Польща депортувала українця за погрози підпалами через вето Навроцького

Проблема ефективного використання бюджетних ресурсів у державних підприємствах залишається однією з найбільш актуальних українською сферою економіки. Наприклад, зазначені аеропорти "Донецьк", "Миколаїв" і "Запоріжжя" служать яскравим відображенням цієї проблеми, оскільки вони залишаються позаконсервованими на тривалий період часу. У той же час, керівництво цих аеропортів продовжує отримувати заробітну плату, незважаючи на відсутність реальної діяльності і відповідного використання фінансових ресурсів. Ця ситуація свідчить про системні прогалини в управлінні, які потребують негайного врегулювання та впровадження ефективних механізмів контролю за використанням бюджетних коштів.

Запорізький аеропорт, як і всі інші в Україні, припинив свою роботу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а російські окупанти декілька разів завдавали ударів по цьому об’єкту. Попри це, деякі співробітники аеропорту продовжують отримували чималу заробітну плату.

В.о. директора комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” отримав за минулий рік зарплату у понад мільйон гривень. Зазначимо, що ним є Коняхін Олександр Григорович.

Згідно з декларацією Коняхіна, яку він подав у березні 2024 року, за 2023 рік від комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” він отримав 1 073 437 гривень. Це єдине задеклароване джерело його доходу.

73,5 млн грн

“Штатна чисельність, яку зараз маємо, є критично мінімальною для отримання відповідних сертифікатів, які дозволять відновити авіаційну діяльність підприємства. При більш жорсткому скороченні персоналу комунальне підприємство втрачає сертифікат. Для його відновлення потрібно буде заново наймати співробітників, навчати їх впродовж 1,5 — 2 років. Тобто робота підприємства буде неможливою”, — підкреслив він.

Як відомо, з початку широкомасштабної війни аеропорт зазнавав обстрілів щонайменше тричі. Першого удару по ньому росіяни завдали в перший же день вторгнення — 24 лютого 2022 року.

Миколаївський аеропорт припинив свою роботу після початку широкомасштабного вторгнення Росії та був майже зруйнований під час боїв з російськими окупантами в березні 2022 року. Попри це, деякі співробітники аеропорту продовжують отримували чималу заробітну плату.

Згідно з декларацією Берко, яку він подав у березні 2024 року, за 2023 рік він отримав 667 135 гривень заробітної плати. Крім того, минулого року він отримав 83 810 гривень пенсії.

Як відомо, на початку березня 2022 року на території “Миколаївського міжнародного аеропорту” відбувалися бої між Збройними силами України та російськими окупантами, які намагалися прорватися до міста. Зрештою Силам оборони вдалося відбити атаки ворога і не дати йому зайняти позиції на території аеропорту.

Проте в ході боїв аеропорт зазнав численних обстрілів з боку російських військ. В результаті цього об’єкт був фактично знищений.

Працівники відомого міжнародного аеропорту Донецька, який російські окупанти за десять років перетворили на руїни, продовжують отримувати чималу зарплату. Це з огляду на те, що він не функціонує з 2014 року.

В.о. директора Донецького аеропорту отримав за минулий рік зарплату у кількасот тисяч гривень. Зазначимо, що ним є Близнюк Владислав Володимирович.

З декларації Близнюка, яку він подав у березні 2024-го, випливає минулого року КП “Міжнародний аеропорт Донецьк ім. С.С. Прокоф’єва” приніс йому дохід у розмірі 309 161 гривні. Це одне із джерел його доходу.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“Не секрет, що в цьому світі рахуються тільки з сильним. Багато прикладів у світовій історії, коли підтримка партнерів залежить від того, чи є в тебе ядерний потенціал. Країні не обов’язково цей потенціал використовувати. Але з тобою будуть рахуватися”, – йдеться в петиції.

Автор заначає, країни які підписали Будапештський меморандум, не до кінця виконують свої зобов’язання, бояться ескалації з росією (бо вона має ядерну зброю).

Станом на зараз, петиція набрала 501 голос, з 25 тис. потрібних.

“Інший приклад – Ізраїль. Чому США підтримує не тільки зброєю але і самі приймають участь в конфлікті на Близькому сході. Ізраїль – ядерна країна! Прошу підтримати створення ядерної зброї Україною. Більшої ескалації, ніж зараз є в Україні, не буде. Ми, маємо стати сильною і незалежною країною”, – зазначається в петиції.

Центр протидії дезінформації спростував інформацію про нібито плани України з відновлення ядерного арсеналу.

У Києві ресторанний бізнес стикається з критичними проблемами через тривалі відключення електроенергії, що змушує масово закриватися кафе та ресторани. Про складну ситуацію в галузі розповіла рестораторка Анастасія Завадська, учасниця фіналу телевізійного шоу «Мастер Шеф». За її словами, постачальники вже зафіксували значну хвилю закриттів закладів громадського харчування, що є серйозною проблемою для бізнесу, який і без того переживає важкі часи.

Лише за один день п’ять київських ресторанів та кафе оголосили про припинення роботи. Причиною цьому є неможливість функціонувати в умовах постійних відключень електрики. Більшість закладів не здатні забезпечити роботу кухонь, освітлення та інших критичних систем без стабільного енергопостачання. Ресторатори змушені або переривати свою діяльність, або суттєво скорочувати години роботи, що в свою чергу негативно впливає на їх прибутки і стійкість бізнесу.

Ситуація у власному ресторані Завадської, за її словами, близька до колапсу. Заклад залишився без електроенергії, водопостачання та опалення. Відсутність базових умов зробила роботу фактично неможливою, а відвідуваність різко впала — більшість киян змушені залишатися вдома.

Додатковим ударом стали проблеми з персоналом. Частина працівників захворіла, у деяких — висока температура та серйозні ускладнення, включно із запаленням легень. Через це ресторан залишився без достатньої кількості співробітників. Водночас, за словами Завадської, після роботи одного з працівників забрали до територіального центру комплектування на Печерську.

Рестораторка зазначає, що для забезпечення роботи закладу воду доводиться возити вручну — у каністрах зі свердловини в її житловому будинку. Вона підкреслює, що такі умови стали буденністю для малого бізнесу в столиці.

За словами Завадської, нинішня ситуація створює відчуття повної абсурдності та виснаження, а ресторанний бізнес опинився на межі виживання. Вона наголошує, що за відсутності стабільної електроенергії та підтримки багато закладів просто не витримують і змушені зачинятися.

Дружина колишнього віцепрем’єр-міністра та ексочільника НАК «Нафтогаз України» Олексія Чернишова, Світлана Чернишова, звернулася до Печерського районного суду Києва з позовом про поділ спільного майна подружжя. Відповідний запис нещодавно з’явився у реєстрі порталу «Судова влада України». Згідно з інформацією, позов було зареєстровано 21 жовтня, а відповідачем у справі значиться сам Олексій Чернишов, який на цей момент є фігурантом кримінального провадження щодо можливого незаконного збагачення.

Суд оперативно визначив склад колегії, що розглядатиме матеріали справи. Процедура поділу майна подружжя зазвичай передбачає аналіз джерел походження активів, часу їх набуття та правових підстав для розподілу, однак у цьому випадку процес може мати додаткові нюанси з огляду на паралельне кримінальне розслідування. Експерти припускають, що судді можуть зіткнутися з необхідністю вивчення значного масиву документів, пов’язаних із фінансовими операціями та власністю родини.

18 листопада Вищий антикорупційний суд обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 51 млн грн. Наступного дня ця сума була внесена. Під час судового засідання сторона захисту заявила, що все майно та банківські рахунки подружжя перебувають під арештом у межах попереднього кримінального провадження, яке стосується можливого зловживання службовим становищем та отримання неправомірної вигоди.

Прокурори також повідомили, що у матеріалах справи фігурують псевдоніми «Професор» і «Че-Гевара», які можуть стосуватися подружжя Чернишових. Адвокати цю версію заперечують і наполягають на відсутності доказів.

Світлана Чернишова — докторка філологічних наук та професорка кафедри іноземних мов історичного й філософського факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Її позов може стати новим етапом у резонансній справі про корупцію в енергетичному секторі та майнові активи родини.