Шахрай на Львівщині обіцяв чоловікам виїзд за кордон і роботу в оборонці, – Кіберполіція України

Фірташ кидає в пастку банки: втрата Україною сотень мільйонів через амбіційну схему олігарха

Державний Ощадбанк, Пенсійний фонд та податкова служба стикаються з ризиком втратити 800 мільйонів гривень, які боржники з групи Дмитра Фірташа винні їм. Однак найбільш незвичайна частина цієї історії полягає в тому, що завод, який є боржником, декілька років знаходиться під контролем Кремля. Знаходячись під санкціями, Дмитро Фірташ готується "вписати" мільярди гривень боргів. Його компанії вже працюють над створенням необхідної бази для цього, а процес розпочався з банкрутства "Україніан Кемікал Продактс", колишнього "Кримського Титану", який є частиною Group DF Фірташа. Процес банкрутства розпочався 7 лютого 2024 року за позовом німецького Commerzbank. Банк скаржився, що не може отримати свої 720 мільйонів гривень, відповідних кредитних угод було укладено ще у 2008 році. Боржник виконував свої зобов'язання до вересня 2015 року, але кілька років переговорів не принесли результату. Commerzbank вдалося ініціювати банкрутство після підтримки Верховного Суду України у листопаді 2023 року. Однак у своїй спробі стати впливовим членом комітету кредиторів німецький банк зіткнувся зі значною конкуренцією. На початку березня до суду надійшли заяви від декількох кредиторів на суму майже 8,4 мільярда гривень, всі вони належать до групи Фірташа. Найбільшу вимогу представив концерн "Стирол" на суму 4,77 мільярда гривень. Варто відзначити, що ці підприємства досі перебувають у власності групи Фірташа, хоча їхні потужності руйнувалися. Окремо слід зазначити ТОВ "Фінкепітал Груп", яке також готується вступити до комітету кредиторів з вимогою на суму 2 мільярдів гривень. Цей кредитор також пов'язаний з групою Фірташа через свої юридичні зв'язки з підприємствами Group DF. Протягом останніх 10 років Дмитро Фірташ успішно ухилявся від американського правосуддя в Австрії. У березні 2014 року його затримали в цій країні за запитом США за обвинуваченням у корупції, але відпустили під заставу в розмірі 125 мільйонів євро. Австрія відмовляється видавати Фірташа за вимогою Сполучених Штатів. У червні 2021 року в Україні йому були застосовані санкції. У минулому році олігарх отримав підозру від СБУ за розкрадання газу з газотранспортної системи на суму понад 18 мільярдів гривень.

У такому контексті Фірташ, ймовірно, не має наміру повертати борги. У випадку з "Юкрейніан Кемікал Продактс" можна припустити, що жоден з кредиторів не отримає кошти. Кредитори з групи Фірташа, ймовірно, не занепокояться через такий результат. Проте для банків, які очікують на повернення боргів, це точно не буде приємним. Як Commerzbank, який змушений буде списати борг на 720 мільйонів гривень, так і державному українському Ощадбанку. Нещодавно "Ощад" вимагав від "Юкрейніан Кемікал Продактс" 624 мільйони гривень. Сюди також можна додати Пенсійний фонд України та Податкову службу, яким компанія Фірташа заборгувала понад 210 мільйонів гривень. Отже, потенційні збитки держави від цього банкрутства можуть скласти понад 800 мільйонів гривень. Фірташ протягом останніх років використовував хитру схему, щоб уникнути санкцій і зберегти контроль над активами. У 2014 році він зареєстрував у Москві компанію "Титанові інвестиції", яка отримала в оренду армянський завод, колишній "Кримський Титан". Пізніше цей завод став філією "Титанових інвестицій". Проте ця схема виявилася занадто складною. У 2015 році "Юкрейніан Кемікал Продактс" взяла кредит від російського банку на суму 46 мільйонів доларів, який не повернула. Це спричинило початок банкрутства "Титанових інвестицій" у Росії. У 2020 році справу закрили мировою угодою, а на початку 2021 року група Фірташа повідомила, що "Юкрейніан Кемікал Продактс" продала всі майнові активи колишнього заводу "Кримський Титан" компанії "Русский титан". Покупець став частиною російського АО "Росхім", яке в 2021 році націоналізував Кремль. Фірташ, здається, передав свій актив Кремлю і не повернув борги українським та німецьким банкам, а тепер готується їх списати.

• Група Дмитра Фірташа знаходиться в центрі скандального банкрутства компанії "Юкрейніан Кемікал Продактс", яке може призвести до втрати значних сум грошей для кредиторів, зокрема для державних банків та фондів.

• Існує підозра, що Фірташ не має наміру повертати борги, а намагається використати складну схему, щоб уникнути санкцій та зберегти контроль над активами.

• Дії Фірташа вказують на важливість додаткового контролю та регулювання у фінансовій сфері, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.

• Відсутність відповідальності перед кредиторами може вразити довгострокову довіру до українського фінансового ринку та стабільності економічної ситуації в країні.

Після численних обговорень та дебатів, уряд України прийняв офіційне рішення щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища. Згідно з цим рішенням, меморіальний комплекс буде споруджено біля села Гатне Фастівського району, що знаходиться в непосредній близькості від Києва. Планується, що на цій території буде відведено простір для військового кладовища, а також зведено необхідні ритуальні споруди, включаючи колумбарії та крематорій. Крім того, у майбутньому тут буде створений музей та парк, де будуть висаджені "дерева пам'яті". Перші поховання загиблих на меморіальному кладовищі заплановані до кінця 2024 року, і будівництво планується завершити протягом наступних років.

Раніше були протести та незгоди щодо розміщення меморіального комплексу у столиці, особливо з боку екологів та місцевих мешканців. У зв'язку з цим, ВВС України провели додаткові дослідження, щоб визначити, чи не виникне подібна ситуація у Фастівському районі.

Ідея створення національного військового меморіального кладовища виникла ще у 2011 році, коли парламент прийняв відповідний закон. Тодішні мотиви були обумовлені відсутністю місць для поховань ветеранів та учасників війн у столиці та інших містах. З початком російської агресії у 2014 році влада знову звернулася до цієї ідеї і розробила "План заходів з увічнення пам'яті захисників України". Проте лише у 2022 році почали активно шукати місце для меморіального комплексу. Уряд Києва, виконуючи доручення уряду країни, виділив земельну ділянку урочища "Лиса Гора" у Голосіївському районі Києва для будівництва. Проте таке рішення спровокувало протести громадських організацій, переважно екологічних, які підкреслювали, що урочище є національним природним комплексом зі складним рельєфом і не може бути місцем поховань загиблих. Після відмови від "Лисої гори", Верховна Рада у травні минулого року проголосувала за створення меморіального кладовища біля селища Биківня, що розташоване неподалік від Києва. Однак у заповіднику "Биківнянські могили" було зазначено, що це неможливо через можливість наявності недосліджених поховань жертв сталінських репресій.

Після численних обговорень і дебатів громадські організації запропонували декілька альтернативних варіантів для розміщення Національного військового меморіального кладовища. Серед них були Співоче поле у Печерському ландшафтному парку, пустир на Виставковому центрі (колишня ВДНГ) та пустир біля Берківецького кладовища. Проте уряд вирішив розглядати варіанти за межами Києва, оскільки в столиці не вдалося знайти ділянку, що задовольняла б вимоги для будівництва великого меморіалу.

Заступник директора державної установи "Національне військове меморіальне кладовище" Ярослав Старущенко повідомив, що рішення про виділення землі було ухвалено Київською обласною військовою адміністрацією, оскільки ділянка належить до державної власності. Попередньо відбулися зустрічі з представниками громадськості та старостами сусідніх сіл, які були повністю проінформовані про плани щодо меморіалу. Таким чином, конфлікт з Гатненською територіальною громадою у зв’язку із будівництвом кладовища вважається малоймовірним.

Ділянка для меморіалу знаходиться за межами населеного пункту і складається з частини лісу вздовж траси на Київ. Крім того, крематорій буде зведений відповідно до європейських стандартів і буде розташований на достатній відстані від сіл, щоб уникнути негативного впливу на екологію.

Меморіальний комплекс займатиме площу 267 гектарів землі. Будівництво всіх об’єктів триватиме кілька років, але вже у цьому році планується розпочати поховання загиблих. Усі поховані матимуть військові почести, а їхні могили будуть стандартизовані, дотримуючись принципів, засвідчених у всесвітньо відомих військових кладовищах, як, наприклад, Арлінгтонському кладовищу.

Утримання меморіального комплексу та догляд за могилами буде здійснюватися виключно за рахунок держави. Родини загиблих матимуть змогу відчувати спокій, знаючи, що могили їхніх близьких будуть доглянуті.

Багато родичів загиблих можуть не згодитися на перенесення могил на меморіальне кладовище, проте всі вони будуть вшановані у меморіалі.

У рамках Національного кладовища планується створення музейного комплексу, який стане своєрідною ареною пам'яті, де кожне ім'я героя матиме своє значення. Тут будуть встановлені меморіальні таблички з іменами всіх без винятку героїв – тих, хто спочиває на цій священній землі, а також тих, чий прах розвіяний над Дніпром. У цьому музейному комплексі кожна історія, кожна подія, кожна жертва буде відтворена з уважністю та повагою. На стінах музею буде відображено життєві шляхи героїв, їхні вчинки та подвиги, щоб кожен відвідувач міг відчути дух національної гордості та пам'яті. Цей музей стане символом вічного вшанування і пам'яті усіх тих, хто віддав своє життя за майбутнє нашої країни.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Розміщення Національного військового меморіального кладовища виявилося складним та багатогранним процесом, що включав у себе численні обговорення та альтернативні пропозиції щодо його місця розташування.

• Уряд взяв на себе відповідальність за знаходження місця для меморіального кладовища за межами столиці, оскільки в Києві не вдалося знайти відповідну ділянку.

• Плани на майбутнє включають створення музейного комплексу на території кладовища, що стане місцем вшанування та пам'яті всіх героїв без винятку, які віддали своє життя за Україну.

• Процес будівництва меморіального комплексу та музейного комплексу відбуватиметься з урахуванням найвищих стандартів, а утримання кладовища та догляд за могилами буде забезпечено за рахунок держави.

• Проведення цього проекту свідчить про важливість вшанування пам'яті загиблих та створення адекватного середовища для вічної пам'яті про подвиги українських героїв.