Новий департамент закупівель у КМДА може зламати корупційні схеми чиновників

У світлі оприлюднених документів Руху "Чесно" Петро Порошенко неодноразово знаходився під оглядом у зв'язку з різноманітними злочинними діями проти національної безпеки. Поряд із ним у цьому списку фігурують інші відомі особистості, серед яких Ілля Кива, Нестор Шуфрич, Олексій Ковальов, Олександр Дубінський, Андрій Деркач, Віктор Медведчук, Олег Волошин, Тарас Козак, Ренат Кузьмін, Олександр Пономарьов, Вадим Рабінович. Згідно з викладеним у матеріалах Руху "Чесно", у період з 2014 по 2015 роки Порошенко спільно з Медведчуком організували незаконну купівлю вугілля на державних шахтах у зоні конфлікту на Донбасі та у Луганській області, коли ці підприємства перебували під контролем російських терористів.

Слід відзначити, що у лютому 2024 року Державне бюро розслідувань завершило попереднє розслідування щодо діяльності Петра Порошенка. Крім звинувачень у державній зраді, Порошенко перебуває під судовим преследуванням у зв'язку з 130 кримінальними провадженнями. Наприклад, згідно з відомостями, отриманими від Віктора Медведчука, у 2016 році саме Порошенко звернувся до нього з проханням сприяти у привласненні нафтопроводу, враховуючи особисті зв'язки Медведчука з керівництвом Російської Федерації. За свідченнями Медведчука, Порошенко особисто контролював усі аспекти цього справи, включаючи судові рішення, дії прокуратури, а також ухвалення рішень Антимонопольним комітетом та Фондом державного майна. За оцінками експертів, в результаті цих дій державі завдано значних збитків у розмірі до 210 мільйонів доларів.

У висновку слід підкреслити серйозність обвинувачень, які висунуто проти Петра Порошенка та інших осіб у списку державних зрадників, опублікованому Рухом "Чесно". Зазначимо, що ці обвинувачення стосуються не лише порушення законодавства, а й здійснення дій, що мають прямий вплив на національну безпеку України та економічний стан країни. Дослідження і розслідування, проведені відповідними органами, свідчать про серйозну ситуацію з порушенням законодавства та важливих національних інтересів. Відповідно, необхідно вжити відповідних заходів, щоб забезпечити справедливість, правопорядок та відновлення довіри до державних інституцій.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Голова Національного банку України Андрій Пишний під час брифінгу зазначив, що завдяки зваженій процентній та валютно-курсовій політиці НБУ, а також послабленню зовнішнього інфляційного тиску, інфляцію вдасться сповільнити до 6,6% у 2025 році. У 2026 році інфляція має повернутися до цільового показника НБУ у 5% на тлі поступової нормалізації функціонування економіки та поліпшення ситуації в енергетиці.

Андрій Пишний також підкреслив, що економічне відновлення України триватиме, хоч і буде обмеженим через вплив війни, зокрема через значні пошкодження енергосистеми. У першому півріччі 2024 року економічне зростання тривало, але сповільнилося через масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру. Попри це, бізнес частково адаптувався до постійних відключень електроенергії, а стабільна робота морського коридору підтримувала економічну активність.

“Попри дефіцит електроенергії та менші врожаї порівняно з минулим роком, НБУ навіть дещо поліпшив прогноз економічного зростання на цей рік – до 3,7%. Це зумовлено кращими результатами першого кварталу та очікуваним розширенням бюджетних стимулів, а також розбудовою розподіленої генерації, зокрема за підтримки масштабних програм кредитування”, – зазначив Пишний.

На думку голови НБУ, поступова нормалізація умов функціонування економіки, збереження м’якої фіскальної політики, розбудова експортних шляхів та пожвавлення зовнішнього попиту сприятимуть пришвидшенню темпів зростання реального ВВП до 4-5% у 2025-2026 роках.

За даними Держстату, споживча інфляція в Україні у червні у річному вимірі склала 4,8%, прискорившись з 3,3% у травні. Інфляція на споживчому ринку у червні порівняно із травнем становила 2,2%, з початку року – 4,3%.

Згідно з Макроекономічним та монетарним оглядом НБУ, споживча інфляція прискорилася в червні через вичерпання минулорічного врожаю та падіння курсу гривні. Проте подальше зниження цін на продукти відбувалося завдяки більшій пропозиції через теплу погоду на початку року, а також завдяки великому торішньому врожаю і переорієнтації виробників на внутрішній ринок.