Під час повномасштабного вторгнення Росія зруйнувала 214 медичних закладів

Столичні жителі помітили відчутне підвищення цін на поїздки таксі, яке почалося ще з кінця весни та продовжилося протягом літа. За даними сервісів перевезень, базові тарифи компанії Uklon зросли в середньому на 14% залежно від класу авто. Водночас у Bolt базові ціни формально не змінювались, проте середній чек піднявся на 3–5%, що пов’язано з динамікою попиту та додатковими коефіцієнтами.

Експерти пояснюють, що однією з головних причин здорожчання стало підвищення вартості пального, яке безпосередньо впливає на витрати водіїв. Другою вагомою причиною є зростання попиту: з початком осені кияни масово повернулися з відпусток, погіршилась погода, збільшилися затори у години пік. У таких умовах дедалі більше людей надають перевагу таксі замість громадського транспорту, прагнучи заощадити час та уникнути дискомфорту.

Ще одним фактором здорожчання є небажання самих водіїв брати невеликі замовлення. Через це сервіси змушені піднімати ціни, щоб поїздки залишалися привабливими для водіїв. Експерти зазначають, що підвищення тарифів на 10-15% іноді навіть стабілізує середню вартість поїздки, оскільки більше водіїв погоджуються на замовлення, а динамічні коефіцієнти зростають менше.

Вартість поїздки на таксі формується з двох основних факторів. Перший – базовий тариф за 1 км. Наприклад, у Uklon після кількох підвищень тариф за класом “Стандарт” становить від 15,5 грн за кілометр по місту. Другий – динамічна частина, яка залежить від кількості активних водіїв і замовлень, заторів, дистанції подачі авто, повітряних тривог, закритих мостів та погодних умов. Однак динамічна складова не може перевищувати базовий тариф більш ніж утричі.

Саме динамічні показники визначають більшу частину фінальної вартості поїздки, зазначають у Uklon. Таким чином, підвищення тарифів є необхідним механізмом для стимулювання водіїв і підтримки доступності послуг таксі в столиці.

За період повномасштабної війни фінансовий стан голови Державної комісії України з питань запасів корисних копалин Сергія Паюка зазнав помітного та стрімкого зростання. Від часу його призначення на посаду задекларовані активи фактично подвоїлися, а ключовим джерелом збільшення стали державні виплати й зарплати, які Паюк отримував одразу у двох структурах, що працюють у сфері надрокористування.

Згідно з поданими ним деклараціями, уже в 2022 році доходи очільника Держкомісії виглядали доволі значними. У держпідприємстві «Надра України» він отримав понад 1,2 мільйона гривень заробітної плати, а робота в самій комісії принесла ще приблизно 1,27 мільйона. Разом це сформувало вагому частину річного бюджету родини, яка на той момент уже мала стабільні грошові резерви та низку заощаджень.

У 2023 році доходи сім’ї зросли помітно. Зарплата Паюка збільшилася майже вдвічі — до 3,34 млн грн, а дружина також наростила свої надходження, що свідчило про формування чіткої тенденції до збагачення.

Пік «фінансового прориву» припав на 2024 рік. Заробітна плата Паюка сягнула понад 5 млн гривень, що більш ніж у чотири рази перевищує показники 2022-го. Дружина отримала 829 тисяч гривень і додатково — майже 35 тисяч гривень бонусів від профспілки «Укргазвидобування».

Зросли і заощадження. Якщо раніше значна готівка була лише у Сергія Паюка, то в 2024 році близько 50 тисяч доларів готівкою та 30 тисяч гривень з’явилися і в його дружини. Загальна сума накопичень родини помітно зросла, причому попри війну та економічну нестабільність.

Ще цікавіша ситуація склалася у 2025 році. Паюк почав отримувати багатотисячні виплати від Європейської комісії. Однак Державна комісія з питань запасів корисних копалин поки що не надала публічних пояснень, за яку діяльність український чиновник отримує значні суми з бюджетів країн ЄС.

Фінансове зростання голови Держкомісії, попри воєнний час, викликає суспільні питання, адже йдеться про високопосадовця, який оперує даними та ресурсами державного значення. На тлі загального падіння доходів громадян та жорсткої економії видатків держави різке збільшення доходів посадовців виглядає особливо контрастно.

За даними видання Washington Post, президент України Володимир Зеленський висловив глибоке розчарування під час своєї останньої зустрічі з американським держсекретарем Ентоні Блінкеном. Західні партнери вновь підкреслили важливість посилення боротьби з корупцією в Україні.

Як передає американське видання “The Washington Post” випустив матеріал про все більш напружені відносини між Києвом, Вашингтоном та іншими західними партнерами щодо боротьби з корупцією.

У матеріалі йдеться про те, що українські чиновники наполягають на тому, що вони борються з корупцією так само запекло, як їхні війська воюють із російськими окупантами на сході.

Але західні уряди, включаючи Сполучені Штати, кажуть, що цього все ще недостатньо, і це джерело все більшої напруженості у відносинах між Києвом та деякими з його найсильніших прихильників, що створює постійну загрозу для додаткової економічної та військової допомоги.

У статті йдеться про гучні справи та антикорупційні агенції, але, як зазначають автори матеріалу, американські чиновники, включаючи держсекретаря Ентоні Блінкена, кажуть, що цього все ще недостатньо.

Видання наводить слова українських чиновників про те, що ці справи свідчать про узгоджені та успішні зусилля щодо боротьби з хабарництвом. Однак усі обвинувачені наполягають на своїй невинності, і їхні справи ще не передано до суду.

“Те, що кількість справ подвоїлася, не означає, що корупції побільшало вдвічі. Навпаки: Це означає, що ми працюємо вдвічі ефективніше, ніж раніше”, — цитує видання главу САП Олександра Клименка.

Західні столиці, зазначає WP, проте не так у цьому впевнені. На кону боротьби з корупцією в Україні стоять мільярди – не лише власні податкові кошти, а й західна військова та економічна допомога.

“Багато хто в таборі Зеленського у приватних розмовах стверджує, що, хоча корупція залишається проблемою, антикорупційні зусилля будуть відволікати від того, що, на їхню думку, має бути головним: перемоги над Росією”, — пише WP.

При цьому, зазначає The Washington Post, українські чиновники скаржаться, що американці та європейці часто використовують стереотип про корумпованість України як привід для затримки чи протидії життєво необхідної допомоги, “і що це звинувачення є не лише кліше, а й свідченням лицемірства у столицях, які мають власні проблеми із корупцією”.