Субота, 18 Квітня, 2026

Суд виніс умовні вироки у справі смертельної ДТП з кортежем Ярославського

Важливі новини

Платформа “Зроблено в Україні”: інноваційний курс на шлях до економічної стійкості в умовах війни

Початок Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні" у січні відбувся за указом Президента. Цей крок визначає важливу роль платформи у забезпеченні економічної стійкості України під час війни, коли актуальною стає максимальна мобілізація внутрішніх ресурсів. Метою "Зроблено в Україні" є об'єднання усіх зацікавлених сторін — державних органів, бізнесу, іноземних інвесторів та громадських об'єднань — для спільного пошуку рішень. Це сприятиме виявленню та реалізації внутрішніх економічних потенціалів та вирішенню проблем, що виникають через тривалу війну.

У контексті зазначеного, платформа передбачає створення як цифрових, так і фізичних просторів для полегшення комунікації між зацікавленими сторонами та розробки спеціалізованих сервісів для більш ефективного та швидкого розв'язання проблем. "Зроблено в Україні" також має стати постійно діючим органом, що консультує уряд та бізнес. Серед завдань платформи — відновлення бізнес-зв'язків, підтримка вітчизняних виробників та просування українських товарів на світових ринках.

У зв'язку з гострою необхідністю вирішення проблем українського бізнесу під час воєнного стану, платформа сформулювала місію, яка включає в себе такі аспекти, як активізація підприємництва та застосування найкращого міжнародного досвіду у кризових періодах. Особлива увага платформи приділяється просуванню промислової адженди, розвитку альтернативних джерел енергії та підтримці вуглезалежних підприємств.

Таким чином, "Зроблено в Україні" планує активно впроваджувати стратегії, спрямовані на підтримку та розвиток промислового сектору, забезпечуючи економічну стійкість та конкурентоспроможність країни. Очікувані практичні результати роботи платформи включають збереження та розвиток підприємницького потенціалу, активізацію промисловості та розвиток енергетичних технологій.

Платформа "Зроблено в Україні" має додаткову мету сприяти отриманню доступу до міжнародної грантової підтримки для мікропідприємств та малих підприємств. Також вона спрямована на просування українських товарів на світових ринках, зокрема в Європі. Ефективність роботи платформи залежить від універсальності її структури. Важливою є формування екосистеми, де рішення та консультації надаються на галузевих майданчиках, структурованих за видами економічної діяльності та регіонами. Серед пріоритетних напрямків діяльності платформи — надання консультаційних послуг з питань ділового адміністрування та експертиза нормативно-правового середовища. Варто підкреслити, що пропоновані напрямки та структурні елементи платформи піддаються постійному перегляду та розширенню з урахуванням змін безпекових та економічних умов. Отже, платформа "Зроблено в Україні" може стати гнучким інструментом, спрямованим на захист національних економічних інтересів та формування внутрішніх резервів економічної стійкості країни, з особливим акцентом на малих і середніх підприємствах.

У висновках можна підкреслити, що платформа "Зроблено в Україні" стане важливим інструментом для забезпечення економічної стійкості країни в умовах війни. Її додаткові мети, такі як сприяння отриманню міжнародної грантової підтримки та просування українських товарів на світових ринках, будуть сприяти розвитку мікропідприємств та малих підприємств. Ефективність платформи буде залежати від універсальності її структури та постійного оновлення напрямків діяльності з урахуванням змін у політичних, економічних та безпекових умовах. Важливою буде також співпраця між державними органами, бізнесом, іноземними інвесторами та громадськими об'єднаннями для досягнення спільних цілей забезпечення економічного розвитку та стабільності країни.

Антикорупційний суд розширив повноваження ексзаступнику міністра Лозинському: деталі рішення

Вищий антикорупційний суд продовжив термін виконання обов'язків колишнього заступника міністра з розвитку громад, територій та інфраструктури, Василя Лозинського, до 21 квітня. За інформацією Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Лозинський підозрюється у одержанні неправомірної вигоди у розмірі 400 тисяч доларів. Рішення про продовження терміну обов'язків було прийняте 21 лютого Вищим антикорупційним судом. Це рішення передбачає виконання Лозинським ряду умов, зокрема, відвідування вимог правоохоронних органів та здавання на зберігання закордонних паспортів. Лозинського звинувачують у спірництві у закупівлі обладнання за завищеними цінами, що стосується виділених на теплопостачання коштів у 2022 році.

• Вищий антикорупційний суд продовжив термін виконання обов'язків колишнього заступника міністра з розвитку громад, територій та інфраструктури, Василя Лозинського, до 21 квітня 2024 року.

• Лозинського підозрюють у неправомірному одержанні вигоди в розмірі 400 тисяч доларів згідно з інформацією Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

• Рішення про продовження терміну обов'язків було прийняте 21 лютого Вищим антикорупційним судом, яке передбачає дотримання Лозинським ряду умов, зокрема, відвідування вимог правоохоронних органів та здавання на зберігання закордонних паспортів.

• Лозинського звинувачують у спірництві у закупівлі обладнання за завищеними цінами, пов'язаного з виділеними на теплопостачання коштами у 2022 році.

NASA розпочинає підготовку до місії «Артеміда III»

Після успішного завершення місії Artemis II, яка стала першим...

На Київщині директорам шкіл оголосили підозру за неякісні укриття на 10 мільйонів

Повідомлення про підозру директорам двох навчальних закладів Київської області, які погодили встановлення неякісних укриттів, знову виводить на поверхню тему зловживань під час освоєння бюджетних коштів під виглядом забезпечення безпеки. За даними Бюро економічної безпеки, посадовці підписали договори з компанією, що поставила конструкції, які не відповідали будівельним нормам. Експертизи підтвердили: жодних захисних властивостей споруди не мали, […]

Ольга Сумська: Підприємницька діяльність у часи війни та плани на майбутнє

Відомою українською акторкою Ольгою Сумською цікавляться не лише завдяки її таланту на сцені, а й через її підприємницьку діяльність. У 2020 році вона започаткувала власний бренд з виробництва суконь, який став для неї новим кроком у творчому розвитку. За цей час акторка встигла створити кілька колекцій одягу, але через непрості обставини, спричинені війною, наразі змушена поставити свій бізнес на паузу.

Ольга поділилася своїми труднощами в проєкті «Ближче до…», пояснивши, що початок повномасштабного вторгнення в Україну суттєво вплинув на її діяльність. «Створила декілька колекцій, але, на жаль, після повномасштабного вторгнення все здорожчало. І відшивати сьогодні у такому масштабі сукні — це дуже важко», — зазначила вона. Війна принесла не лише моральні, але й економічні виклики, які стали важким бар'єром для подальшого розвитку бренду.

Акторка зазначила, що після закінчення війни вона може відновити бізнес і створити нову колекцію. Наразі Ольга активно підтримує бізнес своєї 23-річної доньки Ганни, яка запустила бренд із виробництва жіночого спортивного одягу.

«Як можна не підтримати дітей? Аня розробляла лекала протягом року. Вона сама малювала, сиділа ночами. Не може щось гідне народитися просто так. Аня в мене дуже мудра дівчинка, навіть не по роках. Я багатьом речам у неї навчаюсь», — додала Сумська.

Харківський суд виніс вирок у гучній справі про смертельну ДТП, яка сталася 9 лютого 2022 року за участі автомобіля з кортежу відомого бізнесмена Олександра Ярославського. Суд визнав винними двох чоловіків у спробі приховати злочин і засудив їх до трьох років позбавлення волі. Втім, відбувати покарання їм не доведеться — суд призначив умовний термін з випробувальним строком на один рік.

Унаслідок аварії, яка сталася на трасі Київ — Харків — Довжанський, загинув 36-річний житель Харківщини. На місці трагедії слідчі знайшли номерний знак «0018», який належав машині з кортежу Ярославського. Сам бізнесмен стверджував, що не був присутній при ДТП, а в його компанії заявили, що за кермом був водій допоміжної служби. Цей водій згодом з’явився до поліції та «зізнався», однак пізніше з’ясувалося, що він не мав жодного стосунку до події — це була фальсифікація.

Обох чоловіків — уродженця Українська та мешканця Дергачів — суд визнав винними в спробі приховати злочин. Їм доведеться також компенсувати понад 275 тисяч гривень, витрачених на експертизи. Однак від обвинувачення у залишенні потерпілого в небезпеці довелося відмовитись — через сплив терміну давності.

Справу від самого початку супроводжували гучні скандали. Міністр МВС Денис Монастирський вже на наступний день після трагедії звільнив начальника харківської поліції та заявив про спробу фальсифікації. Було виявлено зникнення одягу загиблого з моргу, який «знайшли» наступного дня. А вже 18 лютого експертиза підтвердила: авто з кортежу мали сліди замивання, ймовірно після наїзду.

Олександр Ярославський на той час перебував у Лондоні й заявляв, що слідство має політичну мету. Попри резонансність справи, фігуранти відбулися легким вироком, а суспільство залишилось без відповіді на головне питання — хто ж насправді був за кермом у момент смертельного наїзду.

Останні новини