Поліція ліквідувала великий наркокартель

У Польщі відбулося важливе законодавче оновлення, яке стосується громадян України, що прибули після початку повномасштабної війни та користувалися тимчасовим захистом. Президент Польщі Кароль Навроцький підписав документ, який скасовує спеціальний закон, ухвалений у 2022 році, що регулював перебування українців у країні. До цього часу законодавство забезпечувало спрощену легалізацію, доступ до соціальних виплат, медичних послуг та працевлаштування для тих, хто отримав тимчасовий захист.

Нововведення передбачає інтеграцію цих положень до загального Закону про надання захисту іноземцям. Це означає, що українські громадяни надалі користуватимуться стандартними правилами, які застосовуються до всіх іноземців у Польщі. Зміни покликані уніфікувати процедури, спростити адміністративні процеси та забезпечити рівні умови для всіх категорій іноземців, водночас зберігаючи можливості отримання необхідної допомоги для українців, що залишаються в країні.

У польському уряді пояснюють рішення тим, що за чотири роки війни механізми підтримки стали системними, а надзвичайний режим більше не є необхідним.

Попри скасування окремого закону, право українців на перебування в Польщі зберігається. Згідно з рішенням Європейського Союзу, легальний статус тимчасового захисту продовжено до 4 березня 2027 року. Водночас змінюються окремі процедурні моменти.

Зокрема, оформлення PESEL UKR стане обов’язковим протягом 30 днів після в’їзду до країни. У разі недотримання цього терміну особа може втратити статус тимчасового захисту. Також соціальні виплати будуть тісніше пов’язані з рівнем інтеграції — офіційним працевлаштуванням, сплатою податків та навчанням дітей у польських школах.

Медична допомога для осіб без роботи надаватиметься за правилами, які застосовуються до інших іноземців. Допомога з проживанням і харчуванням залишиться доступною переважно для найбільш вразливих категорій.

Водночас ключові права залишаються без змін. Українці й надалі зможуть офіційно працювати, здобувати освіту, користуватися медичними послугами та перебувати у Польщі в межах механізму тимчасового захисту.

Фактично йдеться не про припинення підтримки, а про зміну правової моделі її регулювання. Починаючи з березня 2026 року, громадяни України в Польщі повністю перейдуть на стандартну систему тимчасового захисту ЄС без окремого спеціального статусу.

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повну перевірку декларації ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Бугрова та встановило наявність недостовірних відомостей на загальну суму, що наближається до 900 тисяч гривень. Результати аналізу свідчать про низку порушень вимог фінансового контролю, передбачених законодавством.

Згідно з висновками НАЗК, у поданій декларації не було відображено право користування квартирою, розташованою в Києві. Крім того, посадовець не зазначив автомобіль Volkswagen Golf, яким фактично користувався, що також підлягало обов’язковому декларуванню. Такі дані мають істотне значення для оцінки майнового стану та відповідності витрат задекларованим доходам.

Крім того, у декларації були відсутні відомості про понад 230 тисяч гривень гонорарів, отриманих самим Бугровим та його дружиною. Агентство також звернуло увагу на відсутність пояснень щодо походження коштів на придбання квартири в житловому комплексі White Lines, вартість якої перевищує 3 мільйони гривень.

У НАЗК повідомили, що зафіксували ознаки адміністративного правопорушення, пов’язаного з поданням недостовірних відомостей. Водночас ректору надали можливість подати виправлену декларацію у визначений законом строк — протягом десяти днів.

Сам Володимир Бугров публічно коментувати результати перевірки відмовився. Він зазначив, що наразі готує «певні юридичні дії» у відповідь на висновки агентства.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Росіяни атакують одразу за кількома напрямками.

Так, армія РФ на Донеччині суттєво просунулася під Великою Новосілкою, свідчить карта українського пабліка Deep State. Росіяни заглибилися приблизно на три кілометри на двох ділянках – біля Рівнополя і Новодарівки.

Російські пабліки заявляють, що Рівнепіль уже захоплено (чого Україна не підтверджувала), також їхня армія увійшла в Макарівку (що збігається і з картою DS).

Основний напрямок руху – з півдня на захід від Великої Новосілки, що може мати на меті обійти місто із заходу. Зі сходу російські війська вже перебувають недалеко від нього. Учора повідомлялося, що російські війська проводять штурмові дії силами до 50-60 осіб за раз, а також за підтримки ББМ і підрозділів на баггі.

Друга ділянка, де росіяни вчора пішли в наступ – Гуляйполе Запорізької області. Це місто розташоване близько – за півтора кілометра – від лінії фронту. Українські військові вчора повідомили про механізований штурм у бік міста і про просування російських військ.

«На лівому фланзі від Гуляйполя противник мав чималі просування за сьогоднішній день, змогли просунутися на кілька кілометрів. Поки всі обсмоктують новини про те, що до Дніпропетровської області 11 км, то тим часом уже менше 9 км», – написав лейтенант ЗСУ з позивним “Алекс”.

На карті Deep State просування під Гуляйполем не зафіксовано.

Крім того, росіяни після захоплення Селидова поступово від нього просуваються на захід у бік Дніпропетровської області. Ніби «паралельно» південному фронту. Якщо цей рух буде успішним, то створить серйозні проблеми для логістики українських військ у районі Великої Новоселівки та Гуляйполя.

Українське командування, тим часом, заявляє, що можуть бути подальші штурми в Запорізькій області найближчими днями.

За словами спікера Сил оборони півдня Волошина, атаки можуть створити нову точку тиску для українських військових, які й так відступають на сході. Хоча поки незрозуміло, чи буде це один масштабний наступ росіян, чи окремі штурми.

«Штурми можуть розпочатися найближчим часом, ми навіть не говоримо про тижні, ми очікуємо, що це станеться в будь-який день», – сказав речник. Він додав, що російські війська в цьому районі чисельно значно перевищують за чисельністю українських військових.

Український офіцер із позивним «Алекс» вважає, що це початок великого бою.

«На Запорізькому напрямку обстановка дедалі напруженіша, у всіх уже сформувалося стійке відчуття, що п…дячка незабаром», – написав він.

Як ми вже писали, наступ росіян на південному фронті набагато небезпечніший для України, ніж їхнє просування на Донбасі, адже створює загрозу їхнього виходу до Запоріжжя і Дніпра з подальшим штурмом і захопленням цих міст. Такий розвиток може мати катастрофічні наслідки для всього фронту, оскільки «розріже» логістику ЗСУ, а також дасть змогу росіянам вийти на правий берег Дніпра.

Тому, якщо дійсно виникне така загроза, то українське командування, напевно, кине на цей напрямок усі наявні резерви, а якщо знадобиться, то й перекине підрозділи з Курської області.

Але поки що, повторимося, не дуже зрозуміло, чи мають намір росіяни тут розпочинати повномасштабний наступ і чи мають для нього у них достатньо сил. Але якщо почнуть, то це буде битва, яка, багато в чому, і зумовить подальший хід війни.