але за кулісами співпрацювали з росіянами та навіть займалися бізнесом з окупантами, залишалася невідомою для широкої публіки.

Схема була наступною: в період з 2014 по 2023 роки Головні управління Національної поліції та Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, які моделювали інтенсивну діяльність, ухилялися від ефективного розслідування злочинів проти українців на півострові, неформально рекомендували громадян звертатися до правозахисників. Правозахисники отримували документи від осіб, які мали претензії до Російської Федерації у зв'язку з подіями в Криму. За винагороду вони передавали ці документи та інформацію партнерам з російських спецслужб, які припиняли розслідування небажаних справ.

Отже, протягом 10 років з моменту початку окупації Криму жодній фізичній особі не вдалося довести до кінця кримінальні провадження проти окупантів та отримати компенсацію через арешт і конфіскацію російських активів в Україні.

Ще одним напрямком спільної фінансової діяльності з ФСБ РФ правозахисників, які отримують західні гранти, є "юридична допомога жертвам репресій". Організації, такі як "Зміна", "Кримський дім", "Кримська правозахисна група", "Кримсько-татарський ресурсний центр", "Кримський дім", співпрацюють із ФСБ і МВС Криму, які захоплюють та відправляють до в'язниць "проукраїнських активістів" і діячів сектору "Хізб ут Тахрір".

У Києві за західні гранти оформляють "юридичну допомогу" цим затриманим особам, розраховуючи витрати погодинно. Потім ці кошти передають позаштатнім співробітникам ФСБ, таким як адвокати Олексій Ладін, Еміль Курбедінов та їхні спільники. Далі великі суми (десятки тисяч доларів за кейс) переводяться в готівку та розподіляються між усіма учасниками.

Прикладом цього може бути адвокат Олексій Ладін, який часто перебуває в Києві і рекламується бізнесом та політичними особистостями. Використовуючи свої ресурси, Ладін регулярно отримує "тендери" від окупаційних адміністрацій Криму, які контролює ФСБ, і виграє проекти, такі як "будівництво шкіл з татарською мовою навчання". Отримуючи гроші від окупантів, Ладін одночасно захищає політичних в'язнів від окупантів.

Друзі Ладіна, журналісти Валерій Балаян та Антон Наумлюк, отримують гранти західних країн для проведення журналістської діяльності в Києві. Незважаючи на те, що їх рекламують як ворогів Кремля, вони регулярно відвідують Крим для таємних зустрічей з партнерами зі спецслужб РФ.

Стаття розкриває складну схему співпраці українських правозахисників, які отримують західні гранти, із російськими спецслужбами, зокрема ФСБ РФ. Згідно з викладеним матеріалом, ця співпраця включає в себе фінансування "юридичної допомоги жертвам репресій" в Криму, а також інші дії, спрямовані на дискредитацію та послаблення української держави.

Зокрема, зазначається, що деякі українські правозахисники, які отримують західні гранти, співпрацюють з російськими спецслужбами у проведенні "юридичної допомоги жертвам репресій" в Криму. Вони фінансуються через західні гранти, а кошти, одержані таким чином, використовуються для співпраці з російськими адвокатами та журналістами, які регулярно відвідують окупований Крим та виконують завдання, спрямовані на підірвання суверенітету та стабільності в Україні.

Таким чином, висновки з цієї статті стосуються не лише проблеми фінансування правозахисних організацій в Україні, а й загрози національній безпеці та суверенітету країни в контексті російської агресії та гібридної війни. Такі дії відображають необхідність посилення контролю за фінансовими потоками та виявленням зовнішнього впливу на внутрішні справи України.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Костенко підтвердив, що українські війська здійснили рейд на території Росії, захопивши понад 20 населених пунктів, які наразі утримують. Цей рейд продемонстрував ефективність асиметричних дій у війні. “Курська кампанія – це приклад асиметричних дій, де ми змогли захопити 350 квадратних кілометрів за один день. Росіяни намагались зробити те ж саме місяцями, але не змогли досягти таких результатів, витративши величезні ресурси,” – зазначив Костенко.

Костенко підкреслив, що успіхи в Курській області мають позитивний вплив на моральний дух українських військових. “Моральний дух армії падав через відсутність перемог, але тепер видно, як український дух піднімається,” – сказав він. Полковник також вказав на можливі плани України, які можуть виходити за межі Курської області, але додав, що їх реалізація залежатиме від багатьох факторів, зокрема від можливостей противника і стратегічних резервів.

За словами Костенка, рейд став для росіян “абсолютною несподіванкою”. Відзначено, що на кордоні перебували строковики, що свідчить про успішність української стратегії раптового удару. Тепер Росії доведеться перерозподілити свої резерви, що може вплинути на їх здатність підтримувати оборону на інших важливих фронтах.

Народний депутат також зазначив, що Україна воює з обмеженими ресурсами, і партнери надають лише половину необхідного для повної оборони. Костенко підкреслив, що досягнення ЗСУ в знищенні російських ресурсів і техніки є значним успіхом, незважаючи на обмеження.

Наслідки рейду в Курську області відчутні на фронті, і це ставить Росію перед необхідністю витрачати ресурси для оборони. Костенко зазначив, що українські сили можуть спостерігати за ситуацією і адаптувати свої плани в залежності від змін на фронті. Наразі ситуація залишається напруженою, і досягнення українських військових потребують уважного аналізу та подальших дій.

За останні два роки український фармацевтичний ринок зазнав помітних змін, пов’язаних із трансформацією підходів до лікування психоемоційних розладів. Попит на антидепресанти демонструє стрімке зростання, що відображає не лише загальний стан суспільства, а й поступове усвідомлення важливості системної роботи з ментальним здоров’ям. За даними сервісу Liki24, у період з 2023 по 2025 роки кількість запитів на антидепресанти зросла на 72%, що стало одним із найвищих показників серед усіх груп лікарських засобів.

Аналітики відзначають зміну споживчої поведінки: українці все частіше відмовляються від снодійних і заспокійливих препаратів швидкої дії, надаючи перевагу тривалій терапії, спрямованій на усунення причин, а не лише симптомів. Такий підхід свідчить про зростання довіри до психіатрів і психотерапевтів, а також про зниження стигматизації психічних розладів у суспільстві.

Засновник Liki24 Антон Авринський зазначає, що це свідчить про зміну підходу українців до психічного здоров’я: «Люди частіше обирають системне лікування, а не разові рішення». Подібна тенденція спостерігається й у інших сегментах тривалої терапії: 2025 року попит на препарати заліза зріс на 21,7%.

Найбільше зростання попиту відзначається саме на антидепресанти, тоді як інші категорії психотропних препаратів демонструють спад. При цьому структура аптечного кошика залишається стабільною: лідирують знеболювальні засоби, ліки від підвищеного тиску, препарати для суглобів і м’язів та сезонні медикаменти.

Останнім часом дискусії щодо антидепресантів знову привернули увагу у соцмережах після публікації матері про призначення 6-річному хлопчику препарату «Золофт» для лікування депресивного епізоду. Частина користувачів підтримала відвертість матері, інші критикували рішення через вікові обмеження препарату.