Обшуки у керівництва Нацгвардії можуть бути пов’язані з політичним тиском

Українські правоохоронні органи повідомили про затримання агентки білоруського Комітету державної безпеки, яка тривалий час діяла на території України, маскуючи свою діяльність під роботу в медіасфері. За даними слідства, жінка намагалася налагодити контакт і проникнути до одного з підрозділів української військової розвідки, використовуючи статус журналістки як інструмент для збору чутливої інформації.

Встановлено, що затримана — 35-річна громадянка Республіки Білорусь, яка, за оперативними матеріалами, співпрацювала з білоруськими спецслужбами ще з 2015 року. Протягом тривалого часу вона виконувала завдання іноземної розвідки, збираючи відомості про безпекову ситуацію, кадровий склад та внутрішні процеси в оборонному секторі України. Для легалізації своєї присутності в країні вона використовувала журналістські посвідчення та контакти в медійному середовищі.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Стратегічні аспекти забезпечення національної безпеки:

Вчора, 16 грудня, СБУ заочно повідомила про підозру російському воєнному злочинцю.

Внаслідок вибуху в Москві вранці 17 грудня загинув начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту ЗС РФ, генерал-лейтенант Ігор Кириллов.

Про це повідомляють “База” та SHOT. За попередніми даними, також загинув помічник Кириллова. За словами очевидців, вибух пролунав, коли чоловіки виходили з дому.

У самому будинку вирвало під’їзні двері та вибило шибки. Також було пошкоджено і службову машину генерала.

Попередньо, самокат із примотаною до ручки вибухівкою біля під’їзду генерала припаркував невідомий за кілька годин до вибуху – близько 2-3 години ночі.

Детонацію було здійснено дистанційно. Ймовірно, підривник або його спільник могли навіть не перебувати в зоні видимості, а отримати доступ до камери під’їзду, який є у багатьох мешканців ЖК.

Слідчий комітет РФ офіційно підтвердив загибель Кириллова та його помічника.

“За даними слідства, вранці 17 грудня на Рязанському проспекті в Москві було приведено в дію вибуховий пристрій, закладений у самокат, що стоїть поряд із під’їздом житлового будинку. Внаслідок події загинув начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних сил Російської Федерації Ігор Кирилов та його помічник”, – йдеться у заяві.

На місці події працюють слідчі, криміналісти та оперативні служби. Проводяться слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення всіх обставин скоєного злочину.

Вчора, 16 грудня, Служба безпеки України заочно повідомила Кирилову про підозру. За даними слідства, він особисто наказав застосовувати хімічну зброю проти Сил оборони України.

“Посадовець відповідальний за масове застосування р*шистами забороненої хімічної зброї проти Сил оборони на східному та південному фронтах України. За наказом Кириллова з початку повномасштабної війни зафіксовано понад 4,8 тис. випадків використання ворогом хімбоєприпасів”, – зазначили в СБУ.

Здебільшого окупанти використовують боєприпаси з отруйними речовинами у вигляді скидів з FPV-дронів на пункти оборони українських захисників. Від приведення в дію гранат з хімічним зарядом його отруйні сполуки уражають слизові оболонки людини, насамперед очі та дихальні шляхи.

У такий спосіб рашисти намагаються змусити українських воїнів виходити з окопів під прямий вогонь окупантів.

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов'язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п'яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов'язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов'язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов'язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов'язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв'язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об'єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.