На Закарпатті затягують резонансну справу про насильство над 14-річною дівчинкою

2025 рік виявився для українського ринку праці одночасно перспективним і викликовим. Медіанна заробітна плата по країні досягла 25 тисяч гривень, що свідчить про поступове відновлення економіки та підвищення платоспроможності населення. Разом із тим, дефіцит кваліфікованих працівників став системною проблемою, особливо у сферах робітничих та технічних професій. Компанії все частіше стикалися з нестачею спеціалістів, що змушувало їх переглядати традиційні підходи до підбору кадрів.

У відповідь на ці виклики роботодавці почали впроваджувати більш гнучкі моделі найму. З’явилася тенденція до розширення кола кандидатів, включаючи молодь без досвіду роботи, фахівців із суміжних галузей і навіть тих, хто раніше не розглядав можливість працевлаштування у певних сферах. Активно застосовуються програми навчання та стажування, а також дистанційні форми роботи, що дозволяє залучати працівників з різних регіонів.

Найбільша активність на ринку праці зосереджена у регіонах із великими містами. Лідирують Дніпропетровська та Київська області, а також столиця. Високий рівень пошуку роботи зберігається і в Харківській області.

Найпопулярнішою сферою для працевлаштування залишається торгівля та продажі. Водночас кожен п’ятий кандидат насамперед звертає увагу не на галузь, а на формат роботи — зростає запит на фриланс, дистанційну зайнятість і гнучкий графік. Найчастіше українці орієнтуються на зарплату від 20 до 30 тисяч гривень, а також на діапазон 30–50 тисяч. Працювати за мінімальні доходи готові одиниці.

Наприкінці 2025 року медіанна зарплата в Україні зросла на 23% у гривневому еквіваленті порівняно з попереднім роком. Позитивна динаміка зафіксована в усіх областях без винятку.

Найвищі показники медіанної зарплати демонструють західні та центральні регіони. Лідером стала Львівська область, де медіанний дохід наблизився до 30 тисяч гривень. Найшвидше зростання зарплат зафіксоване у Київській та Закарпатській областях. Найповільніше — у прифронтовій Херсонській області, однак навіть там показник залишився позитивним.

Серед обласних центрів найкращу динаміку продемонстрував Львів, де медіанна зарплата перевищила 32 тисячі гривень. У Києві цей показник досяг 30 тисяч гривень.

Найбільше зростання оплати праці у 2025 році отримали представники робітничих і сервісних професій. Значно зросли зарплати комплектувальників, менеджерів у готельно-ресторанній сфері, товарознавців, пекарів і мулярів.

Водночас у низці професій зафіксовано зниження медіанних зарплат. Це стосується, зокрема, машиністів екскаватора, домашнього персоналу, системних адміністраторів, майстрів з ремонту техніки та дизайнерів.

Кількість відгуків на вакансії у 2025 році зросла незначно. Водночас ситуація різниться залежно від міста. У Києві активність кандидатів знизилася, тоді як у Харкові, навпаки, зросла. Загальна кількість вакансій скоротилася у Дніпрі та Одесі, але залишилася стабільною або навіть трохи зросла у Харкові.

Роботодавці найчастіше шукали менеджерів по роботі з клієнтами, операторів кол-центрів, помічників кухаря, виконробів та операторів техніки. Кандидати ж активніше відгукувалися на вакансії для початку кар’єри та позиції без вимог до досвіду.

Найпростіше роботодавцям було закривати вакансії, які допускають дистанційну роботу. Натомість робітничі спеціальності, медичні та технічні професії залишаються найбільш дефіцитними.

2025 рік остаточно закріпив перехід українського ринку праці у фазу «ринку кандидата». Кадрова криза, спричинена війною, міграцією та мобілізацією, лише поглиблюватиметься.

У 2026 році роботодавцям доведеться й надалі підвищувати зарплати, переглядати умови праці та інвестувати у перенавчання персоналу. Компанії вже активніше залучають жінок у традиційно чоловічі професії, ветеранів, людей з інвалідністю та кандидатів старшого віку. Окремим напрямком стає пошук іноземної робочої сили, насамперед у робітничих спеціальностях.

Ринок праці залишається гнучким і нестабільним, але саме від адаптації роботодавців до нових реалій залежатиме їхня здатність вижити й розвиватися у 2026 році.

У Дніпрі завершено масштабну спецоперацію з викриття шахрайської мережі кол-центрів, яка діяла на території Європи, зокрема обманювала громадян Латвії та Литви. Операція отримала кодову назву «VENI, VIDI, VICI» і була реалізована українськими правоохоронними органами спільно з представниками європейських силових структур за координації Євроюсту.

За інформацією слідства, до діяльності шахрайської схеми були залучені 11 мешканців Дніпра, які організували системну роботу кол-центрів. Вони телефонували потенційним жертвам та пропонували привабливі інвестиційні проєкти у криптовалюту, обіцяючи високі прибутки за короткий термін. На практиці такі пропозиції виявлялися аферами, що призводило до значних фінансових втрат громадян країн ЄС.

На цьому схема не завершувалася. Через деякий час потерпілим писали так звані «юристи», які пропонували допомогу в поверненні втрачених активів. Вони надсилали підроблені документи, записували переконливі відеозвернення та вимагали сплатити комісії або страхові внески. Таким чином жертвам вдруге пропонували заплатити — цього разу за обіцянку повернути вже втрачені гроші.

Отримані кошти зловмисники конвертували у криптовалюту та виводили через підконтрольних осіб. Наразі встановлено дев’ять потерпілих. Загальна сума завданих збитків перевищує 8 мільйонів гривень.

Під час понад 30 обшуків правоохоронці вилучили десятки мобільних телефонів і ноутбуків, серверне обладнання, криптогаманці, банківські картки, готівку, елітні автомобілі та понад 21 мільйон гривень у різних валютах.

Усіх 11 фігурантів затримано. Десятеро перебувають під вартою без права внесення застави. Один із підозрюваних через стан здоров’я перебуває під домашнім арештом. Слідчі дії тривають.

Учора, 21 лютого, під час зустрічі зі своєю фракцією "Слуга народу", президент Володимир Зеленський розповів про запланований великий аудит в Збройних Силах України, який виконує Головнокомандувач Олександр Сирський. Інформація про це з'явилася у ЗМІ за словами неназваного учасника зустрічі. Згідно з отриманими від глави держави завданнями, депутати "Слуги народу" отримали інструкції щодо реалізації деяких ключових завдань.

Президент Зеленський наголосив на необхідності перевірки стану мобілізації в армії, оскільки виявилося, що деякі особи, які мали бути на передовій, фактично там не з'являлися. Планований аудит має дати чітке уявлення про кількість та розподіл особового складу ЗСУ, а також визначити реальність виконання обов'язків.

Крім цього, на зустрічі обговорювалися питання стосовно ситуації на фронті, економічної ситуації в країні, отримання допомоги від партнерів, збереження єдності в суспільстві, а також визначення завдань для парламенту в цих напрямках.

Зустріч президента України Володимира Зеленського зі своєю фракцією "Слуга народу" виявилася важливим моментом для оголошення про проведення великого аудиту в Збройних Силах України, який має виконати Головнокомандувач Олександр Сирський. Під час цієї зустрічі також було наголошено на необхідності вирішення питань, пов'язаних з мобілізацією, та зазначено, що деякі особи, які мали бути на фронті, фактично не брали участі в бойових діях. Цей аудит має на меті з'ясувати реальний стан справ та визначити необхідні кроки для покращення ситуації в армії. Також обговорювалися інші важливі аспекти, такі як ситуація на фронті, економічна ситуація в країні, отримання допомоги від партнерів та збереження єдності в суспільстві.