Посадовця ВСП затримали на хабарі за «допомогу» у виїзді за кордон

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення про звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов’язання після підозри в причетності до махінацій у справі закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму майже півтора мільярда гривень. Його адвокат Назар Кульчицький заявив про це у коментарі для телеканалу "Суспільне". Суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, звільнивши Лієва під особисте зобов’язання і направив ухвалу в СІЗО.

За словами адвоката, судячи з трансляції засідання, прокурор не був присутній під час розгляду справи. Суд повернув справу проти Лієва в Національну поліцію після того, як Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів щодо підозри у розкраданні.

Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то й суд не може його вбачати. Таким чином, експосадовець Міноборони Лієв залишився без запобіжного заходу після визнання відсутності достатніх доказів.

Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого. Проте через місяць він був відпущений додому під особисте зобов’язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. За словами адвоката, це означає, що він залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

• Експосадовець Міноборони Олександр Лієв залишився без запобіжного заходу після звільнення під особисте зобов’язання Верховним антикорупційним судом (ВАКС).

• Суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу після того, як Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів у справі.

• Суд відмовив у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення.

• Необхідно підкреслити неефективність співпраці між НАБУ, САП та судовими органами у встановленні правопорядку та боротьбі з корупцією.

• Виникає питання щодо системної проблеми у встановленні правдивих обвинувачень та ефективного судочинства в антикорупційних справах.

• Система запобіжних заходів потребує перегляду та удосконалення з метою забезпечення справедливості та запобігання уникненню відповідальності осіб, підозрюваних у корупційних діях.

4 липня 2024 року стало відомо про резонансне розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо можливих корупційних схем у Державній митній службі. Ця новина викликала значний суспільний резонанс та привернула увагу до питань доброчесності у державних органах.

Шептицькому пред’явлено звинувачення за закінчений замах на підбурювання до хабарництва (статті 15, 27 та 369 Кримінального кодексу України). За даними слідства, влітку 2023 року Шептицький вирішив поставити своїх людей на високі посади в митниці через підкуп тимчасового виконуючого обов’язки голови Держмитслужби. Для цього він залучив Руслана Черкаського, колишнього заступника очільника митниці, звільненого у 2023 році через корупційні скандали, як посередника. Черкаський мав передати пропозицію щодо хабаря на посади у західних областях, зокрема за мільйон доларів за керівництво Львівською митницею.

За словами детективів, Шептицький планував разом із спільником Олегом Гаталяком фінансувати ці призначення та визначати кандидатів, які підходять для різних посад. Гаталяк також мав контролювати та розподіляти хабарі в майбутньому підконтрольному підрозділі митниці, наприклад, плануючи отримувати близько 2 мільйонів доларів щомісяця з Волинської митниці.

Шептицький зустрічався з Черкаським кілька разів для обговорення плану, залучаючи до розмов Гаталяка. Під час цих зустрічей обговорювались не лише вартість посад на різних підрозділах митниці, а й деталі схеми оплати. Наприклад, за призначення на посаду керівника Львівської митниці обговорювалась сума півмільйона доларів, за Чернівецьку – 200 тисяч. Згідно з змістом розмов, це був “перший платіж” за саме призначення, після чого планувалась регулярна виплата з частки незаконних прибутків щомісячно.

Згідно з текстом підозри, план Шептицького зазнав неуспіху через обставини, які не залежали від нього. Проте у списку “підходящих” кандидатур, який Черкаський передав на розгляд очільнику Держмитслужби, особисто відзначено кандидатуру Юрія Герасимова, колишнього голови Харківської митниці, якого справді призначено керівником Чернівецької митниці у січні 2024 року.

Нагадаємо, що Назар Шептицький є пасинком Олександра Рувіна, голови КНДІСЕ – найбільшого та найвпливовішого судово-експертного інституту в Україні. Обидва були героями розслідування Bihus.Info у 2021 році, коли журналісти розкривали сумнівне походження статків родини Рувіна в контексті конфлікту інтересів та скандальних експертиз.

Щодо Назара Шептицького вдалося встановити, що він володів значною кількістю дорогоцінної нерухомості та розкішних автомобілів, які не відповідали його офіційним доходам. Наприклад, серед них був Range Rover, вартістю близько 3,5 мільйона гривень, квартира в ЖК “Французький квартал” приблизно на 150 тисяч доларів, а також квартира у ЖК “Липська вежа” в урядовому кварталі Києва, оренда якої коштувала 8 тисяч доларів на місяць. Протягом декількох років також спостерігалася присутність Шептицького на автомобілях, зареєстрованих на інших осіб, які мали довіреності на його пасинка, Олександра Рувіна. Серед цих автомобілів були Mercedes-Benz G 63 AMG, два Toyota Land Cruiser 200 і Aston Martin DB9. Загальна орієнтовна вартість цих автомобілів становила приблизно 9 мільйонів гривень.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Патріотичний дух залишається на високому рівні, оскільки 88% українців вірять у перемогу України. Проте щодо тривалості війни думки громадян розділилися. Так, 33% вважають, що війна завершиться за один-два роки, 31% вірить у перемогу менш ніж за рік, а 20% українців очікують, що війна триватиме від трьох до п’яти років.

Окрім цього, 71% громадян висловили впевненість, що Україна має відновити контроль над усіма своїми територіями, включно з тимчасово окупованими. Ці показники свідчать про високий рівень патріотизму та готовність українців до тривалих зусиль задля досягнення миру та відновлення територіальної цілісності.