НАЗК викрило приховані мільйони колишньої посадовиці Мін’юсту та її оточення

У зв'язку зі стрімким розвитком суспільства та введенням нових нормативних актів українським законодавством, виникла необхідність у зміні умов щодо отримання відстрочки від військової мобілізації для багатодітних батьків. Зокрема, з метою забезпечення об'єктивної перевірки факту фактичного утримання дітей, ухвалено рішення про обов'язковість нотаріального підтвердження цього обставини для чоловіків з числа багатодітних сімей.

Зазначена ініціатива визначає, що батько, який претендує на відстрочку від мобілізації через своє багатодітнє становище, повинен пред'явити документальне підтвердження про фактичне утримання кожної зі своїх дітей. Це може бути підписане ним особисто заявлення або довідки від органів опіки та піклування, що підтверджують факт опіки над кожним з дітей. Однак, для забезпечення надійності та об'єктивності цієї інформації, необхідне її нотаріальне посвідчення.

Такий підхід впроваджено з метою запобігання можливим випадкам недостовірного представлення інформації стосовно утримання дітей та забезпечення справедливості в розгляді питань щодо надання відстрочки від військової служби. Рішення про обов'язкове нотаріальне підтвердження факту утримання дітей багатодітними батьками стало важливим кроком у напрямку покращення військової мобілізаційної системи та забезпечення її ефективності та справедливості для всіх категорій громадян.

Це рішення спрямоване на забезпечення прозорості та точності даних щодо осіб, які претендують на відстрочку від мобілізації.

«Військовозобов’язаний і батько трьох неповнолітніх дітей визнаний придатним до військової служби. Згідно з мобілізаційним законом, він автоматично має отримати відстрочку від мобілізації. Його діти народжені від двох жінок, з якими чоловік розлучений, поки не живе, але продовжує фінансово утримувати дітей. Що вигадав ТЦК? Там додатково вимагають договір між чоловіком і його колишнім подружжям про те, що він бере участь в утриманні своїх неповнолітніх дітей”, – повідомив нардеп Ігор Фріс.

Згадка про письмовий договір між батьками, в якому потрібно прописати, з ким проживатимуть діти і ступінь участі другого з батьків у їхньому вихованні, є в урядовій постанові № 560.

Фріс розцінює цю вимогу як незаконну.

«Уряд цією постановою запровадив додаткові вимоги для військовозобов’язаних щодо підтвердження ними певних юридичних фактів і документів, що розцінюється як перевищення норм і положень закону про мобілізацію», – заявив нардеп.

Колишній нападник київського «Динамо» Артем Мілевський став учасником бійки з ексгравцем збірної України Сергієм Рибалкою під час поєдинку української футбольної медіаліги. Цей інцидент стався в рамках матчу між командами IGNIS, за яку виступає 41-річний Мілевський, та RUH Media Team, де 35-річний Рибалка займає посаду головного тренера.

Зустріч мала відбутися в мирній атмосфері, однак ситуація вийшла з-під контролю. Причини конфлікту між футболістами на даний момент залишаються невідомими. Відео з моментом бійки швидко стало вірусним у мережі, на якому видно, як після короткої словесної перепалки, що спалахнула між гравцями, Мілевський і Рибалка почали обмінюватися ударами кулаками.

Згодом у Instagram медіаліги UA Steel з’явилося фото, на якому Мілевський і Рибалка потискають один одному руки. Організатори коротко прокоментували інцидент: «Тема закрита».

Сергій Рибалка — вихованець харківського «Арсеналу», де вже у 18 років став найкращим бомбардиром клубу, забивши 20 голів у 48 матчах. У 2008 році він перейшов до «Динамо», спершу граючи за другу команду, а згодом закріпився в основному складі. У його кар’єрі також були виступи в чеському «Словані» та київському клубі до 2017 року.

На міжнародному рівні Рибалка пройшов усі юнацькі та молодіжні збірні України. Його найяскравішим досягненням стало «золото» чемпіонату Європи U-19 у 2009 році, де він забив вирішальний гол проти Швейцарії. У 2015 році Рибалка дебютував за національну команду України у товариському матчі проти Латвії.

За даними видання Washington Post, президент України Володимир Зеленський висловив глибоке розчарування під час своєї останньої зустрічі з американським держсекретарем Ентоні Блінкеном. Західні партнери вновь підкреслили важливість посилення боротьби з корупцією в Україні.

Як передає американське видання “The Washington Post” випустив матеріал про все більш напружені відносини між Києвом, Вашингтоном та іншими західними партнерами щодо боротьби з корупцією.

У матеріалі йдеться про те, що українські чиновники наполягають на тому, що вони борються з корупцією так само запекло, як їхні війська воюють із російськими окупантами на сході.

Але західні уряди, включаючи Сполучені Штати, кажуть, що цього все ще недостатньо, і це джерело все більшої напруженості у відносинах між Києвом та деякими з його найсильніших прихильників, що створює постійну загрозу для додаткової економічної та військової допомоги.

У статті йдеться про гучні справи та антикорупційні агенції, але, як зазначають автори матеріалу, американські чиновники, включаючи держсекретаря Ентоні Блінкена, кажуть, що цього все ще недостатньо.

Видання наводить слова українських чиновників про те, що ці справи свідчать про узгоджені та успішні зусилля щодо боротьби з хабарництвом. Однак усі обвинувачені наполягають на своїй невинності, і їхні справи ще не передано до суду.

“Те, що кількість справ подвоїлася, не означає, що корупції побільшало вдвічі. Навпаки: Це означає, що ми працюємо вдвічі ефективніше, ніж раніше”, — цитує видання главу САП Олександра Клименка.

Західні столиці, зазначає WP, проте не так у цьому впевнені. На кону боротьби з корупцією в Україні стоять мільярди – не лише власні податкові кошти, а й західна військова та економічна допомога.

“Багато хто в таборі Зеленського у приватних розмовах стверджує, що, хоча корупція залишається проблемою, антикорупційні зусилля будуть відволікати від того, що, на їхню думку, має бути головним: перемоги над Росією”, — пише WP.

При цьому, зазначає The Washington Post, українські чиновники скаржаться, що американці та європейці часто використовують стереотип про корумпованість України як привід для затримки чи протидії життєво необхідної допомоги, “і що це звинувачення є не лише кліше, а й свідченням лицемірства у столицях, які мають власні проблеми із корупцією”.