Рослинна дієта може зашкодити серцю, якщо вона “неправильна” — нові дані вчених

Ключові елементи військового обліку:

Нардеп від «Євросолідарності» Ірина Геращенко заявила, що це «відверте знущання» на тлі підняття податків, мізерних зарплат у бюджетній сфері та браку грошей на армію.

«Усю соціальну сферу утримують наші партнери, і це не триватиме вічно… Ми просимо гранти, кредити і допомогу по всьому світу, і ці кредити десятиліттями будуть віддавати ще наші діти й онуки. І в цей час чергова Зе- тисяча? Really?» – пише Геращенко.

Її однопартієць Володимир Ар’єв припустив, що «соціологія у влади настільки погана, що треба вдаватися до банального підкупу громадян, особливо охочої до шари частини населення».

«Крок 1: забрати в людей тисячі гривень із зарплат підвищенням податків, пояснюючи потребами армії. Крок 2: віддати тисячу з панського плеча президентської милості. Крок 3: розповісти в телемарафоні про те, як Зеленський піклується про народ», – пише Ар’єв.

Він також очікує стрибок інфляції через додаткову емісію грошей на ці цілі – за заявою Ар’єва, влада може додрукувати до 30 мільярдів гривень. Він задається питанням, чому ці гроші не спрямовуються на потреби армії.

Нардеп від тієї ж партії Олексій Гончаренко теж критикує ідею «тисячі».

«Як вам ідея про те, щоб тисячу роздавати? Особливо, коли військові доплати не підвищують, Гетманцев в істериці кричить, як треба збирати податки з усіх, бо в бюджеті не вистачає грошей. Виплати матерям із дітьми 860 грн. Виплати ВПО 2000 грн. Пенсії мізерні. Але по тисячі роздамо абсолютно всім. Що це за цирк?», – пише Гончаренко.

Головред «Цензора» Юрій Бутусов заявив, що влада «забирає гроші у солдатів на фронті заради підкупу виборців» і назвав ідею Зеленського «злочином проти оборони держави».

«Якщо вважати, що по тисячі отримає 30 або 40 мільйонів українців, то це потрібно близько 30-40 мільярдів гривень… За 40 мільярдів можна всю українську армію на півроку повністю забезпечити всіма типами дронів, усі підрозділи. Чому військові повинні продовжувати жебракувати на озброєння і захист України в інтернеті, якщо в бюджеті є гроші?», – пише Бутусов.

Здається, звична чашка гарячого какао може стати не тільки смачним, але й корисним напоєм, здатним захистити серцево-судинну систему, особливо після тривалого сидіння. Таку цікаву інформацію представили британські вчені, чиї результати дослідження були опубліковані у виданні Daily Mail. У рамках експерименту, який проводили дослідники, 40 молодих чоловіків із різним рівнем фізичної підготовки проводили по дві години в нерухомому положенні. Це дослідження мало на меті вивчити, як довгий період сидіння може впливати на судини та які заходи можуть знизити негативний ефект.

Учасники експерименту були розділені на дві групи. Перша група перед початком дослідження випила какао з високим вмістом флаванолів — природних сполук, які допомагають поліпшити функцію серця і судин. Друга група отримала напій-плацебо, у якому флаванолів не було. Після двогодинного сидіння в нерухомому положенні дослідники перевірили стан судин обох груп. Результати показали, що в групи, яка споживала какао з флаванолами, судини залишалися в більш здоровому стані. Вони не зазнали таких змін у тонусі, як у групи, що пила напій без флаванолів.

Результат здивував навіть дослідників: у тих, хто пив натуральне какао, функція кровоносних судин залишилася стабільною, тоді як у решти значно знизилася. І це — незалежно від того, наскільки тренованими були учасники.

Докторка Катаріна Рендейро з Бірмінгемського університету, яка очолювала дослідження, пояснила:«Навіть короткі періоди сидіння можуть впливати на судини. Але вживання продуктів, багатих на флаваноли, допомагає цьому запобігти. Це, разом із короткими перервами на рух, може суттєво покращити стан судин і серця».

Отже, чашка якісного какао — не просто задоволення, а й потенційний “тренажер” для вашої судинної системи.

Американське видання The New York Times оприлюднило матеріал, у якому йдеться про систематичне гальмування українським урядом діяльності незалежних наглядових рад державних компаній. Журналісти дійшли висновку, що така практика створила сприятливі умови для посилення корупційних схем у стратегічно важливих секторах — від енергетики до оборонно-промислового комплексу та атомної галузі.

Після початку повномасштабної війни міжнародні партнери Києва наполягали на впровадженні механізмів прозорого управління державними підприємствами. Однією з ключових вимог було формування наглядових рад із незалежних експертів, які мали контролювати витрати, забезпечувати чесні призначення керівників та запобігати неефективному використанню коштів. Така система розглядалася як важливий інструмент протидії зловживанням у період, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та підтримку критичної інфраструктури.

Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.