НАЗК викрило податківця Кондратюка, що приховав майно на 5,4 млн грн

Київ вже технічно готовий розпочати подачу тепла в оселі мешканців, проте поки що зволікає із запуском через несприятливі погодні умови та необхідність економно використовувати природний газ. Про це в ефірі телеканалу «Київ24» розповів заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелєєв. Він зазначив, що розпочати опалювальний сезон у житлових будинках планується, ймовірно, наприкінці жовтня.

Пантелєєв підкреслив, що ситуація з температурою повітря та потреба зберегти енергетичні ресурси змушують міську владу бути обережною у питаннях запуску опалення. Прогнозують, що подача тепла почнеться в момент, коли температура зовні стабільно знизиться до рівня, що вимагає опалення. Київська міська інфраструктура вже готова до роботи в осінньо-зимовий період, однак міська влада ставить на перше місце ощадне використання енергетичних ресурсів та забезпечення комфортних умов для мешканців столиці, без надмірних витрат на газ.

«В принципі ми могли б вже розпочинати опалювальний сезон, технічно ми до цього готові. Але з огляду на погоду — дійсно ще не дуже холодно, і з огляду на те, що газ зараз треба дуже виважено використовувати… наразі немає рішення про початок опалювального сезону».

Пантелєєв уточнив, що соціальна сфера вже з теплом — це стосується садочків і лікарень.

«Житло поки що ні. Думаю, що до кінця місяця ми будемо в такому режимі».

За словами заступника голови КМДА, місто орієнтується не лише на стандартний критерій середньодобової температури +8°C, а й на прогнози на найближчі дні: після короткого похолодання очікуються періоди до +16°C, що дозволяє ще утримуватися від подачі тепла в житловий фонд.

«Газ нам знадобиться більше тоді, коли буде −10 чи −15, у січні-лютому, ніж зараз», — наголосив Пантелєєв, пояснюючи пріоритет раціонального споживання енергоресурсу з огляду на ризики для газової інфраструктури під час війни.

Мобілізаційний потенціал є ключовим фактором у вирішальному протистоянні в Україні, зазначає німецький Der Spiegel. Необхідність не лише у боєприпасах, але й у солдатах, надзвичайно висока для Києва. З цією метою "президент України знизив мінімальний вік для резервістів": якщо спочатку Збройні сили України могли рахувати на добровольців у перший рік конфлікту, то "запаси тепер поповнюються в основному завдяки загальній мобілізації, яка, згідно з військовим законодавством, може охоплювати всіх придатних до військової служби чоловіків". Журнал зауважує, що останні кроки Зеленського у сфері адаптації мобілізаційного законодавства були для нього "нелегкими". Це не лише зниження віку мобілізації з 27 до 25 років, але й спрощення цифрової реєстрації військовозобов'язаних. У парламенті України також розглядається закон про покарання за ухилення від військової служби. Однак серйозною перешкодою для мобілізації в Україні є обвинувачення у корупції Збройних сил. За офіційними даними Києва, у складі української армії наразі служать 800 тисяч чоловіків і жінок, а для її поповнення потрібно ще 500 тисяч, якщо довіряти заявам Зеленського в кінці минулого року, — хоча останніми днями як Володимир Зеленський, так і Олександр Сирський заявляли, що "цю цифру було переглянуто в напрямку зменшення". Der Spiegel також наголошує, що в Росії мобілізаційний потенціал вищий: "населення Росії майже в чотири рази перевищує населення України". Росія використовує часткову мобілізацію лише раз, надаючи перевагу "солдатам по контракту": за даними Сергія Шойгу, укладено угоду з міністерством оборони з 540 тисячами солдатів. Подібно до української армії, російська також формує нові підрозділи. До кінця року планується створення двох нових танкових армій, 14 дивізій і 16 бригад. Der Spiegel припускає, що Росія і надалі буде підтримувати стратегію контрактників, оскільки намагається уникнути "внутрішньополітичних наслідків" масштабної мобілізації.

Україна знаходиться в складній ситуації, де мобілізаційний потенціал грає ключову роль у протистоянні. За останнім часом президент Зеленський вживає заходів для посилення мобілізаційного законодавства, але це не є легкою задачею. Незважаючи на спрощення процедур та зниження віку мобілізації, існують серйозні виклики, такі як обвинувачення в корупції у Збройних силах та потреба у значній кількості нових військових. У порівнянні з Росією, у якої вищий мобілізаційний потенціал, Україні доведеться боротися за залучення військових та збільшення ефективності своїх оборонних зусиль.