Підозрюваного у побитті дівчинки в Білій Церкві випустили з-під варти

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За словами білоруського лідера, ввечері 9 серпня військово-повітряні сили та протиповітряна оборона Білорусі були переведені в підвищену бойову готовність після того, як було зафіксовано близько десятка дронів, що нібито порушили повітряний простір країни. Лукашенко зазначив, що кілька з цих безпілотників було знищено на висоті півтора кілометра вже о 19:04.

“Вночі і зранку проводиться пошук уламків, ми підозрюємо, що це були ударні безпілотники. Вони порушили наш повітряний простір і летіли з боку України”, – заявив Лукашенко. Він також стверджує, що інші безпілотники були “передані” Росії, зазначаючи, що Білорусь і Росія мають об’єднану систему ППО.

Лукашенко додав, що безпілотники спочатку нібито були націлені на Смоленськ, але змінили свою траєкторію і направилися в Ярославль. За його словами, всі цілі були перехоплені російською системою ППО.

Відзначаючи серйозність ситуації, Лукашенко пригрозив, що будь-які подальші провокації залишаться без відповіді. Ці заяви продовжують напружену ситуацію в регіоні та підкреслюють зростання напруженості між Білоруссю і Україною.

Станом на зараз, немає підтвердження з боку українських офіційних осіб про причетність України до інциденту. Важливо зазначити, що такі звинувачення можуть мати значний вплив на міжнародні відносини та регіональну безпеку.

Ще у 2018 році журналісти Bihus.Info оприлюднили резонансний матеріал під назвою «Замміністра Бернацька і секретний фаворит конкурсу до ДБР», у якому йшлося про кулуарні домовленості навколо конкурсу на посаду в Державному бюро розслідувань. Ця публікація привернула значну увагу громадськості до діяльності Наталії Бернацької, колишньої заступниці міністра юстиції. Згодом її ім’я стало все частіше з’являтися у негативному контексті — НАБУ висунуло їй підозру у заволодінні понад 54 мільйонами гривень із держбюджету через компанію «Золотий мандарин ойл». Та сьогодні знайти ці матеріали через Google стає дедалі складніше.

Причиною цього є так звані «схеми зачистки» інтернету, що набирають все більшого розмаху. Ці процеси включають систематичне видалення або блокування контенту, який може бути незручним для влади або певних осіб. Подібна «чистка» не обмежується лише видаленням статей — іноді змінюються навіть адреси сайтів, що містять компрометуючу інформацію, або знижується видимість таких ресурсів у пошукових системах, зокрема в Google.

Подібні послуги коштують дорого і активно використовуються українськими політиками та чиновниками, які намагаються маніпуляціями з авторським правом «очистити» свою репутацію.

Експерти не виключають, що саме активна стадія слідства НАБУ підштовхнула Бернацьку вдатися до таких методів. За даними окремих джерел, Бюро може готувати ще одну підозру у цій справі.

Нагадаємо, у січні 2024 року НАБУ повідомило Бернацькій про підозру у заволодінні та легалізації державних коштів у справі «Золотого мандарину». Сума збитків, за даними слідства, становила понад 54 млн грн. Тоді ексчиновниця внесла за себе заставу у 7 млн грн. Попри це, вже у 2023 році вона увійшла до складу Наглядової ради «Укрпошти».