Польща закликає ЄС зняти обмеження на постачання далекобійної зброї до України

Українська влада слухає і реагує на те, що думають її партнери у Сполучених Штатах. Останнім часом, США висловили свої спостереження та враження від візиту до Києва від третього і п'ятого посла. На відміну від певних пропозицій про торгівлю територіями в обмін на мир, що може бути вигідним для Заходу, українці наголошують на своєму бажанні досягнути повної перемоги та повернути контроль над територіями, які були втрачені під час окупації Росією. Вони стверджують, що компроміси можуть призвести лише до тимчасового зупинки конфлікту, а потім війна може відновитися з новою силою. Українці відмовляються від ідеї торгівлі своїм майбутнім і настоюють на своїх стратегічних цілях та принципах.

Українські військові розуміють, що перед ними важкі часи. Вони активно обговорюють російський тиск, особливо в районах Донецької і Луганської областей. Вже у вересні 2022 року Путін оголосив про свої плани анексувати ці регіони, хоча російська армія не контролює їх повністю. Українські військові почувають дефіцит допомоги, особливо з боку США, що негативно впливає на їхні операції. Вони описують ситуації, коли можуть випустити лише обмежену кількість снарядів на відповідь на російські атаки. Немає ефективних засобів захисту від руйнівних атак планувальних бомб та ракет, і українські військові занепокоєні про вичерпання можливостей протиповітряної оборони. У міністерстві оборони України вивчаються плани Росії стосовно створення нових бойових формувань та можливої мобілізації, оскільки Путін утвердив своє правління. Вони вбачають розширені амбіції Кремля в Україні, включаючи захоплення міст Харкова, Одеси та Києва. Незважаючи на це, українські чиновники не втрачають надії і зміцнюють оборонні позиції, впроваджуючи інноваційні технології, такі як передові дрони. Вони також робляться заздалегідь запитанням, чи є у російських здатність здійснити прорив на місцях. Багато українців вірять у свою здатність повернути досягнення Росії за останні два роки. Вони сподіваються на чітке підтвердження прийняття до НАТО під час майбутнього саміту у Вашингтоні в липні 2024 року, а також на додаткову допомогу від Сполучених Штатів. Українці визнають важливу роль американського Конгресу і вбачають у необхідності підтримки законопроєктів щодо надання допомоги Україні.

По-третє, відвідаючи Київ минулого тижня, радник з національної безпеки США Джейк Салліван викликав роздратування серед українців своїм проханням припинити напади на нафтопереробні заводи в Росії. Українці з неоднозначністю приймають обмеження у використанні американської зброї проти цілей на території України. Однак Україна вдало використовує власні дрони для атак на російські нафтопереробні заводи, які є законними військовими об'єктами. Ці удари спрямовані на об'єкти, що виробляють значну частку російських нафтопродуктів, і багато з них потрапляють під удар українських дронів. Виникають питання щодо обґрунтування вимоги припинити напади на нафтопереробні заводи, особливо зважаючи на те, що це, за повідомленнями, пов'язано з цінами на нафту. Незрозуміло, як зменшення потужностей російських нафтопереробних заводів впливатиме на експорт нафти, оскільки Росія переважно експортує сиру нафту, а не нафтопродукти. Як відзначив один український чиновник, "припиніть вимагати від нас не вражати цілі в Росії". Ми залишили Київ, вражені стійкістю, мужністю та незламною вірою українців у їх здатність перемогти одну з найбільших військових держав у світі. Успіх України є життєво важливим інтересом для Сполучених Штатів, оскільки перемога Путіна та Кремля може становити серйозну загрозу для всієї Європи. Адміністрація Байдена та Конгрес мають негайно діяти, щоб надати українцям необхідну підтримку у досягненні перемоги.

Українські військові зі зростаючою тривогою стикаються з важливими викликами та обмеженнями у веденні оборонної операції проти російської агресії. Під впливом тиску з боку Росії та невистачі допомоги зі сторони США, Україна виявляється в ускладненій ситуації. Наразі українські військові стикаються з викликами щодо обмеження використання американської зброї та одночасно шукають альтернативні шляхи ведення оборонної війни, використовуючи власні ресурси, зокрема, дрони вітчизняного виробництва. Разом з тим, важливою проблемою є обґрунтування вимоги припинення атак на нафтопереробні заводи в Росії, що має велике значення для економіки та впливає на ціни на нафту. Українська сторона вважає ці заводи законними військовими цілями, однак існують сумніви щодо відповідності таких атак міжнародному праву та етиці ведення війни. Залишаючи Київ, американські представники залишаються враженими мужністю та рішучістю українських військових, які прагнуть до перемоги над однією з найбільших військових держав світу. Така перемога важлива не лише для України, але й для безпеки всієї Європи. Адміністрація Байдена та Конгрес США мають продемонструвати активну підтримку України, яка знаходиться на передовій боротьби за свою свободу та незалежність.

Напередодні традиційного новорічного концерту студії “Квартал 95” стало відомо про хвилю відмов від участі серед провідних артистів. Причиною стали обставини навколо співвласника студії Тімура Міндіча, який наразі перебуває у центрі великого корупційного скандалу, пов’язаного з державною компанією “Енергоатом”. Скандал охопив суспільство, викликавши занепокоєння серед творчих колег і змусив багатьох з них дистанціюватися від проєкту.

Серед перших, хто відкрито відмовився, була популярна співачка Kola, яка заявила, що не готова асоціювати себе з проєктом у такій ситуації. Після цього аналогічні заяви зробили львівський хор “Гомін” та співачка Надя Дорофєєва, підтвердивши свій намір не брати участі у концертах, запланованих на 6-7 грудня. Вони підкреслили, що рішення продиктоване не лише етичними міркуваннями, а й бажанням уникнути репутаційних ризиків, пов’язаних із корупційним скандалом.

Після перших відмов студія оновила афішу концерту, прибравши згадки про всіх артистів, щоб не створювати їм “інформаційний тиск”. На сайтах квиткових операторів збереглася інформація про склад учасників.

Колишній віцепрем’єр Павло Розенко публічно закликав артистів не брати участі у концерті, підкресливши, що гонорари студії надходять “з коштів, які спричинили страждання українців”. Студія у відповідь заявила, що не дозволить втягувати себе в політичні ігри та наголосила, що події навколо Міндіча не стосуються роботи команди та творчості.

“Квартал 95” також зазначив, що продовжить свою діяльність і на концерті глядачі побачать позицію студії, висловлену мовою творчості та гумору. Попри скандал, квитки на два новорічні концерти у Палаці “Україна” активно продаються.

Студія “Квартал 95” була заснована Володимиром Зеленським до його президентства і регулярно потрапляла у скандали через гострий гумор. Однак тепер ситуація відрізняється тим, що причиною відмов артистів стали не жарти, а корупційний скандал серед акціонерів студії.

Україна зробила свій вибір щодо представника на Євробаченні-2026. Переможницею національного відбору, який пройшов 7 лютого, стала співачка LELÉKA, що привернула увагу своєю піснею «Ridnym». Ця композиція, яка гармонійно поєднує народні мотиви з сучасними музичними тенденціями, здобула найвищі оцінки як від журі, так і від глядачів, що підкреслює її особливу атмосферу та емоційну глибину.

LELÉKA, що є сценічним псевдонімом молодої української співачки, продемонструвала на сцені неперевершену енергетику та глибоке розуміння музики. Її виступ не залишив байдужим нікого, а поєднання традиційних українських мотивів з новими музичними напрямами стало справжнім відкриттям для слухачів. Пісня «Ridnym», яка в перекладі означає «рідним», глибоко торкається теми родини, коріння і зв'язку з батьківщиною, що є дуже важливим у контексті сучасних викликів, з якими стикається Україна.

Фахову освіту Вікторія здобула у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, де навчалася на акторському факультеті. Після завершення навчання працювала в Молодому театрі, поєднуючи акторську діяльність із вокалом.

Згодом співачка переїхала до Німеччини, де продовжила професійний розвиток у сфері музики. Вона отримала магістерську освіту з джазового вокалу та композиції, а також навчалася роботі з музикою для кіно й серіалів. Саме цей період сформував її як артистку, відкриту до експериментів і міжжанрових поєднань.

У 2016 році в Берліні Вікторія заснувала музичний проєкт LELÉKA — українсько-німецький етноджазовий гурт, що працює з автентичним фольклором у сучасному аранжуванні. Проєкт здобув міжнародне визнання, виступав на європейських сценах і випустив кілька альбомів. Паралельно Корнікова працювала як композиторка й аранжувальниця для кіно.

Попри те, що LELÉKA відома передусім як гуртовий проєкт, у фіналі національного відбору артистка виступала сольно. Її конкурсна пісня Ridnym — це лірична історія про рідних, пам’ять про дім, зв’язок із Батьківщиною та внутрішню стійкість. Композиція побудована на мінімалізмі, де ключову роль відіграє голос і емоційна подача.

Сценічний номер був стриманим і виваженим: лаконічне світло, відсутність зайвих ефектів і максимальна концентрація на вокалі. Саме ця чесність і внутрішня напруга, за оцінками журі та глядачів, стали вирішальними у боротьбі за перемогу.

Творчість LELÉKA часто описують як ніжну й автентичну, але водночас експериментальну. Артистка послідовно популяризує українську музику за кордоном і наголошує на важливості збереження мови та культурної ідентичності в діаспорі. З таким меседжем вона представить Україну на Євробаченні-2026.