Працівник ТЦК купив квартиру на 3 млн грн компенсації від Хмельницької міськради

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Вітер південний, південно-східний, 9 жовтня на сході країни західний, 5-10 м/с.

Температура вночі 9 жовтня 4-9°, у південній частині та західних областях, 10 жовтня в Україні, крім східних та північно-східних областей, 7-12°, на узбережжі морів до 16°; вдень 17-22°, на півдні країни до 24°, 9 жовтня у північно-східній частині 14-19°.

У столичному регіоні 9-10 жовтня очікується суха погода. Температура у Києві вночі 9 жовтня 6-8°, 10 жовтня 9-11°; вдень близько 20°. По області вночі 9 жовтня 4-9°, 10 жовтня 7-12°; вдень 17-22°.

11 жовтня в Україні переважно без опадів, лише у західних областях пройдуть дощі (вночі місцями). 12 жовтня вночі в західних областях, вдень на Правобережжі (місцями і на Чернігівщині) дощі, на решті території без опадів.

Температура вночі 9-15°, у східних, північно-східних (12 жовтня і у західних) областях 6-11°; вдень 17-23°, 12 жовтня у більшості північних, Вінницькій, Черкаській областях 13-19°, в західних областях 9-15°.

У Києві та області сухо, лише вдень 12 жовтня очікується дощ. Температура у столиці вночі 12-14°, вдень 11 жовтня 19-21°, 12 жовтня 16-18°. На Київщині вночі 9-14°, вдень 11 жовтня 17-22°, 12 жовтня 14-19°.

Суд ухвалив рішення накласти арешт на майно цивільної дружини колишнього директора харківського комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» Олексія Артикуленка. Це сталося в межах кримінального провадження, що стосується фіктивного бронювання військовозобов’язаних. У відповідній ухвалі вказано, що арештовані активи включають дорогі автомобілі, нерухомість, а також інше майно, яке має допоміжне призначення.

Серед арештованих предметів варто зазначити два автомобілі високого класу, які були придбані у 2024–2025 роках. Одним із них є преміальний Audi Q8 (2024 року випуску), який був куплений у лютому 2025 року за 3,54 мільйона гривень. Інший арештований автомобіль — це повнопривідний електрокросовер Volkswagen ID. Unyx Max (2024), що був придбаний 4 червня 2025 року. Ухвала також містить деталі про інші об’єкти майна, які були піддані арешту в рамках розслідування.

У документі зазначено, що 26 вересня 2025 року Артикуленку повідомлено про підозру за ознаками ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання діяльності Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період, вчинене групою осіб) та ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групи осіб). Повідомлення про підозру було оприлюднено того ж дня в офіційних публікаціях.

Слідчі також просили суд застосувати до Артикуленка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте в задоволенні клопотання відмовили — у матеріалах провадження відсутні дані про його перебування на тимчасово окупованих територіях, у країні-агресорі або про оголошення у міжнародний розшук, що унеможливлювало застосування такого заходу за відсутності підозрюваного. 1 жовтня Артикуленка оголосили у розшук на території України.

За даними слідства, схема полягала у фіктивному працевлаштуванні чоловіків призовного віку на комунальне підприємство з метою оформлення їм броні. За версією правоохоронців, від цієї практики керівництво КП отримувало значні кошти. У рамках розслідування також накладено арешт на особові справи 417 працівників підприємства.

Додатково звертається увага на зв’язки цивільної дружини Артикуленка: вона є співвласницею фірм, які отримували підряди на вивезення відходів і інші послуги від комунальних установ. У матеріалах провадження та ухвалі суду окремо згадано про участь підрядників та можливі канали виведення коштів.

Раніше в межах тієї ж справи були затримані й інші фігуранти: наприклад, заступник директора КП та інші працівники. Їхнім родинам і близьким також інкримінують причетність до схем з нарахуванням зарплат «фіктивним» працівникам та зняттям коштів із їхніх банківських карток. Частина підозрюваних перебуває під вартою.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект, що стосується карного стягнення за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно до нинішнього законодавства, за такі дії передбачено позбавлення волі на період від трьох до п'яти років. Проте запропоновані зміни передбачають встановлення штрафу від 51 000 до 85 000 гривень, а також можливість виконання громадських робіт протягом 160-240 годин, виправних робіт на період від одного до двох років або обмеження волі на той же термін. Також законопроект розглядає питання відповідальності за ухилення від військового обліку або навчальних зборів, яка регулюється статтею 337 Кримінального кодексу України. Автором ініціативи є народний депутат Анатолій Бурміч, який аргументує необхідність змін тим, що позбавлення волі у даному контексті може виявитися занадто суворим покаранням, тоді як інші види каральних заходів дозволять заощадити ресурси країни та направити їх на інші потреби. Однак, через те, що ініціатором виступає лише один депутат, який не є частиною коаліції, шанси на прийняття даного законопроекту вважаються низькими, особливо в умовах обговорюваної жорсткості заходів щодо мобілізації.

Запропонований законопроект про зміни у відповідальності за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації є актуальним кроком у напрямку реформування кримінальної політики. Встановлення альтернативних видів покарань може забезпечити більш ефективне використання ресурсів держави та зменшити навантаження на пенітенціарну систему. Однак, ймовірність прийняття даного законопроекту вважається низькою через обмежену підтримку серед парламентських фракцій та обговорювану жорсткість заходів щодо мобілізації. Водночас, обгрунтованість і необхідність таких змін в кримінальному законодавстві підкреслюється потребою в справедливому та пропорційному застосуванні покарань за подібні правопорушення.

У підтримку національної безпеки та відновлення України після ворожих атак, Верховна Рада 11 квітня запросила на екстрене засідання віцепрем’єр-міністра Олександра Кубракова та голову Державного агентства відновлення інфраструктури Мустафу Найєма. Ця ініціатива, яку оголосив народний депутат Ярослав Железняк, отримала широку підтримку, набравши 233 голоси при необхідних 150.

Парламент також ухвалив рішення провести засідання у четвер до 13:00, на що зголосилися 188 депутатів. У той же день рано вранці Російська армія вчинила напад на територію України, застосувавши понад 80 дронів та ракет, включаючи ракети "Кинджал". Головний удар був спрямований на Львівську область, а також сталися вибухи в Харкові та області. У місті спостерігаються перебої з електропостачанням. За попередніми даними, Повітряні сили ЗСУ вчасно виявили рух ракет ворога у напрямку Харкова.

Під час атак російські війська вибирають цивільні об’єкти як цілі з метою завдати максимальної шкоди та атакувати енергетичну інфраструктуру. У такі непередбачені часи спільні дії та вирішення стратегічних завдань мають надзвичайне значення для забезпечення безпеки країни та зміцнення її резистентності.

У контексті несподіваного нападу на Україну з боку Російської армії, важливою стає активна роль парламенту у забезпеченні національної безпеки та відновленні інфраструктури країни. Запрошення віцепрем’єр-міністра Олександра Кубракова та голови Державного агентства відновлення інфраструктури Мустафи Найєма на екстрене засідання свідчить про серйозність ситуації та готовність діяти. Відновлення безпеки критичних об’єктів та координація дій у цей складний час мають вирішальне значення для забезпечення стабільності та захисту національних інтересів.