Новий глава БЕБ зустрінеться з бізнесом у скандальному IQ-бізнес-центрі

Українські синоптики попереджають про суттєве ускладнення погодних умов у середу, 10 грудня, у зв’язку з проходженням активного атмосферного фронту, що рухається з північного заходу країни. За даними Укргідрометцентру, саме цей фронт стане причиною підвищеної вологості, нестійкої погоди та ризиків для транспорту й пішоходів у низці регіонів.

У більшості областей ніч прогнозується хмарною, з періодичними невеликими дощами. Водночас південно-східні райони можуть зіткнутися з опадами переважно у денний час, коли атмосферний фронт зміститься далі в напрямку степових територій. Синоптики звертають увагу, що інтенсивність опадів буде різною, однак для багатьох регіонів характерною стане підвищена вологість повітря та посилення вітру.

Фахівці звертають увагу водіїв на ризик ожеледиці в цих регіонах, а також на утворення туманів уночі та вранці на Закарпатті, Прикарпатті та в Приазов’ї. Видимість у цих зонах може бути значно обмеженою.

Вітер очікується західний та північно-західний, 5–10 м/с. Температура повітря вночі становитиме +1…+6°, удень — +4…+9°. На сході та північному сході вночі — від +3 до -2°, вдень — 0…+5°.

У Києві та області синоптики прогнозують хмарну погоду. Вночі можливий невеликий дощ, удень істотних опадів не очікується. Температура в столиці вночі становитиме +2…+4°, удень — +5…+7°. По області — від +1 до +6° вночі та +4…+9° вдень.

В Укргідрометцентрі зазначають, що атмосферний тиск протягом доби падатиме, вологість залишиться високою. Незначне зниження температури можливе лише на сході та північному сході, де вночі прогнозуються невеликі мінуси.

У багатьох країнах світу фіксується стрімке зростання кількості випадків раку щитовидної залози, і цей тип онкології випереджає за темпами збільшення захворюваності більшість інших онкопатологій. У США він уже входить до групи лідерів за динамікою поширення, що привертає увагу медичної спільноти та змушує шукати відповіді на питання, що стоїть за цією «загадковою епідемією». Фахівці намагаються оцінити роль як зовнішніх чинників, так і змін у діагностичних підходах, що можуть впливати на статистику.

Щитовидна залоза, розташована в основі шиї, виконує ключові функції в організмі: контролює серцевий ритм, регулює артеріальний тиск, забезпечує стабільність температури тіла та впливає на вагу. Коли клітини цієї залози починають безконтрольно розмножуватися, формується пухлина, яка може залишатися локалізованою або поступово поширюватися на прилеглі тканини й віддалені органи. Лікарі зазначають, що на ранніх етапах хвороба часто не має помітних симптомів, тому діагностика нерідко відбувається випадково — під час профілактичних оглядів або досліджень, проведених з інших причин.

За даними бази SEER, з 1980 по 2016 рік кількість випадків у США зросла майже втричі: у чоловіків — з 2,39 до 7,54 на 100 000, у жінок — з 6,15 до 21,28 на 100 000.

Однією з причин зростання захворюваності є точніша діагностика. З 1980-х років лікарі почали активно використовувати ультразвук та тонкоголкову біопсію для виявлення дрібних пухлин, раніше непомітних при звичайному огляді. Це дозволило виявляти маленькі папілярні пухлини, які рідко становлять загрозу життю, але тепер потрапляють до статистики.

Водночас дослідники зазначають, що переддіагностика не пояснює всього зростання. У деяких країнах із середнім рівнем доходу та без масового скринінгу теж фіксують збільшення захворюваності. Зростають не лише дрібні вузли, а й більш агресивні пухлини, що поширюються на інші органи.

Факторами ризику називають ожиріння, підвищений рівень тиреотропного гормону (TSH), запалення та інсулінорезистентність. Люди з високим ІМТ на 50% частіше хворіють на рак щитовидної залози. Інші можливі причини — вплив побутових хімікатів, пестицидів, медична радіація від КТ та рентгенівських процедур, а також наявність певних мікроелементів у ґрунті та воді.

Таким чином, зростання випадків раку щитовидної залози — це багатофакторне явище, де взаємодіють генетика, метаболізм, харчування, навколишнє середовище та гормональні впливи.