Онука Віктора Ющенко живе в Росії і не спілкується з родиною в Україн

Щороку наприкінці зими або на самому порозі весни в Україні настає Масляний тиждень — одне з найколоритніших і найулюбленіших народних свят. Для наших предків цей період був особливим часом радості, гучних забав, гостин і символічного прощання з холодною порою року. Саме під час Масляної люди прагнули наповнити дні сміхом, музикою та спільними застіллями, вірячи, що так можна швидше наблизити тепло й добробут.

В українській традиції Масляний тиждень мав не лише розважальний, а й глибокий символічний зміст. Кожен день мав своє значення: від гостин і відвідин родичів до загальних гулянь та примирення. Особливу увагу приділяли сімейним стосункам, адже вважалося, що сварки, не залагоджені під час Масляної, можуть тягнутися весь рік. Саме тому люди намагалися просити вибачення, миритися та підтримувати добрі взаємини.

У 2026 році Масляний тиждень триватиме з 16 по 22 лютого. Саме в ці дні в Україні традиційно проводять обрядові гуляння, готують святкові страви та дотримуються давніх звичаїв.

В українській традиції це свято має багато назв: Масниця, Колодій, Запусти, Сирний або Сиропустний тиждень, Бабський тиждень. Масляна виникла ще в дохристиянські часи й була присвячена завершенню зими та приходу весни. Для селян цей період мав особливе значення, адже зима була найважчим часом року.

З приходом християнства Масляну включили до церковного календаря та пов’язали з підготовкою до посту. Водночас більшість обрядів зберегла язичницький характер і дійшла до наших днів майже без змін. Подібні святкування існують і в інших слов’янських народів, однак українська Масляна має власні, унікальні риси.

В українській традиції Колодій вважався передусім жіночим святом. Протягом тижня чоловіки мали слухатися жінок, не сперечатися та брати участь у жартівливих обрядах. Особливої уваги зазнавали неодружені юнаки. Їм могли прив’язувати до ноги дерев’яну колодку й змушувати ходити з нею, доки хлопець не «відкупиться» частуванням або не пообіцяє одружитися.

Масляний тиждень вважався останньою можливістю зіграти весілля перед Великим постом, адже під час посту шлюбів не укладали. Заміжні жінки протягом тижня збиралися на посиденьки та виконували обрядові дійства з колодкою. Кожен день мав символічне значення: на початку тижня колодка «народжувалася», далі «хрестилася», «вмирала», «хоронилася» та «оплакувалася», а неділя ставала кульмінацією святкувань.

Українська Масляна тісно пов’язана з молочними продуктами — маслом, сиром, молоком, сметаною. Вони символізували достаток, родючість і ситість перед постом. Головною стравою на Масницю в Україні були не млинці, а вареники, насамперед із сиром. Також готували налисники, пироги, сирні запіканки.

На столі були й солоні страви: холодець, капусняк, тушкована капуста, рибний борщ. Святкування супроводжувалися спільними застіллями, піснями та жартами.

Одна з важливих традицій Масляного тижня — примирення. У цей період було прийнято просити пробачення, миритися з тими, з ким були сварки, та збиратися всією родиною. Зяті пригощали тещ, а невістки — свекрух, що мало зміцнити родинні стосунки перед початком посту.

У заяві, виголошеній у парламенті, командувач Об’єднаних сил ЗСУ Юрій Содоль висловив серйозну стурбованість через недостатню кількість військовослужбовців у складі армії. Він підкреслив, що це питання стає найбільш ключовим для оборони України. У своєму виступі він особливу увагу звернув на недолік особового складу у оперативно-стратегічному угрупуванні військ "Хортиця", яке очолює. Він зауважив, що це серйозно обмежує їхні можливості на фронті, адже відділення, які зазвичай повинні мати 8-10 осіб, зараз складаються лише з 2-4 бійців. Це приводить до значного зниження ефективності оборони, особливо з урахуванням зростаючих загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони.

Командувач підкреслив, що основне навантаження лягає на особовий склад механізованих та піхотних підрозділів, із недостатньою кількістю бійців у цих військових підрозділах важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він висловив своє обурення тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами.

Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та забезпечити ефективну оборону країни. Його виступ викликав серйозне обговорення серед парламентарів та військових експертів, підкреслюючи нагальність прийняття заходів для зміцнення обороноздатності країни.

У виступі командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля у парламенті висвітлено серйозну проблему недостатньої кількості особового складу в українській армії, що ускладнює ефективність оборони країни. Недолік бійців у військових підрозділах породжує загрози для національної безпеки, особливо у контексті зростаючих викликів, таких як дії дронів-камікадзе та FPV-дронів. Ініціатива про прийняття законопроєкту про мобілізацію набуває великої важливості для забезпечення необхідного кількісного та якісного складу в армії та зміцнення обороноздатності України. Ухвалення необхідних заходів на рівні парламенту стане кроком до забезпечення національної безпеки та збереження територіальної цілісності країни.