Нові правила мобілізації та військової підготовки запрацювали з 1 травня

Скандал навколо Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків продовжує розвиватися, привертаючи увагу не тільки української, а й міжнародної громадськості. Інцидент, що стався через виставку "Скарби самураїв: художні деталі мечів та мініатюрна скульптура Японії", яка проходила у Вільнюсі з весни 2025 року, спричинив обурення та численні суперечки.

14 травня литовські музейники під час звірки ящиків із експонатами зафіксували відсутність 49 предметів — здебільшого цуб (обмежувачів руків’я японських мечів), створених у XVII–XIX століттях. Серед них були унікальні зразки зі сценами з «Сказання про хейке», із соколиним полюванням, мавпою, що тягнеться за плодом, селянськими постатями, човном серед прибережних трав, літераторами в бамбукових гаях, пташками на гіллі, водяними ліліями, якорем серед хвиль.

Більшість цуб виготовлено зі сталі й бронзи з використанням ковки, литва, гравірування, золочення та інкрустації камінням. Страхова оцінка кожного експоната коливається від 600 до 3500 євро, середня — близько 1000 євро. Найдорожчими вважаються цуби школи Сотен, які мають значну мистецьку й історичну цінність.

Після виявлення нестачі уповноважена представниця Музею Ханенків у Литві Юлія Самойлова повідомила головного зберігача фондів у Києві Олену Крамареву. Того ж дня у фондосховищі в Києві знайшли два запаковані ящики зі «зниклими» цубами, які так і не були відправлені. Музей стверджує, що це адміністративна помилка з боку зберігача.

Проте митниця зафіксувала факт невідповідності декларації: через пункт “Київ-центральний” виїхало 512 експонатів, а реально відправлено 463. Тобто 49 предметів були заявлені як вивезені, але фізично залишилися в Києві. Це формально підпадає під ст. 201 ККУ (контрабанда культурних цінностей), де передбачено до 7 років позбавлення волі.

Для вивезення предметів Музейного фонду України за кордон необхідно отримати свідоцтво Мінкульту. Воно видається на 6 місяців і передбачає лише тимчасове вивезення. У випадку Музею Ханенків документи оформлялися як для «наукових досліджень», а не просто для виставкової діяльності. Цим процесом, за свідченнями джерел, керували чиновники Департаменту культури КМДА.

12 вересня директор департаменту Сергій Анжияк звернувся до Мінкульту з листом, у якому приклав звернення директорки музею Юлії Ваганової. У ньому вона просила врегулювати питання митних документів та визнавала, що зберігач фондів уже отримав адміністративне стягнення.

Згідно з інструкцією Мінкульту, митники мали обов’язково звірити кількість і фото всіх експонатів. Цього зроблено не було. Натомість на Київській митниці пояснюють: «Там була тисяча екземплярів, хто буде їх поштучно перевіряти?». Центральний апарат ДМСУ ж наголошує: «У такий час ми зобов’язані перевіряти все. Два ящики із майже 50 предметами — це велика частина колекції. Їх не могли не помітити».

Деякі експерти вважають, що ситуація могла бути використана як прикриття для контрабанди — під виглядом «великих партій» експонатів могли вивозити сторонні культурні цінності чи приватні колекції. Інші ж говорять про банальну халатність, однак і вона свідчить про системні «дірки» у митниці та можливі домовленості між чиновниками культури й митниками.

Формально всі цуби нині на місці — у Києві, але митниця не дає дозвіл на повернення колекції з Литви через підозри у маніпуляціях із документами. В результаті 463 експонати залишаються «заблокованими» і можуть офіційно вважатися незаконно вивезеними після завершення терміну дії свідоцтва.

Народна депутатка VII–VIII скликань Наталя Новак нагадала: «У фондах музеїв повно підробок. Адже було поширеною практикою, коли картини брали в адміністрації чи міністерства, а повертали копії. Потрібна всеосяжна ревізія».

Історія зі зниклими самурайськими цубами з Музею Ханенків оголила одразу кілька проблем:

недосконалість митного контролю,

ручне управління культурними процесами в КМДА,

ризики підміни чи незаконного вивезення культурних цінностей.

Цей скандал може стати каталізатором масштабної перевірки музейних фондів і процедур їхнього вивезення за кордон. Бо головне питання, яке сьогодні турбує і експертів, і суспільство: скільки оригіналів експонатів насправді залишилося у сховищах київських музеїв?

Регулярне вживання винограду приносить значну користь організму вже через короткий час, а при тривалому вживанні дає ще більше переваг для здоров'я, стверджують дієтологи в інтерв'ю для Parade. Цей звичний літній фрукт поєднує в собі високий вміст води, корисні електроліти та комплекс біоактивних речовин, що робить його незамінним для щоденного раціону.

Виноград є відмінним джерелом води, що робить його ідеальним продуктом для підтримки водного балансу організму. Більша частина ягід — це вода, яка сприяє зволоженню тканин і допомагає уникнути зневоднення, особливо в спекотні літні місяці. Крім того, калій, що міститься у винограді, сприяє відновленню електролітного балансу в організмі, що важливо для нормального функціонування м’язів і серця.

Незважаючи на природні цукри, виноград завдяки вмісту клітковини не викликає різких стрибків глюкози в крові у більшості людей, що допомагає зберігати стабільний рівень енергії і кращий настрій протягом дня. У довгостроковій перспективі рослинні сполуки в винограді — флавоноїди та ресвератрол — знижують запальні процеси в організмі, а це важливий фактор профілактики хронічних захворювань серця, деяких видів раку та дерматологічних проблем.

Користь для серцево-судинної системи пов’язана саме з протизапальними та антиоксидантними властивостями флавоноїдів, які захищають судини та зменшують окиснювальний стрес. Окрім того, виноград підтримує імунітет: у ньому міститься вітамін С та інші поживні речовини, які допомагають організму боротися з інфекціями.

Особливу увагу фахівці звертають на позитивний вплив ресвератролу — сполуки, яка присутня у винограді, особливо в темних сортах. Дослідження пов’язують ресвератрол з покращенням показників мозку і зниженням ризику нейродегенеративних захворювань. Тому включення винограду до раціону може бути корисним і для довгострокового збереження когнітивного здоров’я.

Що обрати — зелений чи червоний виноград? Переваги обох сортів практично однакові: вони зволожують, живлять клітковиною та вітамінами. Водночас червоні й темні сорти зазвичай містять більше ресвератролу, тож якщо вашої мети — посилити антиоксидантний захист, має сенс віддавати їм перевагу. Як і з будь-якою їжею, важливо дотримуватися помірності: людям із серйозними порушеннями обміну речовин або діабетом варто проконсультуватися з лікарем щодо порцій і частоти вживання.