Польща змінила правила в’їзду для українців

У парламенті України розглядається ініціатива щодо створення Спеціальної економічної прокуратури, яка візьме на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ). За словами Ярослава Железняка, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, ця прокуратура може бути аналогом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Ініціатори пропонують перезавантажити БЕБ та зробити його аналогом Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері розслідування економічних злочинів. Вони вважають, що такий крок підвищить ефективність органу.

Проте, Ярослав Железняк висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті бізнесу. Його думка полягає в тому, що неефективність та некомпетентність прокурорів, які керують кримінальними провадженнями БЕБ, призводить до порушень у роботі органу.

Проект закону про це матиме назву «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та інших законів України щодо запровадження діяльності Спеціалізованої економічної прокуратури».

У висновках можна підкреслити наступне:

• Верховна Рада України розглядає законопроект про створення Спеціальної економічної прокуратури, яка має взяти на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ).

• Ініціатива передбачає перезавантаження БЕБ та надання йому аналогічної ролі Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері боротьби з економічними злочинами.

• Однак, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, Ярослав Железняк, висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті інтересів бізнесу та відмітив неефективність керівників БЕБ.

• Проект закону про створення Спеціальної економічної прокуратури має на меті покращити боротьбу з економічною злочинністю та забезпечити більшу ефективність роботи в цій сфері.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив підсумки масштабної роботи органів прокуратури, спрямованої на викриття корупційних схем у сфері грошового забезпечення військовослужбовців. У центрі уваги слідства опинилися численні факти зловживань, пов’язаних із нарахуванням та виплатою коштів, які держава гарантує військовим у межах відповідних програм соціального захисту.

За інформацією прокуратури, розслідування встановили, що окремі посадові особи використовували службове становище для незаконного впливу на фінансові процеси. Йдеться про маніпуляції з документами, штучне завищення або заниження сум виплат, а також затримки коштів з метою подальшого привласнення. Такі дії не лише завдавали значних збитків державному бюджету, а й безпосередньо порушували права військовослужбовців, які виконують обов’язок із захисту країни.

За процесуального керівництва Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони оголошено підозру колишньому заступнику командира військової частини — начальнику штабу. Слідство встановило, що він організував безпідставне нарахування та виплату додаткових коштів собі та іншим військовослужбовцям за фіктивну участь у бойових діях. Завдані державі збитки становлять 1,97 млн грн. Підозрюваному вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Генпрокурор уточнив, що цей випадок не поодинокий. Лише у 2026 році за процесуального керівництва спеціалізованих прокуратур у сфері оборони:

у 36 кримінальних провадженнях повідомлено про підозру 51 особі за фактами незаконних виплат грошового забезпечення та додаткових винагород за виконання бойових завдань;

загальна сума встановлених збитків державі перевищує 88,7 млн грн.

«Моя позиція принципова і незмінна: на війні не можна красти, прикриваючись формою чи званням. Виплати військовим не ресурс для зловживань, а елемент справедливості та бойової стійкості», – резюмував Руслан Кравченко.