Під час повномасштабного вторгнення Росія зруйнувала 214 медичних закладів

Українська Верховна Рада вирішила перевести відповідальність за регулювання азартних ігор та лотерей з Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) на Міністерство цифрової трансформації України. Цю ініціативу підтримали народні депутати Ярослав Железняк (“Голос”) та Олексій Гончаренко (“Європейська солідарність”). За їхніми словами, це рішення має базуватися на двох законопроектах — урядовому №9256 та №9256-1, який Железняк особисто вніс. Вони також планують посилити кримінальну відповідальність за незаконну рекламу та впровадити систему онлайн-моніторингу, щоб уникнути порушень. Глава Мінцифри, віцепрем'єр Михайло Федоров, має виступити на засіданні комітету з цих питань. Гончаренко закликає лобістів з ігрового бізнесу не спробовати перешкодити цьому процесу, обіцяючи розкрити імена тих, хто буде проти.

• Верховна Рада України вирішила передати регулювання азартних ігор та лотерей з КРАІЛ на Мінцифру.

• Ініціативу підтримали депутати Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко.

• Рішення базується на законопроектах №9256 та №9256-1, які передбачають посилення відповідальності за незаконну рекламу та впровадження системи онлайн-моніторингу.

• Глава Мінцифри, Михайло Федоров, виступить на засіданні комітету з цих питань.

• Депутат Олексій Гончаренко закликає лобістів ігрового бізнесу не спробовати перешкодити цьому процесу, обіцяючи розкрити імена тих, хто буде проти.

З 18 травня в Україні набрав чинності новий закон про мобілізацію, який має велике значення для національної безпеки та обороноздатності країни. Згідно з цим законом, всі військовозобов’язані громадяни зобов’язані оновити свої облікові дані протягом 60 днів, до 16 липня. Це важлива процедура, яка дозволить уряду точно визначити кількість та розподіл військових ресурсів для ефективного захисту країни.

Зміни в законодавстві стосуються всіх громадян, які мають військовий обов’язок перед державою. Це можуть бути молоді люди, які досягли військової вікової категорії, або вже пройшли службу у Збройних Силах України. Забезпечення актуальних облікових даних є важливим кроком для забезпечення безпеки кожного громадянина та всієї країни в цілому.

Не виконання цього обов’язку може мати серйозні наслідки для військовозобов’язаних осіб. Вони можуть підпасти під відповідальність згідно з чинним законодавством, включаючи штрафні санкції чи інші адміністративні заходи. Тому важливо вчасно оновлювати свої облікові дані та дотримуватися всіх вимог закону про мобілізацію.

Застосування нового закону спрямоване на посилення обороноздатності країни та забезпечення належного рівня безпеки для всіх громадян. Це ще один крок до зміцнення національного оборонного потенціалу та відповіді на сучасні виклики та загрози. Від кожного громадянина залежить успішне впровадження цього закону, адже лише разом ми зможемо забезпечити міцність та стабільність нашої держави.

Юрист з військового права, молодший лейтенант запасу Володимир Романчук, зазначив, що громадяни, які не виконають цей обов’язок, можуть бути притягнуті до відповідальності.

Відповідно до законодавства, усі громадяни віком від 18 до 60 років повинні оновлювати свої дані. Однак, не всі з них повинні проходити військово-лікарську комісію. Якщо громадянин виключений з військового обліку, пройшов комісію менше року тому, або оновлює дані через додаток “Резерв+”, де комісія не потрібна, процедура займає лише 15-20 хвилин.

Володимир Романчук пояснив, що у деяких випадках це може зайняти кілька днів, особливо якщо частина особової справи ще не цифровізована в територіальних центрах комплектування.

Закон також передбачає відповідальність за неоновлення даних протягом двох місяців, що може бути розглянуто як порушення правил військового обліку згідно зі статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Передбачені штрафи для фізичних осіб, однак, за словами юриста, найбільше ризикують бути притягнуті до відповідальності ті, хто відмовляється від оновлення даних після виклику до територіального центру комплектування.

Народний депутат, який представляє заборонену партію “Опозиційна платформа – За життя”, Суто Мамоян знову опинився в епіцентрі скандалу, цього разу через родича, Артура Сутка, який подав декларацію кандидата на посаду оперуповноваженого поліції Києва. Виявилось, що в документах, поданих Сутком, немає жодних відомостей про його майно, доходи чи заощадження. У декларації зазначено лише одну фразу: "У суб'єкта декларування чи членів його сім'ї немає майна, доходів чи заощаджень". Ця незвична ситуація викликала запитання серед громадськості та експертів, оскільки в документах не вказані навіть основні відомості про членів сім'ї кандидата, таких як його мати Гаяне Гасоян і брат Тимур Сутко, хоча вони були згадані як родичі.

Антишахрайський проєкт “190”, який першим звернув увагу на цей випадок, намагається привернути увагу до потенційних маніпуляцій та шахрайських схем, пов'язаних із подібними деклараціями. За словами експертів, відсутність відомостей про доходи та майно може свідчити про спробу приховати будь-які фінансові зловживання чи зв'язки з сумнівними джерелами.

Попри це, за даними журналістів, Артур Сутко є родичем впливового нардепа Суто Мамояна. Саме клан Мамоянів-Сутко вже не вперше фігурує у спробах влаштувати близьких людей на ключові посади у столичних правоохоронних структурах.

Як з’ясували журналісти, батько Артура Сутка – Азіз Синотович Мамоян, який був присутній на сумнозвісній “сходці” у ресторані “Ішак” у грудні 2022 року. Тоді журналісти зафіксували зустріч нардепа Суто Мамояна, його братів Сергія та Рустама, їхнього батька Чоло Мамояна, а також згаданого Азіза Мамояна. Компанію їм складали Давид Арахамія, представники ОПЗЖ, “азовець” Сергій “Боцман” Коротких і колишній чиновник часів Януковича Андрій Кравець.

Азіз Мамоян у минулому був підприємцем, торгував овочами та фруктами. Нині бізнесу не має, але на скандальну зустріч прибув на дорогому авто з охороною, що викликало запитання щодо джерел його доходів.

За інформацією “190”, це не перший випадок, коли люди з оточення Мамояна потрапляють до столичної поліції. Раніше депутат, який входить до парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності, вже влаштовував своїх родичів у структури МВС.

Аналітики вбачають у цих призначеннях спробу родини посилити контроль над правоохоронною системою Києва. Крім того, клан Сутко-Мамоянів може бути пов’язаний із “кришуванням” шахрайських кол-центрів і міських ярмарків. Одним із ключових фігурантів цього тіньового бізнесу називають начальника Голосіївського управління поліції Араіка Кочкадамяна, який, за інформацією журналістів, має підтримку Мамоянів.

Працевлаштування Артура Сутка у поліцію може стати черговим кроком у зміцненні позицій родини Мамояна в силових структурах. З огляду на попередні скандали, експерти вважають, що це не випадковість, а частина системної стратегії клану, спрямованої на розширення контролю над тіньовими потоками в столиці.