Рада розгляне проєкт про вилучення частини податку з Києва до держбюджету

Протягом періоду з 2022 по 2024 роки "Укргідроенерго" успішно здійснило ряд важливих ініціатив щодо захисту та відновлення інфраструктури гідроелектростанцій (ГЕС) внаслідок ракетних атак, інвестуючи загалом 10,39 мільярда гривень у ці проекти. Це значна сума, що свідчить про величезне зобов'язання компанії перед енергетичною безпекою країни.

Значна частина цих проектів була реалізована без проведення конкурентних торгів, що свідчить про те, наскільки було важливо оперативно втрутитися в ситуацію для запобігання подальших загроз безпеці енергетичних об'єктів. Незважаючи на це, ретельність і ефективність використання виділених коштів не були повністю розкриті в опублікованих звітах.

Ці інвестиції в безпеку ГЕС мають величезне значення для забезпечення стабільності енергопостачання та захисту від можливих атак у майбутньому. Продовження вдосконалення та розвитку заходів безпеки є невід'ємною складовою стратегії енергетичної політики країни, що спрямована на забезпечення національної безпеки та стійкості енергетичного сектору.

За даними, з 2011 року керівником компанії є Ігор Сирота, “Укргідроенерго” здійснило удвічі більше захисних замовлень порівняно з “Укренерго”, чиї контракти на будівництво захисту над електропідстанціями на суму близько 5,4 мільярда гривень.

П’ять підрядників “Укргідроенерго” отримали замовлення на 8,74 мільярда гривень, що становить 84% від загальної суми. Лідером став ПП “Елітбуд-1”, яке отримало найбільший підряд на будівництво захисту Дністровської ГАЕС на суму 4,19 мільярда гривень. Власниками цієї фірми є Василь Бойко і Денис Болейко, останній з яких пов’язаний з братами Черпіцькими, яких називають лідерами угрупування “Чепчики”.

Друге місце посів київське ТОВ “Гарант Енерго” з замовленнями на 2,93 мільярда гривень. Тут йдеться про будівництво споруди для захисту будівлі ГЕС-1 Дніпровської ГЕС та інших об’єктів.

На третьому місці опинилась турецька компанія “Altair Lojistik Ve Ticaret Anonim Şirketi” (“Altas”), якій через відкриті торги замовили кабелі та муфти для будівництва комплексних захисних споруд підземного типу для Дніпровської ГЕС.

Британській компанії «Medialed Ltd» через відкриті торги замовили комплектну розподільну установку КРУЕ 330 кВ для будівництва комплексної захисної споруди підземного типу Дніпровської ГЕС за 470,61 млн грн. Установку HSG-426A виробництва «Hyosung» (Корея) поставлять протягом 500 днів після авансу 80%. Фірма зареєстрована в Лондоні й поставляє обладнання для енергетичних проектів. Володіє та керує нею громадянин Британії Максим Скачко родом із Києва. До 2015 року вона називалася «Tiger Telecom Investments Limited».

Рейтинг замикає ТОВ «МВП «Енергорішення» із підрядами на суму 276,38 млн грн. Мова про облаштування протидронового захисту для об’єктів Кременчуцької та Канівської ГЕС, демонтаж обладнання, знищеного внаслідок ракетного удару для Дністровської ГАЕС та інше. Київська фірма належить киянам Володимиру Масону та Валентині Мітчинській, а керує нею Єгор Семенов. Масон також одноосібно володіє ТОВ «Енергорішення» та керує профспілкою інженерно-технічного складу авіаційного науково-технічного комплексу «Антонов». У реєстрі «МВП «Енергорішення» має один номер телефону +380951088025 із ТОВ «Мартиноніс Альянс» Валерія Джяутова та ТОВ «Ай Сі Джі Україна», засновником якого значиться узбек Баходіржон Тешабоєв, а кінцевим бенефіціаром – Зоя Єрьоміна. Із 2021 року «МВП «Енергорішення» натендерила 436 млн грн виключно в «Укргідроенерго».

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як повідомляє державне агентство Белта, дипломатична нота була передана українському дипломату на тлі заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Лукашенко звинуватив Україну у порушенні повітряного простору Білорусі, стверджуючи, що білоруська система ППО збила кілька українських дронів, які були зафіксовані ввечері 9 серпня.

У своїй заяві білоруське МЗС наголосило, що якщо українське дипломатичне представництво не зможе впливати на запобігання таким інцидентам, Білорусь розгляне питання про необхідність подальшого функціонування посольства України в Мінську.

Ці події розпочалися 10 серпня, коли Олександр Лукашенко публічно звинуватив Україну в порушенні повітряного простору Білорусі, заявивши, що білоруська ППО збила кілька українських безпілотників. Лукашенко також повідомив про підвищення бойової готовності військово-повітряних сил та протиповітряної оборони країни.

У відповідь на цей інцидент Лукашенко наказав посилити угруповання військ Білорусі на тактичних напрямках біля українського кордону, зокрема на Гомельському та Мозирському. Туди будуть відправлені ракетні комплекси “Полонез” та “Іскандер”, що підвищує напруженість у регіоні.