Олександр Зубков залишає “Шахтар” заради “Трабзонспору”

У парламенті України розглядається ініціатива щодо створення Спеціальної економічної прокуратури, яка візьме на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ). За словами Ярослава Железняка, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, ця прокуратура може бути аналогом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Ініціатори пропонують перезавантажити БЕБ та зробити його аналогом Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері розслідування економічних злочинів. Вони вважають, що такий крок підвищить ефективність органу.

Проте, Ярослав Железняк висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті бізнесу. Його думка полягає в тому, що неефективність та некомпетентність прокурорів, які керують кримінальними провадженнями БЕБ, призводить до порушень у роботі органу.

Проект закону про це матиме назву «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та інших законів України щодо запровадження діяльності Спеціалізованої економічної прокуратури».

У висновках можна підкреслити наступне:

• Верховна Рада України розглядає законопроект про створення Спеціальної економічної прокуратури, яка має взяти на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ).

• Ініціатива передбачає перезавантаження БЕБ та надання йому аналогічної ролі Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері боротьби з економічними злочинами.

• Однак, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, Ярослав Железняк, висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті інтересів бізнесу та відмітив неефективність керівників БЕБ.

• Проект закону про створення Спеціальної економічної прокуратури має на меті покращити боротьбу з економічною злочинністю та забезпечити більшу ефективність роботи в цій сфері.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За даними слідства, оборудку організував директор приватної компанії із Київської області, яка спеціалізується на виробництві безпілотних систем. На початку цього року підприємець виграв тендер на придбання 1 тис. FPV-дронів для потреб ЗСУ, що проводила Нетішинська міськрада.

Фігурант штучно занизив вартість виробництва дронів, а отриману “різницю” привласнив. “Накрутка” на кожному безпілотнику становила від 4 до 7,5 тис. грн, залежно від його виду.

Після проведення аудиту та спеціальної експертизи на відповідність технічним вимогам товару правоохоронці отримали додаткові підтвердження злочинної діяльності підприємця.

На підставі доказової бази йому оголошено про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великому розмірі)

Вирішується питання про обрання фігуранту запобіжного заходу. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності.

Правоохоронці розповіли, що загальна вартість укладених контрактів становила 16,4 млн грн, з яких, за даними слідства, власник компанії-виробника вкрав майже третину.

Для реалізації схеми підрядники встановили на безпілотники навігаційне обладнання низької якості. Мова йде про відеокамери та відеопередавачі, які не відповідали заявленим вимогам до технічних характеристик БпЛА.

ДБР повідомило про підозру організаторам закупівлі неякісних аптечок для військових на 58,5 млн грн. Підозрюваним загрожує до 10 років позбавлення волі за бездіяльність та шахрайство.