Німеччина запустила власне виробництво ракет для Patriot: Берлін зможе передавати їх Україні без погодження з США

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Перші військові КНДР вже потрапили під обстріл на Курщині”, – заявив Коваленко, не наводячи подробиць.

У Росії це не підтверджували.

Зазначимо, що наприкінці жовтня західні ЗМІ посилаючись на українську прикордонну службу, писали також про “перший удар” по корейцях у Курській області.

Але, судячи із сьогоднішньої заяви ЦПД, тоді удару не було.

Втім, якихось об’єктивних підтверджень того, що удару завдано немає і зараз.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У Києві судитимуть 20-річного ділка, який викрав через банківський застосунок 13 600 гривень стипендії, що призначалася неповнолітньому сироті. Гроші молодик витратив на святкування дня народження. Про це повідомляє поліція Києва.

Потерпілий 17-річний хлопець товаришував з порушником й напередодні з його телефону заходив до свого особистого кабінету в мобільному застосунку банку.

Ділок, маючи доступ до інтернет-банкінгу, перевів на свою картку кошти знайомого, які той отримав у якості стипендії від учбового закладу та соціальну як дитина-сирота. У подальшому на ці кошти зловмисник відсвяткував свій день народження.

Поліцейські повідомили молодику про підозру й скерували обвинувальний акт до суду. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

На нещодавній конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критично важливе питання для вітчизняної металургійної галузі. Олександр Каленков, який очолює об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на нагальній потребі проведення переговорів з Європейським Союзом щодо можливого відтермінування впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України.

З 1 січня 2026 року в Європейському Союзі розпочне діяти механізм CBAM, відповідно до якого імпортні товари з високими викидами вуглецю підлягатимуть додатковим тарифам. Це правило має на меті захистити європейських виробників, які вже сплачують внески в межах системи торгівлі квотами на викиди вуглецю. CBAM буде застосовуватися до продукції з різних галузей, включаючи цемент, залізо, сталь, алюміній, добрива та електроенергію.

Каленков наголосив, що з 1 січня 2026 року Україна буде зобов’язана сплачувати кошти в рамках CBAM. З огляду на те, що війна завдала значної шкоди економіці, він закликав європейських партнерів розглянути можливість відтермінування впровадження CBAM для українських товарів. В умовах, коли Україна експортує більшість своєї продукції до Європи, введення цього механізму стане серйозним ударом для економіки, охоплюючи не лише металургію, а й інші галузі, пов’язані з електроспоживанням.

У рамках перехідного періоду, що розпочнеться з 1 серпня 2024 року, компанії, які постачають товари до ЄС, зобов’язані будуть подавати дані про викиди, які включають не лише власні викиди, а й викиди, пов’язані з виробництвом сировини. З 2026 року ці дані потрібно буде підтверджувати незалежними верифікаторами, а в разі перевищення норм, купувати сертифікати на викиди.

Видання Politico раніше повідомило, що через введення CBAM Україна може щорічно втрачати близько 1,4 млрд євро. Однак ці втрати можна уникнути, якщо розпочати переговори з ЄС про надання пільг, оскільки механізм CBAM передбачає можливість відстрочки сплати податків у разі форс-мажорних обставин, таких як війна.

Голова Комітету промислової екології та сталого розвитку ЕВА Станіслав Зінченко також зазначив, що введення CBAM призведе до зміни торговельних потоків та збільшення фінансового навантаження на імпорт, що для України наразі означає тільки втрати.