П’ятниця, 17 Липня, 2026

Нестача бійців на фронті: командири вже готуються до мобілізації молоді

Важливі новини

Роль начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях: функції та відповідальність

Начальник управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Запорізької області відіграє ключову роль у забезпеченні належного процесуального контролю за розслідуванням кримінальних справ на рівні регіону. Його обов'язки охоплюють широкий спектр завдань, що сприяють ефективному виконанню законодавчих норм у рамках кримінального процесу.

Ця посада передбачає не лише організацію діяльності слідчих підрозділів, а й безпосередню участь у контролі за правомірністю здійснення слідчих дій. Начальник управління також відповідає за координацію дій між різними підрозділами ДБР, органами прокуратури та іншими правоохоронними органами. Важливою складовою роботи є забезпечення належного процесуального супроводу всіх етапів кримінального провадження, від початкового розслідування до можливого винесення обвинувачення.

Попередню щорічну декларацію за 2024 рік Роман Колодій подав 21 березня 2025 року. У ній задекларовано заробітну плату в органах прокуратури на рівні 1,36 млн гривень, а також готівкові заощадження — 30 тис. доларів США.

Серед нерухомості вказані квартира в місті Харцизьк (право користування), земельна ділянка в Амвросіївському районі Донецької області (власність), а також автомобіль Kia Rio 2004 року випуску, який перебуває у користуванні.

Факт придбання нового авто під час воєнного стану може стати предметом додаткової уваги з боку громадськості та контролюючих органів, з огляду на співвідношення задекларованих доходів і витрат. Окремого повідомлення про перевірки наразі не оприлюднювалося.

Ситуація вкотре актуалізує питання фінансової прозорості посадовців органів прокуратури та відповідності витрат офіційним доходам.

Ескалація конфлікту в Ормузькій протоці: Іран завдав ракетного удару по комерційним судам

В Ормузькій протоці відбулася нова ескалація напруженості, коли Корпус...

G7 планує нові заходи проти Росії на фоні ескалації конфлікту

Лідери «Великої сімки» (G7) зберуться у французькому містечку Евіан,...

Міністерство закордонних справ роз’яснило, як чоловіки призовного віку зможуть повторно скористатися консульськими послугами

Усім чоловікам, що перебувають за кордоном, дуже важливо мати вичерпну інформацію щодо оновлень у наданні консульських послуг у Тимчасових консульських центрах (ТЦК). Міністерство закордонних справ уточнило, що наразі надання консульських послуг чоловікам призовного віку тимчасово призупинено. Проте, після того, як вступить в силу відповідний закон про мобілізацію, вони зможуть знову отримати необхідні документи. Цю важливу інформацію можна знайти на офіційному веб-сайті МЗС.

Починаючи з 24 квітня, українські дипломатичні представництва тимчасово призупинили прийом заяв щодо консульської допомоги для чоловіків віком від 18 до 60 років. Однак, щодо консульських послуг, які наразі доступні, вони включають оформлення документів, необхідних для повернення до України. Згідно з уточненням, призупинення надання консульських послуг є тимчасовим заходом, необхідним для вирішення питань, пов'язаних з військовим обліком чоловіків мобілізаційного віку. Міністерство підкреслює, що дипломатичні представництва ретельно розглядатимуть та оброблятимуть заяви, подані до 23 квітня. Це обмеження введено через можливу перевищену тривалість розгляду заяв до набуття чинності відповідного законодавства.

“Намагаємося забезпечити захист громадян від ситуацій, коли надання послуг неможливе”, – наголошують у МЗС. Після 18 травня чоловіки призовного віку, які оновили військово-облікові дані в ТЦК, знову зможуть скористатися консульськими послугами. Зараз триває розробка механізму оновлення особистих даних для чоловіків, які перебувають за кордоном. Глава МЗС України, Дмитро Кулеба, реагуючи на інформацію щодо припинення надання послуг військовозобов’язаним чоловікам, підкреслив, що перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов'язків перед Батьківщиною та нагадав про необхідність оновлення особистих даних в ТЦК до ухвалення нового мобілізаційного законодавства.

Загальні висновки до цієї статті такі:

• Міністерство закордонних справ тимчасово призупинило надання консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном.

• Це рішення пов'язане з введенням тимчасових обмежень у зв'язку з можливими змінами у законодавстві про військовий облік.

• Українські дипломатичні представництва продовжують ретельно обробляти заяви, подані до введення обмежень, а також працюють над розробкою механізму оновлення особистих даних для чоловіків, що перебувають за кордоном.

• Після введення нового законодавства про мобілізацію, чоловіки призовного віку, які оновлять свої військово-облікові дані, знову матимуть доступ до консульських послуг.

• Голова МЗС України, Дмитро Кулеба, підкреслив, що перебування за кордоном не звільняє громадян від обов'язків перед Батьківщиною та закликав до оновлення особистих даних у Тимчасових консульських центрах.

За три дні зібрано 25 тисяч голосів: мобілізація правоохоронців та держслужбовців – на шляху до змін!

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Це важливий крок у напрямку змін, які вимагають українці, прагнучи підвищити ефективність та довіру до державних інституцій.

Ініціатор петиції пропонує важливу і практичну ініціативу — надати пріоритетне право на роботу в державних, комунальних установах та правоохоронних органах демобілізованим з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це вирішальний крок для відновлення інтеграції в суспільство та забезпечення справедливих умов життя для ветеранів.

Цікаво порівняти з іншими подібними ініціативами, зокрема, петицією народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів та чиновників, яка набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, при цьому отримуючи підтримку великих телеграм-каналів. Варто зауважити, що петиція про мобілізацію правоохоронців вже на розгляді президента протягом 4,5 місяців, що свідчить про актуальність та значимість цієї ініціативи для суспільства.

Навіть з урахуванням необхідності авторизації голосів, петиції, спрямовані на покращення державного управління та підвищення його ефективності, набирають голоси швидко, відображаючи активну громадянську позицію та бажання українців бачити реальні зміни у країні.

Українці продемонстрували великий інтерес та активну громадянську позицію, швидко збираючи необхідну кількість голосів для петиції щодо мобілізації правоохоронців та держслужбовців. Це свідчить про глибоке бажання населення побачити конкретні кроки в удосконаленні державного управління та підвищенні ефективності його роботи. Ідея надання пріоритетного права на роботу в державних інституціях для демобілізованих військових заслуговує на увагу та підтримку, оскільки це важливий крок у відновленні соціальної інтеграції ветеранів та забезпеченні їхнього гідного майбутнього. Також варто відзначити важливість публічного обговорення та підтримки ініціативи з боку громадськості, що сприяє формуванню відповідальності та взаємодії між владою та громадянами.

Україна, яка понад два роки веде війну за своє існування, стоїть перед все більшою потребою поповнення лав Збройних сил. І хоча на законодавчому рівні мобілізація з 18 років поки не затверджена, у військових колах вже визнають: це рішення може стати неминучим.

Про це в інтерв’ю «Слідство.Інфо» заявив підполковник Шаміль Крутков, командир 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» — наймолодший комбриг в історії ЗСУ. За його словами, питання призову 18-річних — лише питання часу.

«На превеликий жаль, я твердо переконаний, що ми будемо мобілізовувати з 18 років. Це ті реалії, з якими нам, можливо, доведеться зіткнутися. Але, швидше за все, ми почнемо їх мобілізовувати тоді, коли вже треба було зробити це ще на вчора», — сказав Крутков.

27-річний комбриг визнав, що в його бригаді, як і в більшості частин ЗСУ, не вистачає особового складу. Командири намагаються максимально зберігати своїх бійців, використовуючи технічні засоби та тактичні прийоми, але реальна нестача людей змушує шукати нові шляхи поповнення.

Комбриг наголосив, що часто новобранців направляють на передову тоді, коли ситуація вже стає критичною. Це велика проблема, оскільки молодих бійців потрібно не просто набрати, а якісно підготувати до сучасної війни.

«Підготовка має бути своєчасною. Не можна давати людину в бій лише тоді, коли немає інших варіантів. Це — втрата, перш за все, людська, а потім — бойова», — каже Крутков.

Тему мобілізації 18-річних порушували і на міжнародному рівні. Радник президента США з нацбезпеки Майк Волц раніше публічно висловлював думку, що Україні слід знизити мобілізаційний вік. Це викликало дискусії, однак наразі в українському парламенті немає конкретних ініціатив щодо цього.

Народний депутат і член Комітету ВР з питань нацбезпеки Олександр Федієнко зазначає, що мобілізація з 18 років — не панацея:
«Масовий призов 18-річних без якісної підготовки не вирішить проблему на фронті», — вважає депутат.

Попри відсутність законодавчих змін, очевидно одне: Україна змушена буде адаптувати свою мобілізаційну політику до реальностей війни. Це означає, що питання залучення молодших вікових категорій обговорюватиметься все частіше.

Чи стане 2025 рік початком нової хвилі мобілізації — залежатиме від ситуації на фронті, ресурсів держави та політичних рішень. Але як наголошують самі військові: чекати «до останнього» — небезпечно.

Останні новини