Середа, 2 Вересня, 2026

Нестача бійців на фронті: командири вже готуються до мобілізації молоді

Важливі новини

Справа Екс-садовця Міноборони Лієва: Запобіжний захід скасовано, сума майже 1,5 мільярда гривень у центрі уваги

Відповідно до недавнього рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, випустили під особисте зобов’язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Відзначено, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення, а також направив ухвалу у СІЗО. Варто зауважити, що під час розгляду справи прокурор за невідомих причин був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не представили достатніх доказів підозри про розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін на засіданні зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Щодо підозри у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, адвокат Кульчицький повідомив, що Лієва було взято під варту з 50 мільйонами гривень застави, але через місяць він був відпущений під особисте зобов’язання. Однак, рішення ВАКС від 9 квітня про скасування запобіжного заходу не викликало повернення Лієва до СІЗО, оскільки його термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснив адвокат. На жаль, ВАКС 17 квітня відхилив клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення, залишивши його без розгляду.

Висновки з вищезгаданої статті вказують на складну ситуацію щодо судового процесу навколо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. З одного боку, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення під особисте зобов’язання. З іншого боку, рішення про це виникло після відсутності прокурора під час засідання та недостатності доказів від НАБУ і САП щодо підозри у розкраданні. Також важливим є факт, що відсутність Лієва у СІЗО після закінчення терміну тримання під вартою була результатом рішення ВАКС про скасування запобіжного заходу. Отже, справа Лієва підкреслює необхідність ретельного дослідження та обґрунтованого прийняття судових рішень для забезпечення справедливості та дотримання закону.

Правоохоронці виявили майже 30 військовозобов’язаних у підробці медичних довідок для ухилення від мобілізації

Правоохоронці викрили масштабну схему ухилення від військової служби за допомогою фіктивних медичних довідок, в якій брали участь як цивільні особи, так і військовослужбовці. Про це повідомила Національна поліція України. У рамках чергового етапу спецоперації «Опікун» оперативники Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, слідчі Головного слідчого управління Нацполіції, працівники Державного бюро розслідувань та внутрішньої безпеки Збройних Сил України […]

Часткове сонячне затемнення та яскравий Сатурн: що побачать українці

21 вересня 2025 року відбудеться часткове сонячне затемнення — фінальна подія серії затемнень одного місячного циклу. Це рідкісне астрономічне явище буде видно і в Україні за умови безхмарної погоди. За київським часом затемнення почнеться о 21:30, досягне піку о 22:41 і завершиться о 23:52. Таким чином, спостереження триватиме приблизно 1 годину 22 хвилини. Локальні часові […]

Переговори між Росією та Китаєм: Путін відвідає Пекін

Російський президент Володимир Путін планує офіційний візит до Китаю...

Депутати “Батьківщини” передали дитячій лікарні просрочену гуманітарку

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Днями керівництво Одеської обласної дитячої лікарні заявило, що місцеві депутати від партії “Батьківщина” привезли до медзакладу гуманітарну допомогу з медикаментами, термін придатності яких давно минув. У ситуацію втрутився очільник Одеської облдержадміністрації Олег Кіпер, який публічно назвав таких “піарників” диверсантами. Втім, замість вибачень представник “Батьківщини” приїхав до лікарні і відчитав медиків.

Мова, серед іншого, про голову благодійного фонду “Шляхетна справа”, члена одеської організації партії “Батьківщина” Сергія Шутова. Останній приїхав до лікарні на зустріч із медиками.

На відео, опублікованому виданням “Думська” чути, що розмова Шутова із медиками відбувалася на підвищених тонах. Кілька разів медикам доводилося навіть закликати Шутова заспокоїтися, нагадуючи, що саме він попросив їх про зустріч.

“Шутов, який, крім іншого, очолює благодійний фонд, чекав, зважаючи на все, що лікарі виправдовуватимуться. І поводився щонайменше зухвало”, – зазначає видання.

При цьому глава фонду запевняв, що прострочення як такого не було, а медикаменти, термін придатності яких закінчується у вересні, цілком придатні до застосування. До того ж, за його словами, у партії гуманітарки також була і постільна білизна, а вже вона терміну придатності точно не має.

“Сподіваємося, представники “Батьківщини” не вирішать знову їхати в лікарню і з’ясовувати стосунки, вже через це відео. Лікарям усе-таки працювати потрібно”, – резюмує “Думська”.

Україна, яка понад два роки веде війну за своє існування, стоїть перед все більшою потребою поповнення лав Збройних сил. І хоча на законодавчому рівні мобілізація з 18 років поки не затверджена, у військових колах вже визнають: це рішення може стати неминучим.

Про це в інтерв’ю «Слідство.Інфо» заявив підполковник Шаміль Крутков, командир 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» — наймолодший комбриг в історії ЗСУ. За його словами, питання призову 18-річних — лише питання часу.

«На превеликий жаль, я твердо переконаний, що ми будемо мобілізовувати з 18 років. Це ті реалії, з якими нам, можливо, доведеться зіткнутися. Але, швидше за все, ми почнемо їх мобілізовувати тоді, коли вже треба було зробити це ще на вчора», — сказав Крутков.

27-річний комбриг визнав, що в його бригаді, як і в більшості частин ЗСУ, не вистачає особового складу. Командири намагаються максимально зберігати своїх бійців, використовуючи технічні засоби та тактичні прийоми, але реальна нестача людей змушує шукати нові шляхи поповнення.

Комбриг наголосив, що часто новобранців направляють на передову тоді, коли ситуація вже стає критичною. Це велика проблема, оскільки молодих бійців потрібно не просто набрати, а якісно підготувати до сучасної війни.

«Підготовка має бути своєчасною. Не можна давати людину в бій лише тоді, коли немає інших варіантів. Це — втрата, перш за все, людська, а потім — бойова», — каже Крутков.

Тему мобілізації 18-річних порушували і на міжнародному рівні. Радник президента США з нацбезпеки Майк Волц раніше публічно висловлював думку, що Україні слід знизити мобілізаційний вік. Це викликало дискусії, однак наразі в українському парламенті немає конкретних ініціатив щодо цього.

Народний депутат і член Комітету ВР з питань нацбезпеки Олександр Федієнко зазначає, що мобілізація з 18 років — не панацея:
«Масовий призов 18-річних без якісної підготовки не вирішить проблему на фронті», — вважає депутат.

Попри відсутність законодавчих змін, очевидно одне: Україна змушена буде адаптувати свою мобілізаційну політику до реальностей війни. Це означає, що питання залучення молодших вікових категорій обговорюватиметься все частіше.

Чи стане 2025 рік початком нової хвилі мобілізації — залежатиме від ситуації на фронті, ресурсів держави та політичних рішень. Але як наголошують самі військові: чекати «до останнього» — небезпечно.

Останні новини