Ракетна атака по Україні, пошкоджені житлові будинки та дитяча лікарня “Охматдит”

У Дніпрі поліція та кіберполіція викрили посадовицю міської ради, яка стала причиною мільйонних переплат за електроенергію для місцевих шкіл і дитячих садочків. Згідно з інформацією, наданою правоохоронцями, заступниця директора одного з департаментів міської ради підписала документи, через що бюджет міста втратив понад 7,5 мільйона гривень.

Все почалося з того, що посадовиця уклала договір із компанією на постачання електроенергії для освітніх установ. Однак, вже після цього підприємство кілька разів ініціювало додаткові угоди, в яких підвищувались ціни на енергію. Незважаючи на очевидні зміни у вартості, жінка підписувала ці документи без належної перевірки, що призвело до непотрібних фінансових витрат для міського бюджету.

Їй повідомлено про підозру за статтею про службову недбалість. Наразі правоохоронці вирішують питання про обрання запобіжного заходу.

Ця справа додається до низки гучних міських витрат: раніше мерія Дніпра витратила майже 32 мільйони гривень на ремонт водопостачання на вулиці Бехтерева, а також завершила утеплення будинку №118 на Перемозі за 85 мільйонів гривень. Тим часом «ПриватБанк» готується повторно виставити на продаж «Дніпро-Арену» та базу ФК «Дніпро» у Придніпровську.

Зловживання демонструють серйозні ризики недбалого підписання документів при роботі з бюджетними коштами, особливо у сфері освіти, де фінанси повинні спрямовуватися на потреби дітей і навчальних закладів.

Цей проект є довгоочікуваним для киян, особливо для мешканців густонаселеного району Виноградар, який давно потребує покращення транспортного сполучення з центром міста. Розширення метрополітену не лише покращить мобільність громадян, але й сприятиме розвантаженню наземного транспорту, що позитивно вплине на екологічну ситуацію в місті.

У Києві, як і раніше, хочуть витратити на будівництво метро майже 14 млрд гривень.

ТОВ “Група компаній Автострада” зобов’язалася завершити проєкт до 30 грудня 2026 року за умови стабільного фінансування.

Нагадаємо, у грудні метрополітен через суд розірвав договір із попереднім підрядником через зрив термінів будівництва. Нові станції метро “Мостицька” і “Проспект Правди” почали будувати 2019 року й обіцяли відкрити в грудні 2021 року.

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання, під час якого розглядалося питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. Слідчі органи підозрюють його в участі у складних тіньових механізмах, пов’язаних з управлінням неофіційними фінансовими та організаційними процесами. За матеріалами справи, Миронюк діяв не самостійно, а у взаємодії з Дмитром Басовим, який, за версією правоохоронців, був його ключовим партнером.

Сторона обвинувачення наполягала на тому, що підозрювані фактично контролювали низку прихованих схем у складі певних структур, використовуючи службові зв’язки та вплив на ухвалення рішень. За даними слідства, ці дії могли завдати значних збитків державним інтересам і створити умови для системних корупційних зловживань. Саме цим аргументувалася необхідність суворого запобіжного заходу, який би унеможливив тиск на свідків або знищення доказів.

Журналістська перевірка підтвердила, що Ігор Миронюк справді має бізнес-інтереси у Словаччині. Перший бізнес він започаткував ще у 2008 році разом із тодішньою дружиною Оленою та сином Артуром. Родина володіла частками у компанії SU-CONSULTING s.r.o., яка працювала у сфері реклами. У 2014 році цей бізнес було продано.

Після цього Миронюк залишився співвласником та виконавчим директором іншої словацької компанії — UKRCI s.r.o., заснованої у 2014 році. Формально фірма займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, однак її фінансові показники виглядають скромними: за 2024 рік дохід компанії склав трохи більше ніж дві тисячі євро. Раніше часткою у цьому бізнесі володіла Олена Миронюк, однак у липні 2025 року вона, ймовірно, передала її сину Артуру.

У червні 2025 року колишня дружина Миронюка придбала ще одну компанію у Словаччині — Management alternative technologies s.r.o., яка спеціалізується, зокрема, на роздрібній торгівлі. Номінальний розмір її внеску становив 5 тисяч євро. Фінансові результати діяльності цієї фірми на момент публікації у відкритих реєстрах відсутні.

Втім, родину Миронюка зі Словаччиною пов’язує не лише бізнес, а й нерухомість. У 2014 році його син Артур придбав квартиру на 22-му поверсі багатоповерхового житлового комплексу неподалік від центру Братислави, на вулиці Байкальській.

Крім того, влітку 2023 року колишня дружина Миронюка стала власницею приватного будинку у передмісті Братислави — місті Шаморін. Нерухомість розташована за десять хвилин пішки від Дунаю та приблизно за двадцять хвилин їзди автомобілем до центру столиці Словаччини. У кадастрових документах зазначено, що будинок придбано без залучення кредитних коштів. Сума угоди не розкривається, однак, за відкритими оголошеннями, вартість подібних будинків у цьому районі сягає близько пів мільйона євро.

Таким чином, дані про бізнес та нерухомість у Словаччині корелюють із заявами сторони обвинувачення у справі Миронюка. Наявність закордонних активів і тісних сімейних зв’язків за межами України може мати значення при оцінці ризиків у кримінальному провадженні, зокрема щодо можливого переховування від слідства.