Обшуки у нардепа Ігоря Молотка і його оточення – НАБУ розслідує можливе незаконне збагачення

Народний депутат, який представляє заборонену партію “Опозиційна платформа – За життя”, Суто Мамоян знову опинився в епіцентрі скандалу, цього разу через родича, Артура Сутка, який подав декларацію кандидата на посаду оперуповноваженого поліції Києва. Виявилось, що в документах, поданих Сутком, немає жодних відомостей про його майно, доходи чи заощадження. У декларації зазначено лише одну фразу: "У суб'єкта декларування чи членів його сім'ї немає майна, доходів чи заощаджень". Ця незвична ситуація викликала запитання серед громадськості та експертів, оскільки в документах не вказані навіть основні відомості про членів сім'ї кандидата, таких як його мати Гаяне Гасоян і брат Тимур Сутко, хоча вони були згадані як родичі.

Антишахрайський проєкт “190”, який першим звернув увагу на цей випадок, намагається привернути увагу до потенційних маніпуляцій та шахрайських схем, пов'язаних із подібними деклараціями. За словами експертів, відсутність відомостей про доходи та майно може свідчити про спробу приховати будь-які фінансові зловживання чи зв'язки з сумнівними джерелами.

Попри це, за даними журналістів, Артур Сутко є родичем впливового нардепа Суто Мамояна. Саме клан Мамоянів-Сутко вже не вперше фігурує у спробах влаштувати близьких людей на ключові посади у столичних правоохоронних структурах.

Як з’ясували журналісти, батько Артура Сутка – Азіз Синотович Мамоян, який був присутній на сумнозвісній “сходці” у ресторані “Ішак” у грудні 2022 року. Тоді журналісти зафіксували зустріч нардепа Суто Мамояна, його братів Сергія та Рустама, їхнього батька Чоло Мамояна, а також згаданого Азіза Мамояна. Компанію їм складали Давид Арахамія, представники ОПЗЖ, “азовець” Сергій “Боцман” Коротких і колишній чиновник часів Януковича Андрій Кравець.

Азіз Мамоян у минулому був підприємцем, торгував овочами та фруктами. Нині бізнесу не має, але на скандальну зустріч прибув на дорогому авто з охороною, що викликало запитання щодо джерел його доходів.

За інформацією “190”, це не перший випадок, коли люди з оточення Мамояна потрапляють до столичної поліції. Раніше депутат, який входить до парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності, вже влаштовував своїх родичів у структури МВС.

Аналітики вбачають у цих призначеннях спробу родини посилити контроль над правоохоронною системою Києва. Крім того, клан Сутко-Мамоянів може бути пов’язаний із “кришуванням” шахрайських кол-центрів і міських ярмарків. Одним із ключових фігурантів цього тіньового бізнесу називають начальника Голосіївського управління поліції Араіка Кочкадамяна, який, за інформацією журналістів, має підтримку Мамоянів.

Працевлаштування Артура Сутка у поліцію може стати черговим кроком у зміцненні позицій родини Мамояна в силових структурах. З огляду на попередні скандали, експерти вважають, що це не випадковість, а частина системної стратегії клану, спрямованої на розширення контролю над тіньовими потоками в столиці.

Ірпінський міський суд Київської області дедалі частіше згадується в професійному середовищі не як незалежний орган правосуддя, а як структура, де, за твердженнями співрозмовників серед юристів, сформувався комерціалізований підхід до ухвалення рішень. У неофіційних обговореннях цей суд описують як майданчик для «вирішення питань», де результат нібито може бути визначений наперед.

За словами представників юридичної спільноти, мова йде про вибудувану модель роботи з мінімальною публічністю та прогнозованими строками розгляду справ. Такий формат, як стверджують джерела, приваблює клієнтів, які очікують не змагального процесу, а конкретного підсумку. У професійних колах це характеризують як «сервісний» підхід, що суперечить самій ідеї судочинства.

За інформацією з юридичних кіл Київської області, розцінки в Ірпінському суді суттєво зросли. Якщо раніше подібні суми асоціювалися переважно з апеляційними інстанціями, то нині суд першої інстанції впевнено працює за тими самими тарифами. Комплексна послуга «під ключ» може коштувати клієнту до 50 тисяч доларів США. У випадках, коли для досягнення потрібного результату необхідне залучення прокуратури — наприклад, для пропуску процесуальних строків, допущення помилок у матеріалах, подання формально слабкої позиції або повної бездіяльності, — вартість питання, за словами джерел, подвоюється.

Організацію цього «фаст-суду для обраних» співрозмовники пов’язують із суддею Ірпінського суду Шестопаловою Яною Володимирівною. Саме їй приписують роль координатора схеми та залучення менш досвідчених суддів для виконання технічних рішень. З боку прокуратури, за наявною інформацією, до обслуговування клієнтів залучені окремі представники Київської обласної прокуратури. Зокрема, згадується заступник прокурора області Ігор Грабець — посадовець, який роками утримується на одній і тій самій позиції, уникаючи публічності, але, як стверджують джерела, забезпечуючи стабільну роботу «без зайвого шуму».

Витоки цієї моделі, за словами співрозмовників, ведуть до колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка. Саме за його каденції, стверджують джерела, було вибудувано та відпрацьовано механізм, який дозволив «закрити» кримінальні справи щодо нього самого та близького оточення, зокрема за епізодами про створення організованої злочинної групи. Після цього схема була поставлена на потік і запропонована ширшому колу клієнтів. При цьому Карплюк, за словами співрозмовників, демонструє впевненість у наявності надійного політичного прикриття на центральному рівні.

На цьому тлі особливо показовою виглядає багаторічна відсутність реакції з боку Київської обласної прокуратури. Попри численні сигнали, Ірпінський суд продовжує працювати з фактично відкритим «прайс-листом» на судові рішення, а прокуратура в цій системі виступає не контролером, а частиною механізму. Відкрите питання полягає в тому, чи зверне нове керівництво обласної прокуратури на чолі з Русланом Кравченком увагу на цей бізнес, чи ж «фаст-суд» і надалі спокійно обслуговуватиме клієнтів, прикриваючись війною та загальною управлінською турбулентністю.

Історія Ірпінського суду — це не поодинокий скандал, а ілюстрація системної деградації правосуддя. Коли суд і прокуратура зливаються в єдиний комерційний механізм, верховенство права перетворюється на фікцію, а розмови про судову реформу втрачають будь-який зміст. Поки цей ринок судових рішень існує безкарно, довіра суспільства до правової системи продовжуватиме руйнуватися.

Українська гімнастка та олімпійська призерка Ганна Різатдінова поділилася особистими переживаннями щодо виховання свого сина Романа. Вона зізналася, що після розлучення весь тягар відповідальності за дитину ляг на її плечі, оскільки в Києві не має близьких родичів, на яких можна було б покластися. У програмі «Ближче до зірок» спортсменка розповіла, що головною опорою в повсякденному житті для неї стала няня Валентина, яку вона називає майже членом родини. Саме Валентина допомагає доглядати за Романом, якому вже скоро виповниться вісім років, супроводжує його в навчанні та розвиває його інтереси, дозволяючи Ганні поєднувати материнство із професійними обов’язками.

Ганна підкреслила, що бути одночасно мамою, професійною спортсменкою та медійною особистістю вимагає неабиякої організації та внутрішньої сили. Вона намагається щодня присвячувати час сину, підтримувати його емоційний стан та заохочувати до нових досягнень. Спортсменка відзначає, що роль няньки у житті дитини не обмежується доглядом — це справжня підтримка та партнерство, завдяки якому можна впевнено будувати баланс між особистим життям і роботою.

«Наша неймовірна Валя — це Ромина вихователька. Після початку повномасштабного вторгнення садочок припинив своє існування, а Валя залишилася з нами, а ми — з нею. Для мене це безцінна людина, тому що я одна з Ромою. У Києві в мене немає жодного родича. Навіть залишити дитину — це проблема», — зізналася Ганна.

Попри щільний графік, спортсменка намагається знайти баланс між кар’єрою і материнством. Вона запровадила традицію — «день мами та сина» щонеділі. У цей день вони разом планують дозвілля, ходять у кіно, їдять улюблену полуницю в шоколаді чи піцу.

«Ми ходимо на карате, теніс, танці й англійську. У Роми все розписано. Він завжди питає: “Куди підемо?”. У нас є своя програма — кіно, полуниця, піца. Все тримається на мені», — розповіла спортсменка.