Прокуратура повідомила про підозру начальнику управління капітального будівництва Нетішинської міськради Ярославу Петруку

Розслідування журналістів нашого видання розкрило, що Іван Федоров, керівник Запорізької обласної адміністрації, утримує картковий рахунок у російському АТ "МОСКОМБАНК", про що не було зазначено у його деклараціях. Цікавим виявився вибір саме цієї банківської установи в Російській Федерації. "МОСКОМБАНК" — це відносно маловідома фінансова установа з центральним офісом біля Кремля. Хоча, з іншого боку, цей банк має лише 4 банкомати, і про його кінцевих бенефіціарів відомо мало. За нашими джерелами, рідний дядько Івана Федорова колись працював у силових структурах РФ, а пізніше, після виходу на пенсію, став працювати у службі безпеки одного з російських банків. Це може пояснити вибір Федорова саме цього банку для відкриття рахунку.

Не менш цікавими є поїздки Федорова до різних країн, зокрема до Росії, а також до тимчасово окупованої території АР Крим. За даними Держприкордонної служби, з 2014 по 2019 роки Іван Федоров перетнув кордон з Кримом 13 разів, тричі відвідав Москву та двічі — Мінськ. Така "географія" відвідувань виглядає досить дивно для українського посадовця.

Також варто звернути увагу на часті поїздки Федорова до Стамбула, що є традиційним місцем зустрічі російських спецслужбовців зі своїми агентами. За період з 2007 по 2022 роки ми зафіксували 16 таких поїздок Федорова до Стамбула.

У висновку слід зазначити, що виявлення карткового рахунку у російському банку у керівника Запорізької обласної адміністрації, Івана Федорова, підносить ряд серйозних питань та сумнівів щодо його зв'язків та діяльності. Не лише факт відкриття рахунку, а й зв'язки з російськими структурами та тимчасово окупованою територією, а також поїздки до місць, де здійснюються зустрічі російських спецслужб, створюють серйозні обгрунтовані підстави для перевірки Федорова з боку відповідних українських правоохоронних органів. Такі дії посадовця, як відкриття рахунку в російському банку та активні поїздки до зазначених локацій, можуть бути оцінені як потенційно загрозливі для національної безпеки України. Тому, вирішення цього питання вимагає уваги та дієвих заходів з боку відповідних українських владних структур.

Проблеми зі сном дедалі частіше пов’язані не лише з фізичною втомою, а й із перенапруженою нервовою системою. Сучасний ритм життя, постійні стреси та інформаційне навантаження змушують мозок залишатися активним навіть уночі, що ускладнює засинання. Фахівці відзначають: навіть короткі вправи для розслаблення здатні значно полегшити процес переходу до глибокого сну. Однією з найбільш ефективних і водночас простих методик виявилась техніка повільних рухів очними яблуками.

Медсестра дитячої неврології Кіара Девітт пояснює, що ці рухи допомагають мозку відновити природний ритм, який активується під час фази швидкого сну. Саме в цей період організм швидко переключається на процеси відновлення — мозок обробляє інформацію, а тіло відпочиває і регенерує тканини. Легка маніпуляція очима стимулює нервові шляхи, що відповідають за координацію та баланс, а також сприяє зниженню рівня стресу та напруги.

«Якщо ви повільно ведете очима вправо-вліво, вгору-вниз і по колу, мозок починає отримувати сигнал, ніби вже входить у фазу REM. Це заспокоює нервову систему й сприяє засинанню», — розповіла вона.

За словами Девітт, техніка працює ще й тому, що дає мозку «монотонне» завдання. Поки думки не можуть розігнатися в тривожні сценарії, тіло швидше переходить у стан спокою.

Проте ефективність методу зростає, якщо поєднати його з базовими правилами гігієни сну. Насамперед важливо дотримуватися стабільного режиму: лягати й прокидатися в один і той самий час, включно з вихідними. Денний сон після 15:00 може лише ускладнити вечірнє засинання.

Не менш важлива підготовка спальні. Оптимальна температура — 18–20 °C, мінімум світла, тихе середовище. За потреби допоможуть беруші або маска для сну. За годину до відпочинку варто прибрати гаджети, адже синє світло пригнічує вироблення мелатоніну.

Легка вечеря за кілька годин до сну, теплий душ і обмеження кофеїну у другій половині дня також позитивно впливають на засинання. Алкоголь, хоч іноді й викликає сонливість, фактично погіршує якість нічного відпочинку.

А якщо сон так і не приходить, фахівці радять не лежати в ліжку занадто довго: 20–40 хвилин прогулянки на свіжому повітрі допоможуть «перезавантажити» нервову систему й повернути природний ритм.