Рекордне перегрівання планети: теплові хвилі зруйнували океанічні екосистеми

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Зараз українським військовим доведеться або пробиватися на захід, або чекати, поки інші бригади проб’ються на схід, щоб зняти блокаду.

Останніми днями на полі бою на захід від руїн Авдіївки з’явилися тривожні знаки. За тиждень російські мотострілецькі полки пройшли 6,5 кілометрів на захід, рухаючись до Прогресу. Вони розділилися на дві частини й оточили два батальйони 31-ї механізованої бригади української армії.

У публікації Forbes припускається, що ситуація виникла через загальносекторальні проблеми з українським командуванням. Раніше повідомлялося, що ситуація на цій ділянці фронту стала критичною через хаотичний відхід однієї з піхотних бригад (110-ї механізованої бригади або 111-ї бригади територіальної оборони).

Оточеним українським батальйонам доводиться виживати за допомогою постачань важких дронів, які скидають пакети з продовольством, водою і боєприпасами. Проте дрони не можуть нескінченно забезпечувати сотні людей, замінювати ракети та інші важкі боєприпаси або доставляти поранених у безпечне місце. Тому батальйони, відрізані під Прогресом, змушені або пробиватися на захід з боєм, або чекати допомоги ззовні.

Як повідомили в оперативно-стратегічному угрупованні військ “Хортиця”, Сили оборони України вживають заходів для вибиття російських загарбників із району села Прогрес на Донеччині. Загалом ситуація на Покровському напрямку, де ведуть оборонні бої підрозділи 31-ї окремої механізованої бригади, напружена і складна.

Раніше в DeepState заявили, що російські окупаційні війська захопили село Прогрес, швидко переломивши хід битви.

Ситуація залишається складною, але українські війська продовжують боротися і вживати заходів для звільнення своїх товаришів з оточення.

Науковим керівником дисертаційного дослідження Сергія Мунтяна виступає не пересічний викладач, а фігура з помітним впливом у державному секторі — доктор юридичних наук, професор Національної академії внутрішніх справ та нинішній керівник Департаменту забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки Олексій Дрозд. Його ім’я пов’язують із розгалуженою мережею сімейних, професійних і бізнес-контактів, що роками формувалася у правоохоронній системі, сфері державних закупівель і регіональній політиці.

Кар’єрна траєкторія Олексія Дрозда тісно переплітається з біографією його батька — Юрія Дрозда, який понад чверть століття служив в органах внутрішніх справ. Після завершення служби він обіймав посаду проректора з економіки в одному з юридичних інститутів, а згодом кардинально змінив напрям діяльності, зайшовши у приватний бізнес. Саме через компанії «АПС-Київ» та «АПС-Кіровоград» він вийшов на ринок державних підрядів.

Зв’язки родини не випадкові. Юрія Дрозда називають кумом колишнього начальника управління МНС/ДСНС у Кіровоградській та Одеській областях Віктора Федорчака, який втратив посаду після серії трагічних пожеж та став фігурантом корупційних скандалів. Партнери Дрозда по бізнесу – вихідці з тієї ж системи, а Антимонопольний комітет виявляв змову між ТОВ «АПС-Кіровоград» і фірмою, записаною на сестру Федорчака. Конкуренцію на тендерах імітували, а гроші ділили.

Далі – прямий вихід у політику. Юрій Дрозд став радником голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, який пізніше потрапив під слідство СБУ за хабарництво, а згодом – депутатом обласної ради від «Слуги Народу» та головою облради. Хоча формально бізнес продано, впливові зв’язки залишаються.

Мати братів Дроздів – Валентина Дрозд – з 90-х працює у правоохоронних органах, наразі очолює консультативно-контрольний відділ Департаменту забезпечення діяльності голови Нацполіції.

У цій родинній конструкції Олексій Дрозд об’єднує роль професора НАВС, топчиновника БЕБ та наукового керівника дисертації Сергія Мунтяна. Така система не стільки спрямована на розвиток науки, скільки на інституціоналізацію клану: «свої» забезпечують «своїх» науковими ступенями, посадовими кріслами і статусами, закріплюючи контроль над ключовими правоохоронними та квазінауковими майданчиками.