Росіяни продовжують наступ у напрямку Часового Яру — повідомлення Deep State

Петиція, яка звертається до президента, відображає глибоке бажання громадян України стосовно мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. Неймовірно, що цей активний вираз волі народу зібрав 25 тисяч голосів за всього лише 3 дні. Ініціатор петиції пропонує важливий механізм: надати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, що стосується мобілізації депутатів і чиновників, зайняла 87 днів на набір необхідної кількості голосів, і це лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Дивовижно, що ця петиція уже 4,5 місяці "на розгляді" у президента Зеленського. Ситуація свідчить про зростаючий рівень уваги громадськості до важливих питань країни.

Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про активізацію громадського руху та бажання громадян брати участь у формуванні державної політики.

• Громадяни України виявили велике зацікавлення у мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери.

• Петиція до президента, що набрала 25 тисяч голосів за 3 дні, свідчить про активну громадянську позицію та бажання участі у формуванні державної політики.

• Ініціатива надати пріоритетний прийом на роботу демобілізованим з ЗСУ після початку війни має підтримку громадян.

• Порівняно з попередніми ініціативами, час на набір необхідної кількості голосів значно зменшився, що свідчить про зростання уваги громадськості до важливих питань країни.

• Запропонована петиція є важливим кроком у розвитку демократичних процесів в Україні та демонструє активну громадянську позицію українського суспільства.

The Wall Street Journal розкриває умови мирної угоди між Україною та Росією: що вона передбачала та які пункти залишились невирішеними

Україна відмовилася від пропозиції РФ про узгодження відповіді в разі нападу на країну, оскільки це могло б обмежити можливості відповіді на агресію. Замість цього Україна вимагала закриття свого повітряного простору і надання їй зброї в разі нападу, але Росія на це не погодилася. Документ, який обговорювався, базувався на договорі 1990 року, що регулював створення об'єднаної Німеччини. Переговори тривали до червня 2022 року, але не призвели до угоди. Зрештою, вони були припинені на ініціативу України, оскільки стало очевидним масштаб російських військових злочинів в Україні, а також покращилися військові успіхи України, підтримані постачанням зброї з боку Заходу. Україна не погодилася підписати договір про припинення війни у 2022 році через ряд причин, включаючи позицію Бориса Джонсона.

• Україна відмовилася від пропозиції РФ про узгодження відповіді в разі нападу на країну через обмеження можливостей відповіді на агресію.

• Замість цього Україна вимагала закриття свого повітряного простору і надання їй зброї в разі нападу, але Росія на це не погодилася.

• Переговори базувалися на договорі 1990 року, що регулював створення об'єднаної Німеччини.

• Переговори тривали до червня 2022 року, але не призвели до угоди. Зрештою, їх припинили на ініціативу України через масштаб російських військових злочинів в Україні та покращення військових успіхів України, підтриманих постачанням зброї з боку Заходу.

• Україна не погодилася підписати договір про припинення війни у 2022 році через ряд причин, включаючи позицію Бориса Джонсона.

Заступник голови Комітету національної безпеки, оборони та розвідки, Володимир Чернєв, оголосив про важливі зміни у вимогах щодо оновлення особистих даних громадян. За новим законом про мобілізацію, оновлення інформації стане не просто правом, але й обов’язком кожного громадянина. Ця ініціатива має на меті підвищення готовності держави до відповіді на загрози для національної безпеки. Оновлення персональних даних допоможе уряду зберігати актуальну та повну інформацію про населення, що є важливим аспектом ефективної мобілізації та оборони.

Згідно з новим законом, громадяни мають внести необхідні зміни у свої особисті дані протягом 60 днів з моменту набуття законом чинності. Недотримання цього обов’язку може призвести до відповідальності згідно з законодавством.

Володимир Чернєв також зазначив, що для осіб, які намагатимуться уникнути обов’язків, обговорюються три варіанти обмежень: тимчасова заборона на виїзд за кордон, тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та можливе блокування рахунків у банках. Однак варіант блокування рахунків у банках не отримав підтримки Комітету.

У результаті заяви заступника голови Комітету національної безпеки, оборони та розвідки Володимира Чернєва відбулися важливі зміни щодо оновлення особистих даних громадян у контексті закону про мобілізацію. Тепер оновлення цих даних стало обов'язковим для кожного громадянина, а не лише правом. Це крок спрямований на підвищення готовності країни до реагування на загрози та збереження актуальної інформації про населення, що є важливим для ефективного функціонування системи мобілізації та оборони. Уряд закликає громадян дотримуватися цього обов'язку, оскільки його порушення може мати правові наслідки. Крім того, розглядаються варіанти обмежень для тих, хто намагається уникнути військової повинності, однак окремі заходи, зокрема блокування банківських рахунків, поки що не отримали підтримки від Комітету.

Начальник другого відділу Мукачівського територіального центру комплектування Закарпатської області Сергій Іванина при звільненні подав декларацію, яка привернула значну увагу громадськості та ЗМІ. Документ містить інформацію про суттєві обсяги готівкових коштів та численні об’єкти нерухомості, що викликає питання щодо джерел походження цих активів. Зокрема, Іванина задекларував 120 тисяч доларів та 120 тисяч євро готівкою. При цьому у декларації не зазначено наявності банківських рахунків із значними сумами, що лише підсилює інтерес до прозорості фінансових операцій посадовця.

Окрім готівки, декларація містить перелік нерухомості, якою володіє Іванина, включно з житловими та комерційними об’єктами. Поєднання великих грошових сум та численних активів викликає дискусії серед експертів з антикорупційних питань та підкреслює необхідність ретельного контролю над фінансовими деклараціями державних службовців.

Щодо нерухомості, Іванина володіє будинком площею 201,45 м² у Міжгір’ї (2008 рік), двома квартирами в Ужгороді (36,6 м² та 36,9 м², обидві 2016 року), чотирма земельними ділянками загальною площею 432 м² та нежитловим приміщенням площею 59,8 м² у Міжгір’ї.

Дружина Оксана Іванина має у власності будинок площею 245,7 м² (2017 рік) та дві квартири (66,2 м² та 97,8 м², 2013 та 2011 роки) в Ужгороді, земельну ділянку 450 м² та два нежитлові приміщення (9,3 м² та 22,3 м², 2022 рік). Крім того, на її ім’я зареєстровано три транспортні засоби: Toyota Land Cruiser 150 (2022), Hyundai Tucson (2019) та автобус Ponticelli ER-120U (1995).

За 2025 рік загальний дохід Сергія Іванини склав приблизно 748 тис. грн, основними джерелами стали грошове забезпечення від Закарпатського ОТЦК та СП, пенсія та незначні виплати, включно з кешбеком і державними програмами. Дружина отримала 4451 грн зарплати за сумісництвом через ФОП і є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Телерадіокомпанія «Міжгір’я ТВ».

У декларації не зазначено об’єктів незавершеного будівництва, цінних паперів, корпоративних прав (окрім ТОВ дружини), фінансових зобов’язань чи значних витрат.

Експерти в галузі права звертають увагу на те, що ці нововведення можуть суттєво вплинути на життя багатьох українців. Зокрема, юрист Роман Сімутін у своєму коментарі розкрив деталі щодо можливих наслідків для тих, хто не дотримується встановлених правил.

“Наприкінці серпня, десь після 20 числа. Якщо комусь вже відправили повістки після 16 липня, то в кінці серпня можно очікувати перші постанови”, – каже Роман Сімутін. За його словами, першими, хто ймовірно отримає повістки на ВЛК у серпні, будуть ті військовозобов’язані, які оновили свої дані, але не мають ні відстрочки, ні бронювання.

“Отримають повістки не всі. Дані оновили більше 4 мільйонів 600 тисяч військовозобов’язаних. Половина може мати відстрочки, інвалідність, трьох дітей. У певної кількості є бронювання. Залишається близько 1,5 мільйонів, які нібито не мають ніяких підстав. Не виключено, що тим, хто не має відстрочки та бронювання – їм прийдуть повістки”, – каже Роман Сімутін.

За словами Сімутіна, якщо громадянин не оновив дані, а в реєстрі “Оберіг” немає даних на військовозобов’язаного, то працівники ТЦК будуть піднімати паперову справу та вручну виписувати повістку. “Але ж таку людину можуть виявити і на блокпосту”, – уточнює адвокат.