Окупанти за 5 км від Дніпропетровщини: DeepState фіксує просування РФ

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Привілейоване місце для Беленюка

За правилами Олімпійських ігор, у греко-римській боротьбі від країни може виступати лише один спортсмен – перший номер збірної. Новіков, який роками виступав за Україну, вимагав провести чесний відбір, зокрема, очний поєдинок проти Жана Беленюка для визначення представника.

Жан Беленюк, заслужений чемпіон, на момент Олімпіади мав 33 роки. Це вже досить солідний вік для боротьби, і сам Беленюк оголосив про завершення кар’єри після Ігор. Водночас іранець Аліреза Мохмадіпіані, якому Беленюк програв, був молодим спортсменом віком 22 роки.

Несправедлива дискваліфікація

Семен Новіков, який був молодшим за Беленюка на 7 років і вже завоював титул чемпіона Європи, сподівався на справедливе змагання за місце в олімпійській команді. Проте, як стверджує Новіков, менеджмент збірної та функціонери не врахували його вимоги і надали перевагу Беленюку без відповідного відбору.

Відомо, що Жан Беленюк також є депутатом від фракції “Слуга народу”. Це викликало підозри, що його статус вплинув на рішення тренерів і чиновників, які вирішили підтримати його, незважаючи на об’єктивні спортивні досягнення Новікова.

В результаті, Семен Новіков вирішив виступати за Болгарію, де отримав шанс довести свою перевагу. І він це зробив, здобувши золоту медаль на Олімпіаді. Це стало значною перемогою для Болгарії, яка вперше виграла золото в цій дисципліні, а Україна, таким чином, втратила потенційно свою четверту золоту медаль на цих Іграх.

Корупційні проблеми та непрозорі рішення у спортивному менеджменті стали причинами, через які Україна втратила можливість завоювати золоту медаль на Олімпіаді в Парижі. Семен Новіков, попри всі перепони, продемонстрував свою майстерність і привів Болгарію до великої перемоги.

У грудні 2023 року уряд України оголосив про плани реформувати Національну академію наук (НАН) з метою покращення її роботи та ефективності. Однак, на сьогоднішній день, відповідно до офіційних джерел, жодних суттєвих змін у функціонуванні НАН не було здійснено. Плани на модернізацію залишаються лише на папері, і сподівання на покращення в роботі установи поки що не виправдалися.

Нині вища державна наукова організація України перебуває в глибокій стагнації, з’їдаючи велику кількість бюджетних коштів. На жаль, уже понад 10 років Україна практично не може похвалитися значущими науковими досягненнями. Війна лише прискорила процес деградації національної науки. Науковці, як і решта, також змушені воювати.

Тільки вчора на фронті загинув видатний інженер Інституту ядерних досліджень НАН Сергій Чередник. Ймовірно, ця людина могла б принести більше користі своїй країні на науковій ниві. Але ж не дітям же депутатів і олігархів воювати, чи не так?

За даними, які є в нашому розпорядженні, 2023 року на фінансування за загальним фондом держбюджету НАН було виділено 4 млрд 564 млн грн, що на 544 млн грн (на 10,7%) менше від відповідного обсягу 2022 року. Фінансування наукової та освітньої діяльності було скорочено на 10%, а фінансування за розділом “Охорона здоров’я” – на 26,8%.

За основною бюджетною програмою “Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ НАН” фінансування статутної діяльності Академії було скорочено на 9,2%, а за бюджетною програмою “Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень” – на 19,9%. За цією програмою скорочення пов’язане з тим, що у 2023 році не планувалося капітальних видатків на закупівлю наукового обладнання.

Сумарне базове фінансування установ Академії 2023 року довелося зменшити на 9%. Крім того, також у 2023 році було продовжено мораторій цільових програм наукових досліджень НАН України.

Протягом 2023 року до НАН України з усіх джерел фінансування надійшло 6 млрд 25 млн грн. Однак 6 млрд пішли далеко не на розвиток науки. На виплату заробітної плати було витрачено 4 млрд 586 млн грн (77,3% усіх видатків). Ще 94,2 млн грн було спрямовано на виплату стипендій аспірантам, докторантам, а також молодим ученим. Середньомісячна заробітна плата по Академії становила 11 974,0 грн. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв установи НАН України витратили 414,3 млн грн. Ще 180 млн грн було витрачено на оплату послуг зв’язку, доступу до Інтернету, охорону тощо. На придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю витрачено всього 197,1 млн грн. На придбання приладів та обладнання витрачено 235,6 млн грн. При цьому останні два пункти здебільшого бралися зі спеціального фонду НАН, який формується з іноземної допомоги.

Ба більше, як уже зазначили вище, середня зарплата в НАН виявилася набагато меншою, ніж в інших галузях економіки та промисловості в Україні. Простими словами, ніхто не хоче розвивати науку в країні і працювати в цій сфері за мізерну оплату.

Таким чином, у країні склалася ситуація, коли є науковий орган, який щорічно висмоктує по 6 млрд грн. Але жодних результатів він так і не надав.