«Велика двадцятка» зменшує підтримку України на тлі тиску щодо мирних переговорів — Financial Times

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У ній ідеться про те, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) ухвалив рішення не давати гроші українським енергокомпаніям, що належать олігархам, навіть у нинішній надзвичайній ситуації в енергетиці України.

Зокрема, ЄБРР не фінансуватиме проєкти з відновлення зруйнованих обстрілами електростанцій компанії ДТЕК, оскільки її контролює найбагатша людина країни Рінат Ахметов.

«Мета звільнення економіки від впливу олігархів є абсолютно фундаментальною, і в нас є дуже тверді ідеї з цього приводу: це частина реформ, які необхідно провести для вступу України до Європейського Союзу. Якби ми пішли на компроміс із цього питання, ми завдали б шкоди довгостроковим перспективам країни», – заявила Corriere глава ЄБРР Оділь Рено-Бассо.

Незважаючи на те, що мільйони українців зараз страждають від низьких температур і відключень електроенергії, Рено-Бассо не має наміру давати кредити або гарантії під кредити для ДТЕК.

ЄБРР хотів би, щоб Ахметов відмовився від контролю над групою.

«Нам потрібна зміна структури», – заявила Рено-Бассо.

У своєму нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний акцентував увагу на критичній ролі валютного курсу в економічній політиці держави. За його словами, курс валют є одним із ключових інструментів, що допомагають амортизувати економічні потрясіння в країні.

Пишний наголосив, що курс гривні не визначається ні Міжнародним валютним фондом (МВФ), ні урядом; це виключно обов’язок Національного банку. Він пояснив, що курс гривні має виконувати функцію поглинача шоків, які можуть виникати через внутрішні та зовнішні фактори. Для цього НБУ запровадив режим керованої гнучкості, щоб забезпечити стійкість валютного ринку.

“Попит і пропозиція, відчуття валютних ризиків повинні повертатися до усіх економічних агентів — бізнесу, уряду, населення. Це робить нас сильними”, — підкреслив він.

Пишний також зауважив, що девальвація гривні має критичний вплив на інфляційну динаміку. НБУ прагне повернути інфляцію до цільового показника в 5%. Він зазначив, що прискорена інфляція негативно впливає на привабливість гривневих активів, які залишаються одним із стратегічних пріоритетів банку. Це дозволяє ефективно функціонувати ринку внутрішнього боргу, що є важливим у контексті бюджетного дефіциту.

Окремо Пишний підкреслив, що НБУ працює над стимулюванням населення зберігати свої заощадження в гривні, що має бути захищене від інфляції. “Ваш депозит, який ви вклали сьогодні, повинен дати можливість придбати стільки ж товарів, скільки й сьогодні, компенсуючи це за рахунок депозитної ставки”, — зазначив він, додавши, що ставки депозитів залишаються позитивними навіть після помірної девальвації.

В Україні відключення електроенергії можуть зберігатися навіть після завершення війни. Голова ради Української асоціації відновлюваної енергетики Олександр Ігнатьєв наголосив, що повноцінне та стабільне забезпечення країни електроенергією потребуватиме тривалого часу, масштабних відновлювальних робіт та значних інвестицій. Стан енергосистеми зараз такий, що навіть після припинення атак на інфраструктуру залишаються серйозні системні проблеми, які ускладнюють швидке повернення до нормального енергопостачання.

Серед ключових викликів експерт виокремлює фактичну відсутність працездатних резервів на багатьох об’єктах, зношеність обладнання та руйнівні наслідки постійних пошкоджень енергетичних мереж. Додатково впливає недофінансування модернізаційних проєктів, недостатній розвиток відновлюваної енергетики та обмеженість технологічних рішень для балансування навантажень. У результаті навіть після перемоги країна змушена буде протягом років витрачати ресурси на стабілізацію електропостачання та поступове відновлення системи.

Не менш серйозною є проблема нестачі вугілля. Україна не має достатніх запасів, а логістика імпорту залишається дорогою й обмеженою. Без стабільного постачання палива відновити роботу навіть тих ТЕЦ, які можна відремонтувати, буде складно.

Ще один чинник — вимушені обмеження атомної генерації. Укренерго та оператори АЕС неодноразово повідомляли, що через пошкодження мереж, недостатність пропускної здатності та ризики для безпеки станцій атомна енергетика не може працювати на повну проектну потужність. Це знімає зі структури генерації додаткові гігавати, які в мирний час були б основою енергосистеми.

За словами Ігнатьєва, без масштабної реконструкції мереж, відбудови теплової генерації, модернізації АЕС та розвитку відновлюваних джерел енергії країна не зможе гарантувати стабільного електропостачання. Тому обмеження та вимкнення можуть час від часу повторюватися навіть після перемоги.

Попри це, експерти наголошують: ситуація не є безвихідною. Україна має потенціал для швидкого розвитку ВДЕ, інтеграції нових технологій зберігання енергії, модернізації мереж та залучення інвестицій через європейські програми. Але цей процес вимагатиме часу, політичної волі та стратегічного підходу.