Нелегальний тур до ЄС: львів’янина затримали під час спроби переправлення ухилянтів через кордон

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ігнат зазначив, що російські безпілотники, зокрема дрони невідомого типу, часто піддаються впливу українських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), в результаті чого багато з них падають на землю без шкоди.

Термін “локаційно втрачені”, що використовується Повітряними силами, позначає ситуацію, коли ціль, яку супроводжують радіотехнічні війська, зникає з радарів. Це може статися внаслідок вичерпання пального або під впливом українських засобів РЕБ.

За словами військового, вночі 5 жовтня сили ППО збили три безпілотники, тоді як ще десять були «локаційно втрачені» на півдні та півночі України. Відзначається, що можливо, це були дрони іншого типу, і їх ідентифікація буде проведена на землі фахівцями.

Окрім того, Ігнат повідомив про зростання використання Росією дешевих безпілотників, зокрема моделі «Гербер». Ці дрони виробляються в трьох варіантах: для радіоелектронної розвідки, як дрони-камікадзе або як хибні цілі. За даними Defence Express, дрони «Гербер» виготовлені з пінопластового корпусу та на низькому технологічному рівні, що призводить до частих випадків їх самостійного виходу з ладу.

Родинні стосунки можуть бути джерелом тепла, підтримки й безпеки, але інколи саме сімейне коло стає причиною емоційного виснаження. Після розмов із окремими родичами у багатьох залишається відчуття провини, злості або спустошення. Водночас далеко не всі готові повністю обривати контакт — часто люди шукають спосіб підтримувати зв’язок без шкоди для власного психологічного стану.

Сімейні терапевти наголошують: перший і найважливіший крок — це усвідомлення власних меж. Людина має чітко розуміти, що для неї прийнятно у спілкуванні, а що викликає стрес і дискомфорт. Це можуть бути теми, які краще не обговорювати, форма спілкування або частота контактів. Встановлення таких меж — не прояв егоїзму, а необхідна умова для емоційного здоров’я.

Деякі родичі недбало ставляться до особистої інформації, розповідають її іншим або дають непрохані поради. Важливо визначити, які теми можуть стати небезпечними, і свідомо не ділитися ними. Тримайтеся нейтральних, безпечних тем, щоб зменшити внутрішню напругу.

Якщо людина не готова до складних розмов, не варто наполягати. Легке, нейтральне спілкування — це не зниження рівня стосунків, а реалістичне прийняття їхньої природи. Це допомагає зберегти контакт без конфліктів.

Якщо певні моменти роблять зустрічі важкими, варто визначити правила. Наприклад, зустрічі лише в тверезому форматі, або в публічних місцях для контролю напруження та безпеки. Чіткі правила створюють передбачуваність і відчуття безпеки.

Не обов’язково різко обривати спілкування. Можна зменшити час розмов, робити їх коротшими та обирати приємні, нейтральні теми. Такі невеликі зміни допомагають зменшити стрес і зберегти контакт.

Емоційна дистанція не означає байдужість. Це вміння брати участь у розмові, не вбираючи критику чи негатив. Психологічний буфер робить спілкування спокійнішим і передбачуваним.

Ідеального способу взаємодії не існує. Делікатні зміни у спілкуванні здатні пом’якшити шкідливу динаміку та зберегти мінімум корисних стосунків, що важливий для вашого емоційного комфорту.

Реставрація Бережанської ратуші, одного з історичних символів Тернопільщини, знову стала предметом критики через непрозорість витрат та питання щодо обґрунтованості кошторисів. Після того, як Державний історико-архітектурний заповідник у Бережанах уклав договір на коригування проєкту реставрації вартістю 12,35 мільйона гривень із компанією «Акант», виникли сумніви щодо необхідності таких витрат і порядку їхнього проведення. Закупівлю здійснили без конкуренції: участь у торгах узяв лише один підрядник, що автоматично ставить під питання справедливість ціни та відповідність ринковим умовам.

До цього роботи на об’єкті виконувала майстерня «Україна-Реставрація», яка вже отримала понад 22 мільйони гривень за виконані роботи. Проте після перевірки Держаудитслужби договір із попереднім виконавцем було розірвано. Причини розірвання стосувалися виявлених порушень, які поставили під сумнів якість виконання робіт та дотримання процедур. У результаті з’явилося питання: чи були ці роботи дійсно необхідні, чи частина коштів могла бути використана неефективно, а інколи й з порушенням законодавства.

Аналіз оновленої кошторисної документації показує суттєві відхилення від ринкових цін. Зокрема, круглі лісоматеріали хвойних порід у кошторисі закладені по 18 тисяч гривень за кубічний метр. Для порівняння, середні ринкові ціни та закупівлі інших бюджетних замовників фіксують вартість сосни на рівні близько 4,5 тисячі гривень за куб. При цьому в проєктній документації відсутні пояснення щодо будь-якої спеціальної обробки деревини, яка могла б обґрунтувати таку різницю.

Схожа ситуація спостерігається і з інертними матеріалами. Щебінь разом із доставкою коштує бюджету понад 2,3 тисячі гривень за кубічний метр, що приблизно вдвічі дорожче, ніж аналогічні закупівлі комунальних підприємств у регіоні для облаштування інфраструктурних та меморіальних об’єктів.

Питання викликають і тендерні вимоги, які, за оцінками експертів, суттєво звузили коло потенційних учасників. Замовник передбачив обов’язкову наявність досвіду робіт із класом наслідків СС3. Компанія «Акант» підтвердила цей досвід через субпідрядні договори саме з попереднім виконавцем реставрації, що вказує на можливу пов’язаність між структурами.

Крім того, у документації не було дотримано вимог щодо оприлюднення розрахунків у машинозчитувальному форматі — детальні кошториси опубліковані у PDF-файлах, що ускладнює громадський контроль. На тлі завищених цін на матеріали середня заробітна плата робітників у кошторисі виглядає заниженою, що може свідчити про формування додаткової непрозорої маржі.

Ситуація з реставрацією Бережанської ратуші вкотре піднімає питання про ефективність контролю за витрачанням коштів на об’єктах культурної спадщини та реальну конкуренцію у сфері реставраційних робіт.