Податківець на Сумщині вимагав хабар за ліцензії на пальне — СБУ

Проведення фортифікаційних робіт на запорізькому напрямку, згідно з прямими вказівками Президента, стало головною метою для нового голови Запорізької обласної військової адміністрації (ЗОВА), Івана Федорова. Однак, виявилося, що інформація про компанії, що залучені до цих робіт, вважається не державною, а корупційною таємницею, особливо щодо самого Івана Федорова. Наші джерела в ЗОВА підтверджують, що для здійснення фортифікаційних заходів в запорізькому напрямку залучалися дві мелітопольські компанії: ТОВ "МЕЛСІТІ" та ТОВ "ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АКВІ-БУД", ймовірно, пов'язані з самим Федоровим. Під час його мерування у Мелітополі ці компанії часто перемагали на міських тендерах та були зв'язані з корупційними скандалами. Федоров намагався приховати назви цих компаній, а також завищував ціни на придбання матеріалів для фортифікаційних робіт, як, наприклад, "зубів дракона". Ці збільшені витрати незаконно виплачувалися з бюджету. Варто відзначити, що Федоров і його співучасники здійснили купівлю промислової площадки для виробництва цих матеріалів та продавали їх через підконтрольні компанії за завищеними цінами. Призначення Федорова на цю посаду призвело до збагачення його оточення за рахунок державних коштів.

Наразі виявлено, що Іван Федоров фактично мешкає у резиденції екс-губернатора Запорізької області, Віталія Туринка, але цю інформацію він "випадково" забув включити до своїх звітів перед Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Проте, він не "випадково" виявив велику щедрість щодо самого Туринка, надаючи йому тендер на будівництво взводних опорних пунктів у Тарасенко. Зауважимо, що Тарасенко був заступником Туринка та вважається його близьким співробітником.

У вищезгаданій статті виявлено серйозні підозри щодо дій Івана Федорова, голови Запорізької обласної військової адміністрації. Федоров підозрюється в корупційних схемах, пов'язаних з фортифікаційними роботами та укладенням невигідних контрактів з афілійованими компаніями. Крім того, виявлено його зв'язки з екс-губернатором області, Віталієм Туринком, що свідчить про можливу взаємну підтримку та корупційні схеми. Нагально потрібне ретельне розслідування цих фактів та вжиття відповідних заходів для запобігання подальшій корупції та збереження довіри громадян до державних інституцій.

В Україні набирає обертів обговорення можливих змін до правил надання відстрочки від мобілізації для студентів віком від 25 років. Наразі здобувачі освіти, незалежно від віку, мають право на звільнення від призову за умови навчання на денній формі. Водночас у Верховній Раді вже з’являються ініціативи, які пропонують переглянути цей підхід з огляду на потреби оборони держави.

Прихильники змін наголошують, що чинна система дозволяє окремим чоловікам роками залишатися поза мобілізаційним ресурсом, вступаючи до закладів освіти після 25 років або продовжуючи навчання без реальної потреби у здобутті нової спеціальності. На їхню думку, це створює нерівність між громадянами та зменшує можливості для доукомплектування Збройних сил у період війни.

Водночас відстрочка надається лише для першої освіти. Особи, які навчаються на другій або наступних спеціальностях, а також студенти заочної форми, такого права не мають і можуть бути мобілізовані на загальних підставах.

Попри поширені чутки, на сьогодні в законодавстві немає вікових обмежень щодо студентської відстрочки. Однак Кабінет Міністрів подав до парламенту законопроєкт №14283, зареєстрований 8 грудня 2025 року, який передбачає зміни до правил надання відстрочок під час мобілізації. Документ уже прийнятий за основу, і його має доопрацювати профільний комітет Верховної Ради.

Адвокат зазначає, що в тексті цього законопроєкту наразі немає прямої норми про скасування відстрочки для осіб старше 25 років, однак під час підготовки до другого читання така правка може з’явитися. Подібні ініціативи вже неодноразово вносилися раніше, але отримували негативні висновки юридичних управлінь парламенту через ризик вікової дискримінації.

За словами Трясова, якщо законодавець усе ж вирішить змінити правила, найбільш імовірним варіантом є обмеження права на відстрочку для тих, хто вступатиме до вишів після ухвалення закону, а не для тих, хто вже навчається. Це дозволило б формально не позбавляти людей права на освіту, але водночас унеможливити використання навчання як способу уникнення мобілізації.

Поки ж закон не змінено, у 2026 році мобілізації підлягають студенти, які здобувають другу чи наступну освіту або навчаються заочно. Крім того, відстрочка не надається автоматично. Навіть ті, хто навчається на денній формі, повинні самостійно подати заяву через ЦНАП або застосунок «Резерв+». Якщо цього не зробити, відстрочка не буде оформлена, і чоловіка можуть мобілізувати на загальних підставах.