Андрій Єрмак готується дати велике інтерв’ю одному з провідних західних медіа, у якому планує публічно озвучити низку гострих питань, пов’язаних із планом Дональда Трампа та перебігом переговорного процесу. Про це наші джерела повідомили на умовах анонімності. За їхніми словами, керівник Офісу Президента розглядає інтерв’ю як інструмент для формування власного інформаційного порядку денного і спроби вплинути […]В Україні посилилися вимоги до фінансового моніторингу. Попри те, що обов’язкове обмеження у 150 тис. грн на місяць для переказів із картки на картку формально скасовано, банки зберігають його у межах добровільного меморандуму. Більше того, з липня 2025 року обмеження зменшать до 100 тис. грн на місяць, а для клієнтів із високими ризиками — до 50 тис. грн.
Рахунки українців блокують навіть без пояснень. Причина — підозри у відмиванні коштів, ознаках транзитних переказів або використанні рахунків для схем з “дропами”.
Що таке “дроп” і чому банки його бояться
“Дропами” називають осіб, які дозволяють використовувати свої картки для транзитних грошових операцій. Це типова ланка у схемах легалізації коштів. Банки зобов’язані виявляти такі випадки та блокувати рахунки.
В одній зі справ ПриватБанк заблокував рахунок жителя Кривого Рогу, через який за рік пройшло 5,2 млн грн. Чоловік не зміг пояснити походження коштів, і суд визнав дії банку правомірними.
Інша історія — вчителька з Волині, яка через чотири роки провела через свою картку 4,6 млн грн, маючи офіційний дохід у 1,3 млн грн. Її рахунок також заблокували, і в суді вона не змогла довести правомірність своїх операцій.
Чому рахунок можуть заблокувати
Банки звертають увагу на такі ознаки:
-
регулярні Р2Р-перекази в значних обсягах;
-
незрозуміле походження коштів;
-
транзитний характер операцій (гроші одразу виводяться);
-
відсутність пояснень мети операцій.
У випадку черкащанина, що програв суд ПриватБанку, банк визнав його “високоризиковим” через постійні поповнення картки без зрозумілого джерела коштів — начебто з продажу автозапчастин.
Ліміти, що зміняться з липня
Із середини літа обмеження стають жорсткішими:
-
загальний ліміт – 100 тис. грн/міс;
-
для “ризикових клієнтів” – 50 тис. грн/міс;
-
для осіб із підтвердженими доходами, зарплатами, пенсіями – ліміти не застосовуються;
-
перекази між власними рахунками в одному банку обмеженням не підлягають.
Фінансова експертка Олеся Данильченко наголошує: ліміти самі по собі проблему “дропів” не вирішують. Потрібна система — чорні списки, заборона на отримання держпослуг, залучення МВС та інших органів.
На її думку, підхід має бути індивідуальним. Замість блокувати всіх — банки мають будувати профілі “дропа” на основі поведінкових даних.
Українцям із “білими” доходами варто одразу звернутись до банку з довідками про доходи (зокрема зарплатними, пенсійними чи з ФОП), щоб підвищити персональний ліміт. Тоді фінансовий моніторинг не стане для них проблемою.
Для інших клієнтів – кожна незрозуміла транзакція може призвести до блокування рахунку, а іноді й до його повного закриття.
