Двом працівникам Київського метрополітену оголошено підозру через затоплення тунелів

10 січня вирізняється поєднанням глибокого духовного наповнення та актуальних світських сенсів, що перегукуються з викликами сучасності. Цей день об’єднує історичну пам’ять про жертовність і вірність переконанням із темами сталого розвитку міст, енергоефективних рішень, усвідомленого планування життя та дбайливого ставлення до власного простору й довкілля. У такому поєднанні традиції й сучасності простежується прагнення суспільства зберігати корені, не втрачаючи орієнтирів на майбутнє.

Для християн східного обряду 10 січня є днем вшанування Пратулинських мучеників — тринадцяти греко-католиків із села Пратулин, які загинули у 1874 році. Вони стали жертвами насильства з боку солдатів Російської імперії, захищаючи свій храм під час примусової ліквідації Греко-католицької церкви та тиску з метою переходу до Російської православної церкви. Їхня загибель стала символом незламності віри, гідності та права на духовну свободу.

Також 10 січня Церква згадує святителя Григорія Ніського — одного з Каппадокійських Отців Церкви, видатного богослова і єпископа міста Ніси. Він зробив значний внесок у формування вчення про Святу Трійцю, духовний розвиток людини та ідею обоження. Його богословська спадщина вплинула на християнську думку на багато століть уперед.

У світі 10 січня відзначають Всесвітній день метро. Дата приурочена до відкриття першої лінії лондонського метрополітену у 1863 році. Свято підкреслює роль метро як одного з найефективніших і найекологічніших видів міського транспорту, який щодня забезпечує мобільність мільйонів людей та зменшує навантаження на міську інфраструктуру.

На другу суботу січня, яка часто припадає саме на 10 число, відзначають День дошки візуалізації. Це неформальне свято присвячене усвідомленому плануванню цілей і мрій за допомогою візуальних образів, які допомагають зосередитися на бажаному майбутньому та підтримувати мотивацію.

Також цього дня говорять про відповідальне споживання ресурсів у межах Дня скорочення витрат на електроенергію. Його ідея полягає в заохоченні до енергоощадних звичок — використання LED-ламп, вимикання непотрібної техніки та свідомого ставлення до споживання електрики.

Ще одне символічне свято 10 січня — День шанування кімнатних рослин. Воно нагадує про важливість зелених насаджень у домі, які очищують повітря, створюють затишок і позитивно впливають на психологічний стан людини.

Крім того, 10 січня відзначають День гіркого шоколаду. Його присвячують шоколаду з високим вмістом какао, який цінують за насичений смак і корисні властивості — здатність покращувати настрій, концентрацію та роботу серцево-судинної системи.

Українці тепер можуть скористатися інноваційною можливістю: реєстрація шлюбу онлайн через додаток "Дія". Цю радісну новину оголосив сам Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації. Тепер процес укладання шлюбу став ще більш зручним та доступним завдяки використанню сучасних технологій. Онлайн реєстрація дозволить уникнути зайвих черг та формалностей у державних установах, зробивши цей важливий крок у вашому житті ще простішим та ефективнішим. Тепер українські пари можуть швидко та легко офіційно зареєструвати своє об'єднання у шлюбі, зручно користуючись новим сервісом "Дія".

Згідно з його заявою, незабаром буде доступна можливість подати заяву про шлюб та зареєструвати його безпосередньо в застосунку “Дія”, що виключить необхідність особисто ходити до відповідних установ. Ця послуга особливо актуальна для пар, які знаходяться на відстані один від одного, а також для військовослужбовців. Система надасть вибір вільних дат для проведення церемонії через відеозв’язок, але не раніше, ніж за п’ять днів до запланованої дати.

Свідоцтво про шлюб буде автоматично доступне в додатку “Дія”, і фізичний документ можна буде отримати за допомогою доставки через Укрпошту.

Наразі охочі можуть долучитися до бета-тесту цієї послуги. Для цього необхідно бути повнолітнім, мати ідентифікаційний код, бути неодруженим або офіційно розлученим, а також мати ID-картку чи біометричний закордонний паспорт, зареєстрований в додатку “Дія”.

«Такої послуги онлайн-шлюбу немає ніде у світі. Записуйтесь на бета-тест, діліться фідбеком і першими випробуйте цей український Лас-Вегас», — пише Михайло Федоров.

Наполеглива вимога Росії отримати повний контроль над Донецькою областю стала одним із ключових елементів її позиції у війні проти України. Кремль послідовно наполягає на включенні всієї території регіону до сфери свого впливу, використовуючи це як інструмент політичного тиску та спробу закріпити результати воєнної агресії.

Аналітики зазначають, що Донеччина має для Росії не лише символічне, а й стратегічне значення. Регіон є важливим промисловим центром, а також відіграє роль у сухопутному сполученні між тимчасово окупованими територіями. Саме тому вимога повного контролю над областю регулярно з’являється у заявах російських посадовців та пропагандистських наративах.

Експерти наголошують: у разі передачі цих районів Україна втратить не лише стратегічну глибину оборони, а й природний бар’єр, який роками створювався ціною значних втрат. Особливе занепокоєння викликає сценарій, за якого мирна угода буде зірвана після поступок. У такому разі Росія отримає вигідні стартові позиції для нового наступу проти значно ослабленої української оборони.

Політичний аспект вимоги Кремля не менш важливий. Донеччина має для російської влади виняткове символічне значення. Саме з цього регіону у 2014 році Москва почала реалізацію проєкту так званої «Російської весни», який згодом переріс у багаторічний збройний конфлікт. Слов’янськ у російській пропаганді подається як «колиска повстання», а нездатність захопити місто протягом більш ніж десятиліття залишається болючою темою для прокремлівських сил.

Аналітики звертають увагу, що нині російські переговорники демонструють готовність знизити апетити щодо інших регіонів, на які раніше претендувала Москва. Водночас вимога щодо повного контролю над Донецькою областю залишається незмінною. У разі, якщо Україна збереже значну частину регіону, російське керівництво може зіткнутися з різкою критикою з боку радикально налаштованої частини власної аудиторії.

Окрему роль відіграє й прагматичний чинник. Окупований Донецьк уже кілька років переживає гостру водну кризу. Основне джерело водопостачання регіону знаходиться на території, яка залишається під контролем України. Контроль над північчю Донеччини дозволив би Росії вирішити цю проблему без складних інфраструктурних проєктів.

Водночас українська влада неодноразово заявляла, що готова шукати дипломатичні компроміси для завершення війни, але не ціною територіальної цілісності. Будь-які рішення щодо передачі земель вважаються політично й суспільно вибухонебезпечними. За оцінками експертів, поступка Донеччиною може стати фактором внутрішньої дестабілізації, адже йдеться про територію, за яку українські військові воювали і гинули понад десять років.

Таким чином, питання Донецької області залишається не лише ключовим елементом переговорів, а й потенційною стратегічною пасткою. Саме тому вимоги Москви щодо цього регіону розглядаються багатьма експертами як спроба досягти військових цілей дипломатичним шляхом — там, де вони не були реалізовані на полі бою.

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

«Чим займається український вчитель або студент за кордоном – не питання української держави. Вона не питає, чи він студент, чи він бомжує», – сказав Винницький.

Віцепрем’єрка Ірина Верещук, присутня на нараді, спробувала зупинити свого колегу, зауваживши: «Пане, Михайле, ну що це ви таке говорите?». Однак це не змогло завадити хвилі критики, яка накотилася після публікації відео.

Доктор гуманітарних наук Павло Левчук, який також був на нараді, висловив своє обурення у Facebook, вказуючи на неприйнятність таких висловлювань. Його підтримала українська письменниця та правозахисниця Анастасія Мельниченко, яка назвала заяви Винницького принизливими для українських науковців, що працюють за кордоном.

Мельниченко зазначила, що в той час, як Росія активно просуває свої наративи у західних університетах, українські науковці отримують підтримку від західних інституцій. Вони публікують наукові статті, пишуть монографії та впроваджують стандарти західної академії в Україні. Однак, за словами активістки, Міністерство освіти не вважає їх важливими для держави.

«Але для МОН ми “бомжі”, і “не науковці”. І МОН в особі Винницького всіляко демонструє, що ми державі Україна не потрібні», – додає Мельниченко.

Наступного року Мельниченко працюватиме в університеті Турку на спеціально створеній позиції для українських аспірантів. Вона матиме можливість проводити дослідження, користуватися університетською інфраструктурою та співпрацювати з провідними дослідниками. За її словами, українські науковці мають чудові можливості за кордоном, але держава не цінує їхнього внеску.

Винницький не коментував цей інцидент, і від очільника МОН Оксена Лісового також не було жодних заяв з цього приводу.