Проти суддів Мармаша і Жовніра та екскерівників БЕБ відкрито кримінальні провадження

Міністерство внутрішніх справ під керівництвом Ігоря Клименка та підрозділи Національної гвардії, очолювані Олександром Півненком, протягом останніх двох років суттєво наростили масштаби фінансування ремонтних робіт у Києві. Формально йдеться про оновлення інфраструктури в тилових районах столиці, однак механізм, за яким реалізуються ці проєкти, викликає дедалі більше запитань. У центрі уваги — відсутність конкуренції, поява єдиного підрядника та стрімке збільшення вартості будівельних робіт, що фінансуються з державного бюджету.

У 2024 році було укладено ключовий контракт на реконструкцію однієї з адмінбудівель, оцінений у 254,4 млн грн. Саме ця угода стала фундаментом для подальших фінансових рішень, адже вже наступного року Нацгвардія повідомила про необхідність виконання «додаткових робіт». Їхню ціну оцінили ще у 125 млн грн, і оголошений тендер знову не залучив жодного альтернативного учасника. Єдиним претендентом та переможцем залишилося ТОВ «Артденбуд», яке вже давно асоціюють із тендерами без конкуренції.

Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.

Київський районний суд Одеси ухвалив рішення про звільнення від кримінальної відповідальності Сергія Лепетинського, уродженця Євпаторії, якого обвинувачували в організації схем фальсифікації документів для створення фіктивних компаній. Ці фірми використовувалися для реалізації угод з державними структурами, зокрема, з портом «Південний», у рамках яких постачалися непридатні для експлуатації іржаві тепловози. Як повідомляє редакція 368.media, рішення суду стало можливим через сплив строків давності — понад шість років з моменту скоєння злочину.

Судова справа, кримінальне провадження №7202500210000002, була закрита з огляду на те, що обвинувачений не ухилявся від слідства та не здійснював нових протиправних дій. Це рішення викликало змішану реакцію серед громадськості, оскільки такі злочини, що можуть мати серйозні наслідки для економіки та безпеки держави, часто стають предметом широкого обговорення. Водночас юристи зазначають, що строки давності є важливим аспектом українського кримінального права, що іноді може призвести до закриття справ навіть за наявності серйозних підозр.

За матеріалами справи, у березні 2019 року Лепетинський за гроші погодився стати “номінальним” засновником і директором близько 30 компаній. Серед них — ТОВ «А 2020», ТОВ «АР-ТОРГ», ТОВ «БОРІСКОЛ», ТОВ «ДД-ТРЕЙД», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП» та інші. Через частину цих структур, за даними слідства, проводили оборудки з продажу старих тепловозів до порту “Південний”, яким тоді керував фігурант антикорупційних розслідувань Віталій Жуковський.

26 березня 2019 року Лепетинський видав нотаріальну довіреність, що дозволяла іншій особі повністю розпоряджатися його корпоративними правами — продавати частки, змінювати директорів і статути. Таким чином, “фірми-прокладки” фактично контролювали інші учасники схеми.

Прокуратура кваліфікувала його дії як пособництво у внесенні завідомо неправдивих даних до державного реєстру (ч.5 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК України в редакції 2015 року). Однак у 2022 році термін притягнення до кримінальної відповідальності сплив, і прокурорка Наталія Дульська сама подала клопотання про закриття справи.

Нагадаємо, саме через одну з компаній Лепетинського — ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП» — порт “Південний” придбав несправні старі тепловози, що призвело до значних збитків. Попри це, основні організатори схеми, включно з Віталієм Жуковським, досі не притягнуті до відповідальності.

На Чернігівщині завершився розгляд резонансної справи проти 40-річного блогера, який використовував власний YouTube-канал для публічних закликів зривати мобілізаційні заходи та чинити силовий опір працівникам територіальних центрів комплектування. Чернігівський обласний ТЦК повідомив, що суд визнав чоловіка винним і призначив йому п’ять років позбавлення волі.

Автор каналу, що налічував понад 7,6 тисячі підписників, фактично перетворив його на майданчик для поширення деструктивної пропаганди. Під виглядом нібито «консультацій» він надавав поради, як уникати виконання законних вимог ТЦК та СП, дискредитував представників військових структур і формував у глядачів негативне ставлення до мобілізаційних процесів. Його ролики містили відверті підбурювання до протидії державним інституціям, що створювало загрозу громадській безпеці та підривало правові норми.

За даними ТЦК, контент блогера містив прямі заклики до застосування сили проти представників мобілізаційних органів. Це підтвердила й лінгвістична експертиза Служби безпеки України, яка виявила у відео чіткі формулювання, спрямовані на перешкоджання діяльності військових структур.

На підставі матеріалів СБУ суд визнав чоловіка винним одразу за двома статтями Кримінального кодексу України. Перша — ч.1 ст.114-1, що передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період. Друга — ч.1 ст.161, яка стосується умисних дій, спрямованих на порушення рівноправності громадян за національною, расовою або релігійною ознакою.

Блогеру призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Це один із найпомітніших вироків останнього часу, пов’язаний із антимобілізаційною пропагандою, яка активно поширюється в соцмережах та на відеоплатформах.