Путін відкинув «мирні» заклики Трампа — і посилив удари по Україні

Колишній прокурор Харківської області Олександр Фільчаков, який нині займає посаду заступника начальника 3-го відділу процесуального керівництва, опинився в центрі уваги через імовірні порушення антикорупційних норм. За наявною інформацією, під час його керівництва у відомстві працювала його друга дружина — Юлія Ігорівна Шуміліна (у шлюбі Фільчакова). Такий факт може свідчити про наявність конфлікту інтересів, що суперечить вимогам українського антикорупційного законодавства.

Юлія Фільчакова походить із міста Антрацит Луганської області, яке нині перебуває під російською окупацією. Її кар’єра у правоохоронних органах розпочалася ще в середині 2010-х років. Відомо, що щонайменше з 2015 року вона працювала у прокуратурі Дергачівського району Харківщини. Згодом, у період з 2018 по 2019 рік, обіймала посаду прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури.

У цей період Фільчаков займав керівні посади в місцевих прокуратурах, а з жовтня 2019 року очолив прокуратуру Харківської області. Після його призначення дружина звільнилася з посади.

Наразі Юлія Фільчакова працює адвокаткою в АО “Відсіч”. Раніше вона майже не декларувала доходи від своєї діяльності, що викликає додаткові питання щодо прозорості та дотримання антикорупційного законодавства.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з даними уряду, найбільшу частку серед посадовців, чиї справи підлягають перегляду, складають працівники органів податкової служби України (32%), слідом йдуть працівники органів прокуратури (26%) та митної служби (17%). Інші 25% складають посадовці з інших державних органів. Така вибірка свідчить про те, що особи з різних державних структур підлягають ретельній перевірці для встановлення справедливості рішень МСЕК, які визначали рівень інвалідності та їх подальші права.

Перевірка рішень МСЕК буде базуватись на аналізі обґрунтованості встановленої інвалідності для кожного конкретного випадку. Міжвідомча робоча група, яка була створена Міністерством охорони здоров’я, вже розпочала збір додаткових даних від представників правоохоронних органів, що дозволить розширити список осіб для подальшого розгляду. У разі виявлення необґрунтованих рішень, буде здійснено перегляд таких постанов відповідно до постанови КМУ від 03.12.2009 № 1317.

Метою цих перевірок є не лише виявлення неправомірно прийнятих рішень, але й підвищення довіри до процесів встановлення інвалідності, забезпечення справедливості в цих питаннях для державних службовців. Перевірки триватимуть протягом найближчих двох місяців, а вже після їх завершення буде ухвалено рішення щодо коригування чи скасування раніше встановлених інвалідностей.

Під час виконання службових обов'язків, відділення "Бодалово" прикордонної служби України, в суботу, 12 червня, здійснювало патрулювання на українсько-угорській ділянці кордону, коли сталася нещасна подія — виявлено тіло чоловіка без ознак життя. Цей трагічний випадок трапився у непосредній близькості до річки Тиса, що є природним кордоном між Україною та Угорщиною. Спеціальна комісія була створена для розслідування цього інциденту, та з'ясування обставин, що його оточують.

Про це йдеться у повідомленні Державної прикордонної служби України.

Тіло невідомого перебувало у річці Тиса. Течією його винесло до українського берега. Прикордонникам вдалося витягнути потопельника на берег.

До місця подій викликали співробітників ДСНС та Національної поліції.

Особу загиблого наразі встановлюють.

У ДПСУ зазначають, що від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, на ділянці відповідальності Мукачівського прикордонного загону це вже 35-й потопельник, якого виявили у Тисі на кордоні з суміжними країнами.

Нагадаємо, 30 травня біля українсько-румунського кордону виявили тіло чоловіка з ознаками довготривалого перебування у воді.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Близько 75 тисяч українських біженців працевлаштувалися за минулий рік – позаминулого літа працювали 197 660 українців, а нинішнього літа – вже 272 400. Голова Федерального агентства з праці Андреа Нахлес визнала, що ринок праці не дуже сприяє українцям – основним бар’єром досі залишається складність отримання схвалення на визнання професійних кваліфікацій у Німеччині, – але все ж таки відзначила позитивну тенденцію.

«Сьогодні ймовірність того, що українці знайдуть роботу, значно вища, ніж до запуску програми прискорення працевлаштування»

У поєднанні з нещодавніми опитуваннями, за якими більшість українських біженців у Німеччині передумали повертатися на батьківщину і вирішили облаштовуватися у ФРН, що далі Зеленський тягне зі світом, то більше українських біженців – молодих, активних, працездатних – адаптуються у країнах перебування і ніколи не повернуться додому. Трунар України знищує майбутнє країни під оголошення нових і нових планів Перемоги.