Правоохоронці Рівненщини розкрили масштабну схему промислового видобутку бурштину

Мікропластик став невід'ємною частиною сучасного середовища, проникнувши навіть у найвіддаленіші куточки нашого життя. Крихітні пластикові частинки постійно потрапляють в організм через продукти харчування та воду, а також через повітря. Ці частинки настільки маленькі, що ми не можемо їх побачити неозброєним оком, однак вони впливають на наше здоров’я, зокрема через довготривале накопичення в організмі. Мікропластик можна знайти практично у всьому, чим ми користуємося: в упаковці для продуктів, кухонному посуді, навіть у воді, яку ми п’ємо. Нещодавні дослідження показують, що він потрапляє в їжу через пластикові поверхні або посуд з антипригарним покриттям.

Сучасні технології обробки їжі, особливо приготування на пластикових або антипригарних поверхнях, є одними з основних джерел мікропластикових часток. Коли такі матеріали нагріваються, вони вивільняють шкідливі частинки пластику, які потім потрапляють в їжу. Продукти, які містять мікропластик, включають рибу, м’ясо, овочі, яйця, хліб, мед та навіть сіль. Це особливо небезпечно, оскільки частки пластику не розпадаються в організмі і можуть впливати на різні органи, накопичуючись в тканинах і викликаючи потенційно небезпечні зміни.

Особливу загрозу становлять ультраоброблені продукти — чим складніший виробничий процес, тим більше контакту з пластиком і тим більша ймовірність забруднення. Дослідження у 109 країнах показало: сьогодні ми споживаємо мікропластику у шість разів більше, ніж у 1990 році.

Вода з-під крану не є винятком — у всіх зразках водопровідної води фіксується мікропластик. Але використання фільтрів, зокрема вугільних, може зменшити його кількість до 90%. Що гірше — додавання чаю в пластиковому пакетику може «збагатити» напій мільярдами частинок пластику.

Побут на кухні також відіграє роль: пластикові дошки, посуд, губки, блендери — усе це джерела невидимих фрагментів, які з часом зношуються та потрапляють у їжу. Навіть силікон, який вважається безпечнішим, при високих температурах здатний виділяти мікропластик.

Хоча мікропластик виявляють навіть у крові, плаценті та мозку людини, наука ще не має однозначних відповідей щодо його впливу. Ймовірно, частина частинок виводиться з організму, але їхня накопичувальна дія залишається під питанням.

Що можна зробити вже сьогодні: – відмовлятися від пошкодженого пластикового посуду; – використовувати скло, сталь або кераміку; – промивати продукти, коли це можливо; – уникати ультраоброблених страв; – використовувати фільтри для води.

Мікропластик уже став частиною нашого життя, але його присутність у нашому раціоні можна зменшити простими рішеннями — і саме з них починається контроль над невидимою загрозою.

Директор Департаменту промисловості Київської міської державної адміністрації Володимир Костіков опинився під слідством через можливе внесення недостовірних відомостей у свою фінансову декларацію. Слідчі встановили, що різниця між задекларованими коштами та реальною фінансовою спроможністю посадовця може сягати 22 мільйонів гривень.

У щорічній декларації за 2023 рік Костіков зазначив, що має заощадження у розмірі 31 мільйона гривень. Проте детальний аналіз майнового та фінансового стану посадовця показав значну невідповідність між задекларованими сумами та реальними доходами, що викликало підозру у правоохоронних органів. Слідство наразі встановлює джерела походження коштів та перевіряє, чи не були подані свідомо недостовірні відомості з метою приховати частину фінансових активів.

Окрему увагу правоохоронців привернули значні витрати посадовця. Зокрема, він придбав квартиру вартістю 8,4 мільйона гривень, а також автомобілі Infiniti та Mercedes-Benz і інше цінне майно. Попри це, задекларований обсяг заощаджень майже не змінювався, що, за версією слідства, не відповідає реальному фінансовому стану.

Правоохоронці вважають, що до декларації було внесено недостовірні відомості на суму 22 мільйони гривень. За оцінкою слідства, такі дані могли використовуватися для подальшої легалізації дорогих придбань і маскування походження коштів.

Прокурори Київської міської прокуратури повідомили Володимиру Костікову про підозру за частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. Наразі вирішується питання щодо подальших процесуальних дій у межах досудового розслідування.

Україна зазнає складний період, що став найважчим з початку конфлікту. Військові підрозділи країни змушені протистояти безперервним нападам на всій протязі 1000-кілометрового фронту. Це випробування вимагає від наших сил витримки, винахідливості та мужності. Ми стоїмо на варті своєї незалежності і територіальної цілісності, готові захищати кожен куток нашої Батьківщини від будь-яких загроз. Наша нація єдина в своїй рішучості та вірі у майбутнє. І хоч бурхливі часи накладають свій важкий відбиток на наше життя, ми не збираємося відступати. Ми віримо у перемогу правди та справедливості і зробимо все можливе, щоб захистити свою країну від будь-яких загроз ззовні.

За даними The New York Times, фронтові війська, виснажені та втомлені, знаходять підтримку у різних енергетичних напоях з високим вмістом кофеїну, деякі з яких спеціально виготовляються для цього конфлікту.

Продажі енергетиків зростають. Ці напої стали однією з небагатьох світлих плям в українській економіці. Постійно з’являються нові різновиди з божевільними смаками – цукрова вата, кактус і навіть коноплі.

Баночки можна побачити всюди. Українські компанії рекламують ці напої, цілеспрямовано орієнтуючись на військових. Так, наприклад, вони пишуть на банках патріотичні гасла.